Тема 6. Операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічній діяльності

1. Поняття операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічній діяльності.

2. Операції з давальницькою сировиною нерезидента.

3. Операції з давальницькою сировиною резидента.

4. Відстрочення оплати (погашення) податкового векселя (письмового зобов’язання).

1. В Законі України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” (в ред. від 04.10.2001 р.) наведено таке визначення операції з давальницькою сировиною:

- операції з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини в результаті технологічного процесу із зміною коду ТН ЗЕД (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом та її вартість становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції, при цьому обов’язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику. При розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної (ввезеної) давальницької сировини та витрати по доставці цієї сировини до виконавця.

Таким чином, можливо виділити наступні ознаки операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах:

а) обов’язкова попередня поставка виконавцю давальницької сировини відносно поставки готової продукції;

б) зміна коду ТН ЗЕД в результаті переробки давальницької сировини;

в) питома вага давальницької сировини у вартості готової продукції на кожному етапі переробки повинна становити на менш 20 відсотків;

г) давальницька сировина на всіх етапах переробки та на заключному етапі повинна бути основним матеріалом.

У окремих випадках резиденти – виконавці (замовники) можуть надавати митним органам при митному оформлені готової продукції висновки Торгово-промислової палати України (регіональних торгово-промислових палат) про дотримання норм щодо давальницької сировини у вартості готової продукції.

2. Давальницька сировина нерезидента може бути :

- ввезена на територію України;

- придбана на митній території України у суб’єкта підприємницької діяльності за іноземну валюту.

При ввозі давальницької сировини, яка підлягає оподаткуванню, на суму ввізного мита, податків та зборів (крім митних) українським виконавцем оформляється простий вексель на строк здійснення операції, але не більш 90 календарних днів з дати оформлення ввізної вантажної митної декларації.

Кабінету Міністрів України, виходячи з технологічних особливостей виробництва, надано право встановлювати інші строки виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною.

Наприклад:

- виготовлення вугільних та графітових електродів	- 150 календарних днів;
- виконання операцій з хутровою давальницькою сировиною тощо	- 120-150 календарних днів.

Сума платежів у векселі визначається у валюті контракту на здійснення операцій з давальницькою сировиною. Вексель повинен бути авальований банком. Якщо давальницька сировина нерезидента не підлягає оподаткуванню, оформляється не вексель, а письмове зобов’язання на вивезення готової продукції у встановлений строк. Схема оформлення давальницької сировини нерезидента наведена на рис. 6.1.

давальницька сировина

Нерезидент-замовник

Резидент-виконавець

авальований

простий вексель на суму

податків та зборів

(

Податковий орган – векселедержатель

письмове зобов’язання)

Рис. 6.1. Схема оформлення ввезення давальницької сировини нерезидента.

Далі можливі наступні варіанти:

а) готова продукція вивозиться в повному обсязі у встановлені строки		- вексель (письмове зобов’язання) погашається, а ввізне мито, податки та збори (крім митних) не справляються;
б) готова продукція вивозиться частково		- вексель погашається шляхом сплати ввізного мита, податків та зборів за частину сировини, з якої вироблена не вивезена з України продукція;
в) готова продукція не вивозиться у встановлені строки		- вексель погашається резидентом шляхом сплати податків і зборів;
г) готова продукція реалізується на території України		- Умови: 1. наявність зареєстрованого в Україні постійного представництва не резидента; 2. оформлення на готову продукцію ввізної митної декларації; 3. сплата ввізного мита, інших податків та зборів, які передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів (ввізне мито не стягується з нафтопродуктів, вироблених з давальницької нафти).

У разі непогашення векселя у визначений строк векселедержатель може опротестувати його в неплатежі згідно з законодавством і протягом одного робочого дня з моменту опротестування звернутися до банку, який здійснив аваль векселя з вимогою про його оплату. Банк зобов’язаний не пізніше операційного дня, що настає за днем звернення векселедержателя, переказати йому зазначену у векселі суму. (Норма передбачена Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2005 рік”).

