Тема 3. Операції з валютними цінностями та валютний контроль

1. Поняття валютних цінностей та валютних операцій. Валютне регулювання та валютний контроль.

2. Ліцензії НБУ та порядок їх видачі.

3. Відкриття рахунків в іноземній валюті.

4. Зобов’язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна.

5. Використання готівки іноземної валюти на території України.

6. Відповідальність підприємств, організацій та банків за порушення валютного законодавства.

1. Визначення валютних цінностей та валютних операцій наведено в Декреті Кабінету Міністрів України від 19.02.93р. №15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (рис. 3.1., 3.2.).

До валютних цінностей відносяться:

валюта України – грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом не території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи). виражені в іноземній валюті або банківських металах;

банківські метали – золото, срібло і метали платинової групи, доведені до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Р ис. 3.1. Види валютних цінностей.

НБУ затверджує Класифікатор іноземних валют, який регулює режим застосування кожної валюти і визначає ступень конвертованості окремих видів валют. Відповідно до Класифікатора іноземних валют України всі вони поділені на 3 групи.

В світовій торгівлі роль основної валюти виконує долар США, в якому визначаються світові ціни на більшість товарів, сировину, паливо, тарифи на види послуг.

Рис. 3.2. Види валютних операцій.

Валютні операції в Україні підлягають державному регулюванню.

Валютне регулювання являє собою комплекс заходів щодо регламентування порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті та операцій з валютними цінностями. Валютне регулювання спрямовано на стримування вивозу та стимулювання повернення валютних коштів в державу з метою підтримки стабільності грошової системи і валютних резервів і є невід’ємною складовою перехідної економічної політики. Валютне регулювання дозволяє обмежити коливання відсоткових ставок та обмінних курсів у малих відкритих економіках поки не буде сформована розгорнута ринкова інфраструктура з можливістю регулювання руху капіталу та обмінного курсу шляхом впливу на рівень відсоткових ставок.

Валютне регулювання здійснюється за допомогою валютних обмежень та валютного контролю.

До валютних обмежень відносяться ліцензування валютних операцій, обмеження термінів, здійснення окремих видів операцій з розрахунками в іноземній валюті, механізм обов’язкового продажу частини експортної виручки в іноземній валюті і т. і.

Основними завданнями валютного контролю є:

• контроль за дотриманням резидентами та нерезидентами встановленого законодавством порядку здійснення операцій з валютними цінностями (отримання необхідних ліцензій, дотримання правил здійснення операцій з іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку, проведення обов’язкового продажу валютної виручки експортерами та інші).

• контроль за дотриманням встановлених термінів розрахунків щодо зовнішньоекономічних контрактів і обґрунтованістю платежів в іноземній валюті;

• контроль щодо виконання рецензентами зобов’язань щодо декларування валютних цінностей та майна за кордоном;

• контроль за здійсненням бартерних операцій та операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічній діяльності.

Розрахунки в іноземній валюті і операції з іноземною валютою здійснюються через уповноважені банки.

Уповноважений банк – будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.

2. Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування (рис. 3.3.).

Рис. 3.3. Види ліцензій НБУ.

На окремі види валютних операцій отримання ліцензії не потрібно. До них відносяться:

- вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами – резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;

- платежі у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав;

- платежі у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

- вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;

- відкриття фізичними особами – резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

- відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками;

- відкриття рахунків в іноземній валюті дипломатичними, консульськими, торгівельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філіями та представництвами підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

3. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на відкриття рахунків в іноземній валюті для збереження тимчасово вільних валютних коштів.

Поточний валютний рахунок призначений для проведення безготівкових і готівкових розрахунків в іноземній валюті при здійсненні торгівельних і неторговельних поточних операцій. Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті підприємство-резидент (фізична особа – резидент, фізична особа – нерезидент, представництво юридичної особи – нерезидента тощо) надає заяву та пакет інших документів. Порядок відкриття поточних валютних рахунків та режим функціонування юридичних та фізичних осіб – резидентів схематично наведено на рис. 3.4., 3.5., 3.5.

Рис. 3.4. Порядок відкриття рахунків в іноземній валюті.

Рис. 3.5. Режим функціонування поточного рахунку в іноземній валюті юридичної особи-резидента.

Рис. 3. 6. Режим функціонування поточного рахунку в іноземній валюті фізичної особи-нерезидента.

