Зразок анкети для проведення соціометричного дослідження в академічній групі

Таблиця 16

Шановний студент! З метою вдосконалення навчально-виховного процесу керівництву факультету (кафедри) хотілося б уточнити, як складаються відносини між студентами у вашій академічній групі. Ваші відповіді на запропоновані нижче запитання допоможуть нам отримати необхідну інформацію. Пам'ятайте, що Ваші відповіді залишатимуться в таємниці і будуть використані при плануванні навчально-виховної роботи. 1. Назвіть трьох найактивніших студентів вашої групи (якщо відносите до них і себе, не соромтесь, напишіть своє прізвище) _____________________________________________________ 2. Іноді в процесі навчання виникають питання, з якими Вам не хотілося б звертатись до викладача. До кого зі студентів групи Ви б звернулись(їх може бути більше ніж один)? _____________________________________________________ 3. До кого б Ви не звернулись? _____________________________________________________ 4. Якби довелось удвох виконувати громадське доручення, кого б Ви вибрали своїм партнером? _____________________________________________________ 5. Кого б Ви не вибрали ні в якому разі? _____________________________________________________ 6. Хто б Вас вибрав для цього доручення? _____________________________________________________ 7. Припустимо, необхідно створити групу з п'яти осіб, яка б гідно та різнобічно представляла колектив. Хто мав би увійти до цієї групи (можна назвати і себе)? ______________________________________________________ 8. Кого з обраних п'яти осіб можна призначити керівником цієї групи? ______________________________________________________

відповідає числу критеріїв вибору, що використовуються у дослідженні.

Матриця вибору - це таблиця, в якій по вертикалі під відповідними номерами записують (за алфавітом) прізвища всіх студентів академічної групи, що досліджується , а по горизонталі - лише їх номери. На відповідних перетинах цифрами 1, 2, 3 позначають тих, кого вибрав кожен учасник дослідження у першу, другу і третю чергу. Серед студентів є такі, що обрали один одного, тобто їх вибір виявився взаємним (у таблиці 17 взаємні вибори позначені жирним шрифтом).

Таблиця 17

Матриця виборів

У соціальній психології використовують спеціальні терміни, що вказують на стан особистості в міжособистісних відносинах.

«Зірка» - член групи (колективу), що отримує найбільшу кількість виборів. Як правило «зірок» у групі - 1-2. У наведеному в табл. 17 прикладі - це студенти під номерами 5 і 7 у списку групи.

«Бажаний» - член групи (колективу), що отримує половину або трохи менше кількості виборів, що віддані найпопулярнішому.

«Відтиснутий» - член групи (колективу), що отримує 1-2 вибори.

«Ізольований» - член групи (колективу), який не отримав жодного вибору. У наведеному прикладі у такому стані перебуває 2-й за списком студент.

«Відкинутий» - той, кого називають при відповіді на запитання: «З ким би Ви не хотіли працювати, відпочивати?» (3-тє та 5-те запитання анкети).

Дослідження груп і колективів показує, що «бажаних» та «відтиснутих» у них більшість.

Таким чином, кожен член групи (колективу) займає певну позицію, яка не завжди є однаковою у ділових та особистих стосунках. Наприклад, один студент у ділових стосунках має статус «відтиснутого», в особистих - «бажаного»; інший - в особистих - «зірка», а в ділових - «бажаний». Але може бути і збіг статусу: «бажаний» у ділових і особистих стосунках.

Важливим феноменом у міжособистісних стосунках є соціально-психологічна рефлексія - здатність індивіда сприймати і оцінювати свої взаємовідносини з іншими членами групи (див запитання 1, 6, 7 анкети).

Дослідженнями встановлено, що домагання і оцінка студентів іншими членами групи, які є складовими рефлексії, не завжди гармонійно співвідносяться. Так, збіг самооцінки з оцінкою іншими вказує на те, що домагання відповідають реальній позиції в групі. Розбіжність домагань з реальною позицією в групі свідчить про те, що домагання завищені або занижені.

Соціально-психологічна рефлексія вимірюється рефлексивним коефіцієнтом усвідомлення (РКУ):

РКУ=

В В1

100%

де

В - число, що дорівнює кількості виборів партнера, яке підтвердилось;

В₁ - число, що дорівнює кількості очікуваних виборів.

Результати ставлень випробуваних один до одного при відповіді за будь-яким критерієм можна також відобразити на соціограмі (рис. 23), тобто у вигляді схеми, яка більш наочно, ніж матриця вибору, демонструє структуру міжособистісних відносин в групі, що досліджується.

