Тема 2. Іноземні інвестиції, їх суть, значення та порядок оподаткування

1. Поняття іноземних інвестицій. Види та форми іноземних інвестицій.

2. Порядок реєстрації іноземних інвестицій. Державні гарантії захисту іноземних інвестицій.

3. Підприємства з іноземними інвестиціями: взаємовідносини з бюджетом.

Іноземні інвестиції – цінності, які вкладаються іноземними інвесторами у об’єкти інвестиційної діяльності у відповідності з законодавством України з метою отримання прибутку чи досягнення соціального ефекту.

1. Іноземна валюта, яка визначається конвертованою НБУ.

2. Валюта України – при реінвестуванні.

3. Рухоме і нерухоме майно та пов’язані з ним майнові права.

4. Акції, облігації, інші цінні папери, корпоративні права у конвертованій валюті.

5. Грошові вимоги та права на вимоги виконання договірних зобовязань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями.

6. Права інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно законів страни інвестора і України (права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, т.і.).

7. Права на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями.

8. Інші цінності відповідно до законодавства України.

1. Дольова участь у спільних з українськими суб’єктами підприємствах.

2. Створення підприємств, які повністю належать іноземним інвесторам, філіалів і інших підрозділів іноземних юридичних осіб.

3. Придбання у власність діючих підприємств.

4. Придбання нерухомого та рухомого майна, в т.ч. у вигляді акцій, облігацій, інших цінних паперів.

Іноземні інвестори – це:

- юридичні особи, які створені згідно із законодавством, відмінним від законодавства України;

- фізичні особи – іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України;

- іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;

- інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, які такими відповідно до законодавства України.

Підприємство з іноземними інвестиціями

-

підприємство (організація) любой організаційно-правової форми, яке створено згідно з законодавством України і у статутному фонді, якого іноземна інвестиція складає не менш 10 відсотків.

Іноземні інвестори здійснюють інвестиційну діяльність у грошовій формі виключно через інвестиційні рахунки, відкриті в уповноважених банках України. Для іноземного інвестування на інвестиційні рахунки в іноземній валюті зараховується іноземна валюта, що визнається Національним банком України вільно конвертованою валютою.

Оцінка іноземних інвестицій у статутний фонд підприємств здійснюється за домовленістю сторін у вільноконвертованій валюті виходячи з цін міжнародних ринків чи ринку України. Перерахунок інвестиційних сум у валюту України проводиться за офіційним курсом НБУ на дату підписання установчих документів (при реінвестиції отриманого прибутку – за офіційним курсом НБУ на дату її фактичного здійснення).

Підприємство набуває статус підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

2. Іноземні інвестиції підлягають державної реєстрації (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Порядок реєстрації іноземних інвестицій.

Державна реєстрація іноземних інвестицій у вигляді валютних цінностей здійснюється у порядку, встановленому національним банком України.

Інформаційне повідомлення подається за встановленою формою, яка містить наступну інформацію:

Іноземний інвестор

Вид інвестиції

Форма здійснення інвестиції

Об’єкт здійснення інвестиції

Обсяг інвестиції в іноземній конвертованій валюті та валюті України

Період функціонування інвестиції

Органи, які здійснюють державну реєстрацію іноземних інвестицій, підприємства з іноземними інвестиціями, податкові та митні органи та установи банків подають відповідно до встановлених форм та термінів статистичну звітність про здійснення іноземних інвестицій.

Я кщо іноземні інвестиції не зареєстровані у встановленому порядку, вони не дають права на отримання пільг та гарантій.(рис. 2.2.):

Рис. 2.2. Основні державні гарантії захисту іноземних інвестицій.

3. Законодавством передбачені певні норми щодо оподаткування нерезидентів (рис. 2.3.).

Рис. 2.3. Особливості оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями.

Порядок оподаткування доходів нерезидентів з джерелом його походження в Україні визначається ст. 160 Податкового кодексу України.

Звільнення майнового внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями здійснюється відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування».

Звільнення від сплати мита відбувається наступним чином:

5

2

3

Митний орган

Підприємство з іноземними інвестиціями

ДПІ за місцем реєстрації підприємства

4

2а

1

1

Майно – внесок

іноземного інвестора

Рис. 2.4. Схема оформлення пільгового ввезення майна до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями.

1. Оформлення вантажної митної декларації і надання її митному органу.

2. Оформлення під час митного оформлення майна простого векселя на суму мита терміном на 30 календарних днів з дати оформлення вантажної митної декларації і надання його митному органу.

2а. Пропуск майна на митну територію України.

3. Подання підприємством ДПІ за місцем реєстрації підприємства копії простого векселя, документів про зарахування іноземної інвестиції на баланс, вантажної митної декларації, документів про реєстрацію інвестиції.

4. Відмітка податкового органу на векселі про зарахування інвестиції на баланс протягом 30 календарних днів з дати оформлення векселя.

5. Подання векселя з відміткою ДПІ митному органу та його погашення без сплати ввізного мита.

Обмеження щодо надання пільги зі сплати ввізного мита:

– майно, яке було ввезено в Україну як внесок іноземного інвестора у статутний фонд спільного підприємства, не повинно бути відчужено протягом 3 років з дня зарахування його на баланс підприємства, в тому числі і у зв’язку з припиненням діяльності такого підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон).

Сплата ввізного мита проводиться:

- якщо майно не зараховується на баланс підприємства протягом 30 календарних днів з дати оформлення ввізної митної декларації

протягом 5 днів з дати закінчення терміну дії векселя з урахування курсу НБУ на дату сплати мита

- якщо майно відчужено протягом 3 років з дня зарахування його на баланс підприємства, в тому числі у зв’язку з припиненням діяльності такого підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон)

не пізніше дня відчуження за офіційним курсом НБУ на дату відчуження майна, виходячи з його митної вартості .