Про всі здійснені операції банк повідомляє власників валютних рахунків шляхом видачі їм виписок банку. Виписки банку даються окремо по кожному валютному рахунку. Облік операцій на валютних рахунках ведеться на підставі виписок банку і доданих до них рахунково-платіжних документів, які отримані від інших підприємств і організацій, виписані самим власником рахунку або банком.

Фізичні особи-нерезиденти можуть відкривати рахунки в національній та іноземній валюті на території Україна за умови надання нотаріально засвідченої копії легалізованого дозволу центрального банку іноземної держави, громадянином якої є фізична особа, якщо це передбачено угодами, укладеними між Національним банком України та центральними банками іноземних держав.

У разі відкриття рахунків фізичним особам-нерезидентам, які тимчасово прибули в Україну з метою навчання, стажування, лікування, оздоровлення, у відрядження або в приватних справах, договори між банком та цими особами укладаються виключно на термін їх перебування в Україні. Після закінчення терміну перебування в Україні фізичної особи-нерезидента банк закриває рахунок у порядку, передбаченому умовами договору.

4. З метою комплексного вирішення питань, пов’язаних з поверненням в Україну валютних цінностей, які було вивезено з держави незаконно, з 1995 року введено декларування валютних цінностей, доходів та майна за межами України. Декларування проводиться суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які мають валютні цінності чи майно за кордоном у строки, встановлені для подання квартальної та річної звітності (рис. 3.7.).

Строки подання декларації про валютні цінності, доходи та майно за кордоном

квартальна

річна

- до 25 числа наступного за звітним кварталом місяця;

- до 20 лютого наступного за звітним року.

Рис. 3.7. Строки декларування майна та валютних цінностей за кордоном.

Декларація має певну форму, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 207 від 25.12.95.

Декларація в 2 екземплярах подається в ГНІ за місцем знаходження платника. Один екземпляр залишається для контролю в податковому органі, а другий зі штампом та підписом начальника податкового органу надається в територіальне управління НБУ. На підставі декларації територіальним управлінням НБУ надається довідка про проведення декларування встановленого зразка, яка підписується також начальником податкового органу. Ця довідка є підставою для митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками.

Якщо суб’єкт планує здійснювати зовнішньоекономічну діяльність та не має валютних цінностей чи майна за межами України, він надає до ДПІ за місцем знаходження довідку про відсутність таких цінностей, яка підписується начальником податкового органу і є підставою для проходження митних процедур, проведення банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками тощо.

За порушення термінів та встановленого порядку декларування валютних цінностей та майна за кордоном передбачені штрафні санкції (див. нижче).

При відсутності майна та валютних цінностей за кордоном неподання декларацій не тягне за собою накладання штрафу. Крім того, якщо допущені помилки в розділі V декларації (неповне відображення чи невідображення відомостей щодо зовнішньоекономічних операцій), штрафні санкції також не застосовуються, оскільки цей розділ є довідковим.

5. Розрахунки між резидентами та нерезидентами здійснюється як правило, в безготівковій формі через уповноважені банки. Використання готівки іноземної валюти на території України є обмеженим. Правилами використання готівки іноземної валюти на території України (Постанова Правління НБУ від 26.03.98 № 119) передбачено декілька напрямків її використання.

З поточних рахунків валюта використовується для:

• забезпечення витрат працівників на відрядження за кордон (норми вивезення дивись нижче – табл. 3.1.);

• забезпечення витрат працівників іноземних дипломатичних, консульських, торгівельних та інших представництв, міжнародних організацій на відрядження за кордон;

• забезпечення експлуатаційних витрат транспортних засобів (власних, орендованих чи зафрахтованих) для виконання рейсів за кордон (оплата палива, послуг лоцмана, митних та інших послуг);

• оплати праці працівників-нерезидентів, які працюють в Україні по контракту;

• для виконання статутної діяльності представництв бюро міжнародної організації з міграції.

Таблиця 3.1.

Норми вивезення готівкової іноземної валюти

при службових відрядженнях

Об’єкт	Норми вивезення
	Без зазначення у митній декларації (усне декларування)	Обов’язкове зазначення у митній декларації
Фізична особа-резидент	До 1000 дол. США готівкою та/або дорожніми чеками (або еквівалент *)	Іноземна валюта, ввезена раніше в Україну (при наявності митної декларації на її ввезення); до 10000 дол. США (або еквівалент цієї суми*) готівкою і/або дорожніми чеками за наявності довідки уповноваженого банку на вивезення
Фізична особа-нерезидент	Те ж, що і для фізичних осіб-резидентів	Те ж, що і для фізичних осіб-резидентів, а також: чеки, ввезені (надіслані) в Україну з дотриманням вимог законодавства України
* Перераховується за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ: на день перетину митного кордону – для графи „Без зазначення у митній декларації (усне декларування)”, на день оформлення митної декларації – для графи „Обов’язкове зазначення у митній декларації”

