4) 4 Види понять

Види понять - це різні способи уявного виділення і узагальнення предметів у процесі пізнання.

Різниця видів понять здійснюється за трьома підставами:

1) за характеристиками обсягів понять;

2) за характером ознак, складових видову відмінність мислимих предметів у понятті;

3) за характером предметів, узагальнюються в понятті.

1. Серед всіх можливих понять зазвичай виділяють порожні і непусті, а серед непустих - одиничні і загальні.

Порожніми називаються поняття, обсяги яких є класи реально не існуючих предметів та існування яких в принципі не можливо. Від порожніх понять слід відрізняти поняття, що відображають предмети, реально не існують в даний час, але існували в минулому або існування яких можливе в майбутньому. Такі поняття не є нульовими.

Одиничним називається поняття, в якому мислиться один предмет, а в загальному понятті мислиться безліч предметів.

Одиничне поняття по своїй суті являє собою певне узагальнення і цим відрізняється від імені окремого предмета.

Загальні поняття можуть бути реєструючими і нерегістрірующімі. Реєструючими називаються загальні поняття, в яких безліч мислимих у них предметів піддається обліку, реєстрації. Наприклад «народний депутат України». Нерегістрірующімі називаються загальні поняття, що відносяться до невизначеного числа предметів. Наприклад «людина».

2. За характером ознак зазвичай виділяють позитивні і негативні, відносні та безвідносні поняття.

Позитивні - це поняття, зміст яких складають властивості, притаманні предмету. Наприклад «проникливість».

Негативними називаються поняття, у змісті яких вказується на відсутність у предмета певних властивостей. Наприклад «не живе за коштами».

Відносні поняття - Це такі поняття, в яких мисляться предмети, існування одного із яких передбачає існування іншого. Наприклад »виробництво» - «споживання».

Безвідносні - це такі поняття, в яких мисляться предмети, існуючі самостійно, незалежно від іншого предмета. Наприклад «інвестиція».

3. За характером узагальнює в понятті об'єктів слід розрізняти насамперед поняття, в яких узагальнюються окремі предмети того чи іншого типу та системи об'єктів.

Подальше підрозділ відноситься до понять, в яких узагальнюються окремі предмети. При цьому розрізняються поняття конкретні та абстрактні, з одного боку, збірні і несобірательное - з іншого. Перше з зазначених поділів пов'язане з розрізненням конкретних і абстрактних об'єктів.

Конкретними об'єктами називаються речі, ситуації та процеси реальної дійсності, а також результати тієї чи іншої ідеалізації таких предметів і множини і системи предметів зазначених типів, мислимі як ціле.

Абстрактні об'єкти - суть творіння думки, ідеальні предмети.

Конкретним називається поняття, елементи обсягу якого - конкретні об'єкти. Абстрактні поняття як елементи об'єму мають абстрактні об'єкти.

Колективними називаються поняття, у яких група однорідних предметів мислиться як єдине ціле. Наприклад «ліс», «колектив».

Несобірательное поняття - це такі поняття, зміст яких можна віднести до кожного предмету даного класу, який охоплюється поняттям. Наприклад «дерево», «людина».

Визначити, до якого виду належить те чи інше поняття, значить, дати йому логічну характеристику. Логічна характеристика понять допомагає уточнити їх зміст та обсяг, виробляє навички більш точного вживання понять в процесі міркування.