Для передачі змісту взаємодій членів групи використовують наступну символіку:

Рис.23. Соціограма

Як видно з матриці вибору та соціограми, соціометричний метод є досить оперативним. За невеликих витрат часу з його допомогою може бути достатньо чітко представлена картина внутрішньогрупових емоційних зв'язків. У подальшому вона має бути наповнена більш глибоким змістом за допомогою, інших методів та методик.

Дружба

Дружбу можна визначити як позитивні сталі індивідуально-вибіркові міжособистісні відносини, засновані на взаємній прив'язаності, повній довірі, спільності інтересів, щирості та безкорисливості їх учасників, постійній готовності кожного з них у будь-який момент прийти на допомогу один одному. Для дружніх відносин характерними є прагнення людини бути у товаристві іншої та взаємне очікування надання переваги перед іншими. Як сила, що з'єднує людей, дружба особливо сильно виявляється у кризових для особистості ситуаціях.

Цілі дружби можуть бути різними: діловими, спрямованими на досягнення високих результатів у спільній праці; емоційними, пов'язаними із задоволенням від спілкування з другом; раціональними, заснованими на взаємному інтелектуальному збагаченні друзів; моральними, орієнтованими на взаємне моральне удосконалювання. Оскільки в реальному житті цілі дружби взаємопов'язані й доповнюють одна одну, дружбу слід розглядати як багатоцільове явище.

Дружнім відносинам притаманне глибоке взаєморозуміння між людьми. Друзі можуть спілкуватися майже без слів, сприймати і точно розуміти один одного на основі ледь вловимих рухів і модуляцій голосу, незрозумілих оточуючим. У змісті спілкування друзів переважають новини особистого характеру або власні думки з приводу того, що відбувається у навколишньому світі. Для розмов вибираються такі теми, які є цікавими і значимими для кожного з друзів.

Основними нормами і правилами дружніх відносин є рівноправність, повага, уміння зрозуміти, готовність прийти на допомогу, довіра і відданість. Порушення їх може привести до переходу дружби у поверхневі стосунки, або до її повного припинення, або навіть до перетворення дружби у її протилежність - ворожнечу.

Психологічний зміст, функції дружби, закономірності її розвитку суттєво змінюються з віком. Найбільшої інтенсивності дружба набуває у періоди юності та ранньої дорослості. Дружба людей протилежної статі може перерости в більш глибоке інтимне почуття - любов, що міцно і надовго зв'язує людей між собою. Створення власної сім'ї та інші зміни, що супроводжують перехід до дорослості, змінюють характер дружби. Дружні відносини втрачають свою виключність і поєднуються з іншими відносинами (родинними, суспільними, виробничими). Однак і на більш пізніх стадіях життєвого циклу дружба залишається одним з найважливіших чинників формування особистості і підтримки стабільності Я-концепції.

Дружба в студентському середовищі є дуже поширеним явищем. За роки спільного навчання у вищому навчальному закладі в багатьох студентів складаються тісні дружні відносини, які сприяють їх моральному збагаченню й подальшому особистісному розвитку.

Оскільки дружба є позитивним явищем, адміністрація вищого навчального закладу, викладачі, наставники студентської молоді мають всіляко сприяти його поширенню і зміцненню. При цьому слід приділяти увагу не тільки організації культурних заходів та дозвілля студентів, але й враховувати можливість налагодження дружніх відносин між студентами в процесі спільної учбової діяльності. Досвід практичної, інтелектуальної і, особливо, емоційної взаємодії, що накопичується при цьому, підсилює міжособистісну ідентифікацію партнерів. Ділова спрацьованість нерідко породжує відчуття міжособистісної сумісності і необхідності партнера вже як «значимого іншого». Досить часто це веде до виникнення в друзів нових психологічних мотивів спілкування: спільності поглядів, інтересів, компліментарності тощо.

Результати психологічних досліджень свідчать, що включення у спільну навчальну діяльність студентів протилежної статі сприяє інтенсифікації їх поведінкової, емоційної та гностичної взаємодії, і тим самим створює передумови для підсилення міжособистісної привабливості та виникнення у них нової мотивації інтимно-особистісного характеру. У подальшому саме ці мотиви можуть стати провідними при виборі супутника життя.

Дуже часто роль друга студентських років залишається надзвичайно важливою протягом усього життя.