В якості засобу платежу валюта використовується:

1) на території митниць для:

• сплати мита, митних зборів фізичними особами;

• сплати нерезидентами консульських зборів за відкриття віз для в’їзду в Україну;

• оплати нерезидентами послуг з обов’язкового медичного страхування та інших послуг;

• реалізації суб’єктами підприємницької діяльності товарів та надання послуг в зоні безмитної торгівлі при наявності дозволу ДТСУ;

• сплати нерезидентами (юридичними й фізичними особами) дорожніх зборів і оформлення перевезень негабаритних, великовагових та небезпечних вантажів;

• сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами із залученням, у разі потреби, підрозділів Міністерства внутрішніх справ України відповідно до чинного законодавства України;

• оплати нерезидентами послуг, наданих прикордонними санітарно-карантинними, ветеринарними, фітосанітарними та іншими службами контролю.

2) на території вокзалів, аеропортів та портів:

• при реалізації нерезидентом суб’єктами підприємницької діяльності паливно-мастильних матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та послуг з обслуговування іноземних транспортних засобів та пасажирів;

• переоформленні білетів та доплаті за багаж в день оформлення міжнародного рейса.

3) використання готівкової іноземної валюти дозволяється також у випадках:

• надання суб’єктами підприємницької діяльності готельних послуг нерезидентам з оплатою в іноземній валюті, у тому числі з застосуванням дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті. Дозволи на здійснення операцій з дорожніми чеками у вільно конвертованій валюті суб’єктам підприємницької діяльності надаються Кримським республіканським чи обласними управліннями Національного банку України за наявності агентської угоди між суб’єктом підприємницької діяльності та уповноваженим банком;

• виплати іноземної валюти готівкою за пластиковими картками міжнародних платіжних систем в уповноважених банках;

• здійснення розрахунків у готівковій валюті між юридичними особами-резидентами та нерезидентами (фізичними чи юридичними особами) на території України за наявності індивідуальної ліцензії, наданої Національним банком України.

Іноземна валюта, яка отримана за реалізовані товари та надані послуги на повітряних, морських, річкових судах, потягах та автобусах, за послуги по міжнародним пасажирським перевезенням підлягає митному декларуванню під час її ввезення в Україну у касах цих транспортних засобів. Уповноважений банк зараховує суму готівки на розподільчий рахунок в іноземній валюті юридичної особи – резидента, а на митній декларації робиться відмітка при прийманні валюти.

До інших випадків використання готівкової іноземної валюти відносяться:

• отримання її в якості благодійного внеску нерезидента (з зарахуванням коштів на рахунок юридичної особи резидента);

• сплата фізичними особами – резидентами і нерезидентами державного мита згідно з діючим законодавством;

• сплата фізичними особами – нерезидентами зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Крім того, уповноважений банк може прийняти готівку іноземної валюти від повноважного представника нерезидента – суб’єкта підприємницької діяльності для зарахування на рахунок резидента – суб’єкта підприємницької діяльності при дотриманні певних умов.

Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, які мають ліцензію НБУ на здійснення операцій купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, мають право відкривати на території України власні пункти обміну валюти. Зазначені пункти обміну валюти повинні бути зареєстровані уповноваженими банками в територіальному управлінні НБУ.

Інші юридичні особи-резиденти, що не допускали порушення валютного і податкового законодавства, можуть відкрити обмінний пункт тільки на основі угоди з уповноваженими банками, з реєстрацією в територіальному управлінні НБУ.

Після реєстрації пункту обміну іноземної валюти в територіальному управлінні НБУ необхідно зареєструвати в податковій інспекції за місцем розташування пункту сертифіковану комп’ютерну систему чи РРО.

Робота пунктів обміну іноземної валюти регламентується Інструкцією про порядок організації і здійснення валютно-обмінних операцій на території України.

До валютно-обмінних операцій відносяться:

• купівля та продаж іноземної валюти за готівку;

• приймання на інкасо готівкової іноземної валюти та іменних чеків;

• купівля та продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також за національну валюту;

• зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаної готівки на готівкову іноземну валюту.

