3. Психолінгвістичний аспект

   1. прагнення автора до документальності й точності опису проблеми (вказування на дати й місто події; цифрові показники) викликає довіру до зображуваних подій;

   2. прагнення автора до переконливості (виражено у цитуванні слів перших осіб підприємницьких організацій – керівників благодійної організації і фонду);

   3. «сухість» в авторському викладі переживання за долю дітей-сиріт (стислі характеристики дітей-сиріт; відсутність очевидної мотивації для благодійників; про таку мотивацію читач тільки здогадується);

   4. слабка віра-надія на виправлення ситуації (VI, 4 – останнє речення в статті).

4. Соціолінгвістичний аспект

   1. точні найменування соціальних агентів проблеми (діти-сироти; діти, позбавлені батьківської опіки тощо);

   2. конкретні назви посад і соціальних статусів героїв матеріалу («турнір під назвою «Удар по безнадії»», «посол США Уільям Тейлор, посол Іспанії Луїс Хав'єр Хіль Каталіна, посол Бразилії Ренато Луїз Родригес Маркес», «Президент «Служби порятунку дітей»»; «компанією METRO Cash & Carry Ukraine. Девід Бакстер», «Голова організації Cross Roads Foundation в Україні»).

5. Структурно-смисловий аспект дає право занотувати чітку структуру тексту, а саме: зачин, розповідь про подію та її учасників, свідчення благодійників, висловлення надії на покращення справ.

6. Функціональний (рольовий) аспект

Стаття спрямована виконати інформативну роль, а не роль вирішення проблеми.

Соціально-оцінний аспект

7. Оцінка явища з боку дотримання норм етичного кодексу журналіста

Автор матеріалу не порушив норм етичного кодексу журналіста.

8. Оцінка явища з боку надання зразків поведінки

Автор статті не надає зразків поведінки, але цитує слова героя матеріалу, які слід вважати наведенням зразком поведінки (VI, 4: «Працівники «Служби порятунку дітей» сподіваються, що приклад, поданий компанією, надихне керівників інших підприємств та пересічних громадян не залишатися осторонь, а зазирнути в очі дитини зі щирою цікавістю та бажанням допомогти»).