Оскільки дружба являє собою соціально-моральну цінність, вона виступає предметом дослідження не тільки психології, але й філософії, соціології, етики та інших наук.

КРИТЕРІЇ оцінки роботи студентів-практикантів освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр-спеціаліст-магістр денного та заочного відділень

Педагогічна практика складає 2 модулі.

За кожний вид контролю студент отримує бальні оцінки, які сумуються в межах модулю і виступатимуть надалі складовою загальної бальної оцінки.

- разом за 1 модуль – 10 балів;

- разом за 2 модуль – 10 балів;

Підсумкова оцінка визначається шляхом переводу викладачем сумарного модульного балу з дисципліни у традиційну академічну оцінку національної шкали.

За шкалою		За шкалою університету	За національною шкалою
ЕСТС			бали	залік
A	Відмінно – відмінне виконання з незначною кількістю помилок		19-20	зараховано
B	Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками		15-18	зараховано
C	Добре – в загалі правильна робота з певною кількістю помилок		10-14	зараховано
D	Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків		8-9	зараховано
E	Достатньо – виконання задовольняє мінімальним критеріям		7-8	не зараховано
FX	Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як досягти мінімального критерію (з можливістю повторного складання)		6-7	не зараховано
F	Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з обов‘язковим повторним курсом		менше 6	не зараховано

Оцінка роботи кожного студента відповідно до виконаного обсягу і якості роботи.

При оцінці практики враховуються індивідуальні особливості студентів і конкретні умови, в яких проходить практика.

Контрольно - оцінювальний лист результатів завдань практики студентів ОКР «бакалавр» за професійним напрямом «екологія», «хімія», «біологія»

Зміст виконаної роботи студентом-практикантом	Бали
Проведення психолого-педагогічного аналізу уроку	1-2
Спостереження та аналіз самостійності учнів на уроці	1-4
Аналіз діяльності педагогічної культури учителя на уроці	1-4
Аналіз цілей та змісту виховного заходу	1-3
Методика проведення вих. заходу та опис організації однієї з форм діяльності	1-3
Аналіз результативності виховного заходу	1-4
Всього за психолого-педагогічне завдання	20

Керівник практики з психології та педагогіки _____( Голованова Т.П.__ ) підпис (прізвище, ім’я, по батькові)

Контрольно - оцінювальний лист результатів завдань практики студентів ОКР «спеціаліст» за професійним напрямом «екологія», «хімія», «біологія»

Зміст виконаної роботи студентом-практикантом	Бали
Складання загальних відомостей про клас	1-2
Аналіз психологічної структури класу	1-3
Характеристика лідерів класу	1-4
Характеристика поглядів, інтересів, переконань школярів	1-4
Характеристика рівня розвитку колективу	1-4
Практичним рекомендаціям щодо використання отриманої інформації	1-3
Всього за психолого-педагогічне завдання	20

Керівник практики з психології та педагогіки ______( Голованова Т.П.__ ) підпис (прізвище, ім’я, по батькові)

Контрольно - оцінювальний лист результатів завдань практики студентів ОКР «магістр» за професійним напрямом «біологія», «екологія», «хімія»

.

Зміст виконаної роботи студентом-практикантом	Бали
Розробка плану ознайомлення з виховною системою групи (факультету/університету/гуртожитку/групи)	1-2
Визначення статусу відповідального за виховну роботу	1-2
Аналіз виховної системи групи (факультету/університету/гуртожитку/групи)	1-6
Теоретичне і методичне забезпечення cоціометричного дослідження в академичный групі	1-4
Дослідження ролі, статусу, самопочуття студента у групі	1-4
Розроблення психолого-педагогічних висновків з обґрунтування зміцнення дружби студентів	1-2
Всього за психолого-педагогічне завдання	20

Керівник практики з психології та педагогіки ___________(Голованова Т.П. ) підпис (прізвище, ім’я, по батькові)

"Відмінно"

"Відмінно" ставиться, якщо студент повністю виконав програму психолого-педагогічного компоненту практики, виявив при цьому високий рівень опанування програмового матеріалу, самостійність, збагатив та поглибив теоретичні знання, набув досвіду щодо творчого застосування у навчально-виховній роботі. Уміє отримувати, систематизувати знання і адаптувати їх до процесу дослідження. Уміє спостерігати, аналізувати, узагальнювати психологічні та педагогічні факти, об'єктивно оцінювати поведінку та соціальні дії суб'єктів. Простежується висока якість загального рівня звіту та написання його основних структурних елементів (схеми), наявні протоколи дослідження та додатки. Практикант виявив здатність до рефлексії, уміння аналізувати свою діяльність: правильність постановки мети і завдань; адекватність змісту психологічного дослідження поставленим завданням тощо.

