3.Роки «застою» (1964-1985).
Період застою – період існування СРСР з середини 1970 до середини 1980-х років.
Причини так званого «застою» в розвитку СРСР цього періоду.
По-перше, це нове посилення адміністративно-командних важелів в економіці після десятиліття хрущовських реформ і неосталінізму в ідеології.
По-друге, нездатність нового керівництва відреагувати на виклик часу, коли увесь світ вступав у нову фазу НТР.
По-третє, надприбутки, що потекли до СРСР у вигляді «нафто-доларів» після підвищення світових цін на нафту, дозволяли йому деякий час не тільки «латати дірки» у своїй економіці, а й змагатися з США у військовій промисловості і в боротьбі за «третій світ». Деякий час після приходу до влади Л.І. Брежнєва здійснювалася економічна реформа по переведенню підприємств на госпрозрахунок, необхідність якої відстоював голова уряду О.М. Косигін. Але поступово реформа втратила поступальність, а після придушення реформаторів «празької весни» 1968 р. у Чехословаччині від неї залишилася одна назва.
На всіх рівнях партійно-державного керівництва наростали самозаспокоєність, байдужість, формалізм та парадність. Л.І. Брежнєва турбували лише переважно кадрові проблеми, необхідність збереження на посадах вірних режимові сліпих виконавців. В ідеологічному житті, де неподільно відчувався вплив М. А. Суслова, знову велася боротьба з інтелігенцією, що намагалася відстояти право на свободу творчості, ширилося втручання в культурне життя з метою нав´язати старі ідеологічні штампи часів «сталінщини».
Етапи періоду «застою»
Етапи |
Характеристика |
І етап. 1965-1970 рр. |
Спроба проведення економічних реформ, які мали б упорядкувати економіку СРСР після «реформаторської гарячки» хрущовського періоду (реформи O. Косигіна) |
II етап. 1970-1982 рр. |
Наростання кризи, «консервація» існуючої в СРСР системи |
III етап. 1982-1985 рр. |
Зміни в партійному керівництві. Усвідомлення кризового стану радянського суспільства |
Загальна характеристика кризи
Економічна |
• Дефіцит товарів. • Відмова або повільне запровадження нових технологій. • Невисока якість більшості товарів. • Продовольча криза, глибока криза] сільського господарства. • Прихована інфляція (зростання цін при незмінних розмірах заробітної плати). • Переважно екстенсивний шлях розвитку економіки. • Висока затратність виробництва, енергоємність і матеріаломісткість продукції. • Поява тіньової економіки («цеховики») |
Політична |
• Воєнні авантюри і нездатність вийти з них (Афганістан, Ефіопія, Ангола тощо). • Нездатність вищого керівництва реагувати на нові тенденції розвитку світу. • «Старіння» керівництва. • Недієздатність законодавчих органів. • Утрата динамічності в розвитку радянської моделі і, відповідно, її привабливості для інших країн. • Корупція у вищих ешелонах влади: хабарництво, криміналізація, просування по службовій драбині за принципом знайомства, родинних зв’язків, особистої відданості. • Посилення репресій проти інакомислячих |
Ідеологічна |
• Розчарування у правильності обраного шляху розвитку. • Розходження між ідеологічними догмами і реаліями життя. • Усвідомлення нереальності досягнення мети побудови комунізму. • Зростання дисидентського руху і настроїв у суспільстві. • Посилення ідеологічного тиску на суспільство |
Екологічна |
• Бездумна експлуатація природних ресурсів. • Відсутність науково-обґрунтованого розміщення виробничих потужностей. • Руйнування природного середовища, придатного для життя. • Поступова деградація нації (генетичні зміни, зростання дитячих захворювань і народження нездорових дітей, скорочення народжуваності, зростання показників хронічних захворювань) |
Моральна |
• Поява явища подвійної моралі (безвідповідальність, прагнення перекласти відповідальність на іншого). • Зростання престижності професій, посад, які дають змогу отримувати нетрудові доходи. • Зростання кількості побутових злочинів. • Прагнення досягти мети незаконним шляхом. • Зростання числа економічних (господарських) злочинів. • Наростання споживацьких настроїв |