В пункті обміну валюти в наявності повинні бути такі документи:

• копія довідки про реєстрацію пункту обміну валюти в територіальному управлінні НБУ з печаткою банку (фінансової установи);

• витяг з наказу банку (фінансової установи) про відкриття пункту обміну валюти за підписом керівника банку, скріплена печаткою;

• журнал реєстрації РРО в пункті обміну валюти.

Операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності в пунктах обміну іноземної валюти, підлягають патентуванню (за винятком операції по торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюються банківськими установами у власних операційних залах). Вартість торгового патенту згідно з Законом “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” складає 320 грн. в місяць.

Строк дії торгового патенту для цих операцій складає 36 календарних місяців. Оплата вартості торгового патенту здійснюється щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій по торгівлі валютними цінностями суб’єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць. На цю суму зменшується розмір плати за торговий патент, який підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Суми, сплачені за патент, враховуються при визначенні податку на прибуток агента.

З метою організації роботи пунктів обміну валюти банк (фінансова установа) встановлює для них розмір авансу у готівковій іноземній валюті та гривнях і до початку робочого дня забезпечує обмінні пункти готівкою. Протягом дня операції здійснюються також за рахунок придбаної іноземної валюти та отриманої національної валюти. Банк повинен також встановлювати максимальну суму залишків іноземної валюти і гривень в касах в неробочий час для забезпечення роботи пунктів обміну впродовж робочого дня. Залишки валюти, які перевищують цю суму підлягають інкасації. В пунктах обміну агентів валютних коштів в неробочий час не повинно бути.

Обмін валюти здійснюється з обов’язковим оформленням квитанцій форм № 377, 377-А, які є бланками суворого обліку.

Фізичній особі-нерезиденту, що здійснює обмін іноземної валюти, видається довідка форми № 377, примірник якої залишається в документах обмінного пункту. У разі невикористання або неповного використання національної валюти України, яка отримана в обмінному пункті при обміні іноземної валюти, фізична особа-нерезидент має право зробити зворотний обмін при поданні першого примірника довідки форми № 377 про обмін іноземної валюти в будь-якому пункті обміну України. Сума зворотного обміну не може перевищувати розмір обміну, який зазначено у довідці обмінного пункту.

Фізичній особі-резиденту, що здійснює обмін валюти, чи фізичній особі-нерезиденту, що здійснює зворотний обмін невикористаної готівки в гривнях, видається довідка форми № 377-А. Для вивозу валюти з України резидентам надається довідка за формою № 06.

Працівники пункту обміну валюти зобов’язані вести два журнали для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі вищевказаних довідок. Перший журнал-реєстр складається по операціях купівлі іноземної валюти, а другий – по операціях продажу іноземної валюти. Зазначені журнали-реєстри заповнюються щоденно.

В реєстрі купівлі іноземної валюти відображаються: найменування валюти, суми валюти, курс купівлі, сума до видачі в гривнях, номер виданої довідки.

В реєстрі продажу іноземної валюти зазначається: номер довідки, сума отриманих гривень, найменування валюти, сума валюти, курс. В кінці робочого дня підраховуються підсумки по зазначених реєстрах, і проводиться звірка облікових даних з фактичною наявністю грошей. Причому, якщо в цьому є необхідність, рахунки можуть вестись окремо по кожному виду іноземної валюти.

Контроль за роботою обмінних пунктів здійснюють уповноважені банки.

Податковий облік операцій з іноземною валютою уповноважених банків здійснюється у відповідності до п.п. 7.3.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Якщо пункт обміну валюти відкрито на підставі агентської угоди, агент отримує винагороду за виконання доручення банку щодо валютно-обмінних операцій. Ця винагорода є валовим доходом агента від здійснення посередницьких операцій. У склад валових витрат агента включаються всі витрати, які понесені їм у зв’язку з виконанням такої діяльності.

Податок на прибуток визначається у загальному порядку та зменшується на вартість придбаного торгового патенту.

Діяльність пунктів обміну валюти підлягає перевірці. Порядок організації і проведення перевірок пунктів обміну валюти встановлює НБУ. Ці перевірки можуть здійснюватись сумісно з податковими чи правоохоронними органами. Правилами проведення перевірок пунктів обміну іноземної валюти України (Постанова Правління НБУ від 04.07.01 № 259) передбачено, що перевіряючий має право:

• доступу у приміщення пункту обміну без представника уповноваженого банку чи агента;

• отримувати від касира необхідні документи (копію довідки про реєстрацію пункту обміну валюти в територіальному управлінні НБУ; первинні та інші бухгалтерські і розрахункові документи ; дані про операції операційного поточного дня; документи про реєстрацію РРО та інші);

• ознайомитись з роботою організаційно-технічних засобів, які використовуються в даному пункті, зокрема, з можливостями подальшого анулювання проведеної операції;

• вимагати від касира перерахувати готівку, яка є в наявності.