Якщо при ввезені давальницької сировини було оформлене письмове зобов’язання, за порушення встановлених строків ввезення готової продукції з резидента стягується пеня у розмірі 0,3 % вартості неповернутої готової продукції в іноземній валюті, перерахованої за курсом НБУ на день нарахування пені. Загальна сума пені не може перевищувати суму заборгованості.

Якщо давальницька сировина закуповується нерезидентом в Україні, а готова продукція вивозиться за межі України, підставою для митного оформлення такої продукції є подання українським виконавцем митному органу копії контракту на придбання іноземним замовником давальницької сировини в Україні та довідки установи банку про надходження іноземної валюти на рахунок постачальника сировини. Така продукція вивозиться за межі України без сплати вивізного мита, інших податків та зборів, а також не підлягає ліцензуванню та квотуванню (за винятком товарів спеціального призначення перелік, яких визначено Кабінетом Міністрів України). Строк вивезення готової продукції у даному випадку не обмежений 90-денним терміном.

Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що ввозиться на митну територію України, є подання українським виконавцем митному органу копії векселя (письмового зобов’язання), авізованого (взятого на облік) органом державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця, та копії зовнішньоекономічного контракту на переробку давальницької сировини.

Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію України, і вивозиться з її території, є подання українським виконавцем митному органу копії векселя (письмового зобов’язання) та копії ввізної вантажної митної декларації, а у разі потреби – і висновку Торгово-промислової плати України або регіональних торгово-промислових плат про те, що готова продукція вироблена внаслідок переробки давальницької сировини, вартість якої становить не менш 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

Підставою для погашення векселя (письмового зобов’язання) є подання українським виконавцем органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії вивізної вантажної митної декларації з відміткою митниці, яка здійснила митне оформлення готової продукції, про фактичне перетинання готовою продукцією митного кордону України.

3. Оформлення вивезення давальницької сировини резидента може бути представлено схемами, наведеними на рис. 6.2,6.3.

давальницька сировина,

що підлягає обкладенню вивізним

м итом, податками та зборами

Резидент - замовник

Нерезидент - виконавець

авальований простий вексель

на суму мита, податків і зборів

н а строк не більш 90 днів

Податковий орган

Рис. 6.2. Схема оформлення давальницької сировини резидента,

що підлягає оподаткуванню.

давальницька сировина,

що не підлягає обкладенню вивізним

м итом, податками та зборами

Резидент - замовник

Нерезидент - виконавець

письмове зобов’язання, щодо повернення готової продукції (коштів від її реалізації) у строк, не більш як 90 днів з дати оформлення вивізної митної декларації

Митний орган

Рис. 6.2. Схема оформлення давальницької сировини резидента,

що не підлягає оподаткуванню.

Контрактна вартість готової продукції, що підлягає ввезенню на митну територію України має бути не менше суми митної вартості вивезеної давальницької сировини та суми коштів, що підлягають сплаті за переробку цієї сировини.

Щодо ввезення готової продукції, передбачено наступний порядок погашення векселя (письмового зобов’язання):

а) готова продукція ввозиться в Україну у повному обсязі у встановлені строки		- вексель (письмове зобов’язання) погашається без сплати податків;
б) готова продукція в обумовленому контрактом обсязі не ввозиться у встановлені строки (повертаються кошти від реалізації продукції)		- вексель повинен бути оплачений;
в) готова продукція ввозиться в Україну не в повному обсязі		- вексель погашається частково – відповідно до обсягу ввезеної готової продукції.

Якщо при вивезенні давальницької сировини було оформлене письмове зобов’язання, за порушення встановлених строків ввезення готової продукції (одержання валютної виручки) стягується пеня у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості неповерненої готової продукції) за кожний день прострочення за курсом НБУ на дату її нарахування, але не більш суми заборгованості.