"Добре"

"Добре" ставиться, якщо студент повністю виконав програму психолого-педагогічного компоненту практики, виявив при цьому високий рівень опанування програмового матеріалу, самостійність, збагатив та поглибив теоретичні знання, набув досвіду щодо творчого застосування у навчально-виховній роботі. Студент виявив належний рівень теоретичної та практичної підготовки, продемонстрував уміння відібрати суттєву інформацію, необхідну для повного висвітлення результатів спостереження та застосування діагностичних методик. Практикант демонструє достатній рівень самостійної систематизації фактичного матеріалу, здатності до узагальнення і формулювання висновків, визначення мети й основних завдань дослідження. У цілому, спостерігається методологічно грамотне вивчення структури досліджуваного психічного явища (факторів, що впливають на нього). Достатній рівень обґрунтованості висновків і рекомендацій, сформульованих у звіті, інколи поєднується з логічними похибками. Студент виявляє достатній рівень професійної компетентності.

"Задовільно"

"Задовільно " ставиться в тому випадку, коли студент не зміг успішно впоратися із завданням на спостереження та ефективне використання дослідницьких методів, у результаті опис проведеної роботи виявився досить формалізованим. Мета й основні завдання дослідження сформульовані неточно. Студент демонструє уміння оцінювати відповідність якісних та кількісних показників рівня розвитку пізнавальних процесів, проте інтерпретує результати дослідження неточно, допущені суттєві помилки. Спостерігається недостатній рівень узагальнення і класифікації даних, трапляються неточності у формулюваннях. Інтерпретації результатів спостереження недостатньо переконливі. Висновки дослідження неповні, стереотипні та недостатньо аргументовані. Документація студентом здана невчасно або її оформлення не дуже якісне, трапляються неточності. Спостерігається певна побудова викладу матеріалу, проте логічна послідовність не завжди витримана. Переважну більшість питань програми у звіті висвітлено, проте мають місце похибки й недоречності. Наявні протоколи дослідження та додатки, проте вони оформлені не дуже якісно.

"Незадовільно"

"Незадовільно". Студент не виконав програми психолого-педагогічного компоненту практики . Відсутнє уміння дібрати наукову інформацію, необхідну для виконання програми. Студент не володіє методиками діагностики пізнавальних процесів, застосовує їх некоректно, інтерпретувати одержані результати не здатен. За допомогою тестових методик діагностує окремі аспекти міжособистісних стосунків, проте не може спрогнозувати можливі відхилення у поведінці. Психолого-педагогічні рекомендації виховних дій відсутні. Документація у повному обсязі відсутня, протоколів немає, додатки не оформлені.

Вимоги до оформлення звітної документації

Підсумки педагогічної практики підводяться шляхом складання звіту студента про виконання програми та індивідуальних завдань.

Основним документом, щодо завершення педагогічної практики є письмовий звіт, оформлений згідно вимог з обов'язковим врахуванням єдиного стандарту щодо оформлення документації.

За підсумками проведеного дослідження студенти-практиканти здають методисту з психології таку документацію:

1. Психолого-педагогічний аналіз уроку та виховної справи (ОКР «бакалавр»).

2. Характеристика положення досліджуваного у системі міжособистісних стосунків у малій соціальній групі.

4. Результати застосованих дослідницьких методик, заповнених самим досліджуваним (індивідуальні соціометричні картки, анкети, таблиці методик тощо).

Структура письмового звіту визначається робочою програмою практики. В письмовому звіті мають знайти відображення відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики, характеристика бази практики, організації його діяльності, висновки та пропозиції, список використаної літератури. У висновках звіту про результати виконаного дослідження класу слід вказати основні труднощі й проблеми, що виникли в ході роботи практиканта, відзначити умови й фактори успішного здійснення програми дослідження. Бажано також висловити деякі власні пропозиції науково-практичного та організаційно-методичного характеру. До звіту додаються матеріали й документи, що розкривають результати дослідження.

Усі матеріали практики оформлюються на стандартних аркушах паперу формату А-4 і зберігаються в окремій папці (файлі), підписаній за зразком.