За результатами перевірки складається акт в загальному порядку. Про виявлені під час перевірки порушення повинні бути повідомлені уповноважений банк (агент) безпосередньо чи у письмовій формі протягом трьох днів.

6. Відповідальність за порушення валютного законодавства визначається наступними нормативними актами:

• Декретом КМУ “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”;

• Указом Президента України “Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства” від 27.06.99р.;

• Положенням про валютний контроль (Постанова Правління НБУ № 49 від 08.02.2000, зареєстроване в Мінюсті 04.04.2000 р.);

• Наказом ДПАУ № 542 від 04.10.99 р. (зареєстровано в Мінюсті 19.10.99 р.) Про затвердження Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства.

Передбачені цими документами санкції застосовуються:

• до комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ – НБУ;

• до інших резидентів і нерезидентів - податковими органами.

У разі порушення встановленого порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти до уповноважених банків та суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів державної податкової служби застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, не роздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, а бо проведення операції на неповну суму коштів;

сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій;

сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі невідповідності даних розрахункових документів, що підтверджують здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, даним їх других примірників та/або даним фіскального звіту;

п’ятикратного розміру суми, на яку виявлено незбіг, - у разі перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, зазначеною у фіскальному звіті;

п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти реєстратора розрахункових операцій, в який внесено зміни в програмно-технічні засоби, що реалізують фіскальні функції.

Відповідальність за інші порушення наведена в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Відповідальність за порушення валютного законодавства

№ з/п	Види порушень	Види та розмір санкцій
1	2	3
1.	Порушення допущені резидентами та нерезидентами:
1.1.	Отримання резидентом кредиту від нерезидента в іноземній валюті без отримання реєстраційного свідоцтва НБУ (крім кредитів, отриманих під гарантію Кабінету Міністрів України)	Штраф у розмірі 1% одержаного кредиту чи позики, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ на дату одержання кредиту (позики)
1.2.	Здійснення резидентами і нерезидентами операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензії НБУ, без отримання такої ліцензії	Штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких операцій
1.3.	Здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку або здійснення розрахунків в валюті України без одержання індивідуальної ліцензії НБУ (виключенням є ситуації, коли нерезиденти мають на території України представництва, яким відкрито рахунки типу “Н” чи “П” у валюті України)	Штраф на резидента в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовуються при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких операцій (при розрахунках в валюті України – на суму таких розрахунків)
1.4.	Порушення резидентами строків декларування валютних цінностей та майна за кордоном	Штраф в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний день порушення
1.5.	Порушення резидентом порядку декларування валютних цінностей та майна за кордоном (подання недостовірної інформації або перекручення даних, якщо такі дії свідчать про приховування валютних цінностей та майна за межами України).	Штраф в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
1.6.	Несвоєчасне подання або приховування встановленої НБУ звітності про валютні операції.	Штраф в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Продовження таблиці 3.2.

1	2	3
2.	Порушення допущені банком:
2.1.	Здійснення комерційними банками (фінансово-кредитними установами) операцій з валютними цінностями без одержання генеральної ліцензії НБУ	Штраф в сумі, еквівалентній сумі валютних цінностей, перерахованій у валюту України за курсом НБУ на день здійснення таких операцій, з виключенням з реєстру банків, їх філій та представництв або без виключення
2.2.	Торгівля іноземною валютою банками (фінансово-кредитними установами) без одержання ліцензії НБУ та (або) з порушенням порядку торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України
2.3.	Невиконання уповноваженим банками зобов’язань щодо купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок клієнтів резидентів	Позбавлення генеральної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій або штраф в розмірі 25% від суми іноземної валюти, що зафіксована у дорученні резидента, чи від суми валютних операцій (перерахунок валюти здійснюється за обмінним курсом НБУ на день складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства).
2.4.	Нездійснення уповноваженими банками функцій агента валютного контролю.
2.5.	Нездійснення уповноваженими банками функцій агента валютного контролю в частині своєчасного інформування у встановленому порядку відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами валютного законодавства	Штраф у розмірі 5% від суми (вартості) валютних операцій, про які банк повинен був проінформувати відповідні державні органи.

Штрафні санкції застосовуються в кожному виявленому випадку порушення.