Якщо зовнішньоекономічним контрактом передбачено, що готова продукція не повертається в Україну, мито, податки та збори справляються на момент митного оформлення давальницької сировини.

Готова продукція, вироблена з давальницької сировини українського замовника, яка ввозиться на митну територію України, обкладається ввізним митом, податками та зборами, що справляються в разі імпорту, крім того до неї застосовуються заходи нетарифного регулювання.

У разі реалізації готової продукції в країні виконавця (іншій країні) без реєстрації в Міністерстві економіки до резидента органами державної податкової служби застосовується штраф у розмірі 20% вартості готової продукції за курсом НБУ на дату застосування штрафу.

4. Відповідні органи державної податкової служби можуть давати дозвіл на відстрочення оплати (погашення) векселя (письмового зобов’зання0 окремим суб’єктам господарської діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Державна податкова інспекція може давати дозвіл на відстрочення оплати (погашення) векселя на термін, що не перевищує 90 днів, який у разі подальшої потреби може бути подовжений шляхом видачі суб’єкту господарської діяльності нового дозволу на відстрочення оплати векселя.

Відстрочення оплати (погашення) векселя надається в межах одного бюджетного року. Загальний термін відстрочення оплати (погашення) векселя не може перевищувати 270 днів.

Для відстрочення оплати (погашення) векселя (письмового зобов’язання) векселедавець не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення терміну, на який видано вексель (письмове зобов’язання), має звернутися до державної податкової інспекції, у якій він зареєстрований як платник податків, з письмовою заявою про таке відстрочення та із зобов’язанням про подальше погашення векселя (письмового зобов’язання).

Начальник (заступник начальника) державної податкової інспекції зобов’язаний протягом п’яти робочих днів розглянути заяву і прийняти рішення про відстрочення оплати (погашення) векселів (письмових зобов’язань) або про відмову у відстроченні.

Рішення приймається з обов’язковим урахуванням висновку про фінансовий стан заявника, що готується відповідним структурним підрозділом державної податкової інспекції.

У висновку про фінансовий стан суб’єкта господарської діяльності вказуються:

- стан розрахунків з бюджетом;

- платоспроможність;

- наявність заборгованості за експортно-імпортними операціями;

- своєчасність подання податкових декларацій і розрахунків, декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України, та інших обов’язкових для подання до державної податкової інспекції форм звітності.

Відстрочення оплати векселя надається на умовах податкового кредиту, за користування яким векселедавець вносить плату до бюджету.

Плата за користування податковим кредитом вноситься векселедавцем виходячи з облікової ставки НБУ від суми, визначеної у векселі. Розмір облікової ставки визначається на останній день періоду, за який сплачується зазначена плата.

Плата за користування податковим кредитом нараховується та сплачується щомісяця рівними частинами.

При видачі дозволу розмір плати визначається із застосуванням облікової ставки НБУ, яка діє на день видачі дозволу.

У разі зміни облікової ставки НБУ на останній день періоду, на який надавалося відстрочення оплати (погашення) векселя, державною податковою інспекцією здійснюється відповідний перерахунок, який у встановленій формі надсилається векселедавцю разом з податковим повідомленням, якщо за результатами перерахунку підлягає доплаті в бюджет сума плати за користування податковим кредитом.

У разі збільшення облікової ставки НБУ на останній день періоду, на який надавалося відстрочення оплати векселя, порівняно з обліковою ставкою НБУ, встановленою на день видачі дозволу, різниця між перерахованою та раніше сплаченою сумою підлягає сплаті векселедавцем до бюджету протягом 10 днів від дня отримання податкового повідомлення.

У разі зменшення облікової ставки НБУ на останній день періоду, на який надавалося відстрочення оплати векселя, порівняно з обліковою ставкою НБУ, установленою на день видачі дозволу, різниця між перерахованою та раніше сплаченою сумою підлягає зарахуванню за відповідними платежами або поверненню суб’єкту господарської діяльності на підставі його письмової заяви в 10-денний термін від дня подачі заяви.