2. Державна політика щодо залучення інвестицій. Інвестиційний клімат.

У даному питання ми ведемо мову про залучення іноземних інвестицій в економіку. Явище проникнення іноземного капіталу в національні економіки – один з найяскравіших проявів процесу глобалізації, йому присвячено надзвичайно багато наукових публікацій і практичних рекомендацій для бізнесменів та політиків. Світовий досвід показує, що доступ іноземного капіталу в національну економіку коливається в широкому діапазоні – від повної заборони іноземного капіталу і опори на власні сили (Півн. Корея) до повної лібералізації (Сінгапур). Більшість сучасних країн загалом прагнуть залучити іноземний капітал у свою економіку і конкурують між собою за ці інвестиції, хоча на практиці існує державне регулювання цих інвестицій (інвестиційна політика).

Уже з перших років незалежності Україна прагнула залучити іноземні інвестиції і надавала інвесторам великі пільги. Потім стало зрозуміло, що ці пільги можуть використовуватися і для нечесної конкуренції, і для зловживань. Тому тепер в Україні встановлено для іноземних інвесторів національний режим. Це означає, що іноземні інвестори мають такі ж права й обов’язки, як і національні підприємці. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації.

У випадку припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів від інвестицій у грошовій або товарній формі. Держава також гарантує безперешкодний і негайний переказ за кордон прибутків і інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах унаслідок здійснення іноземних інвестицій.

Для підвищення захисту іноземних інвестицій Україною ратифікована Вашингтонська Конвенція 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.

 Для сприяння іноземним інвесторам у питаннях взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування утворено Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України.

Основними законами, що регулюють інвестиційну діяльність в Україні, є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Закон України «Про режим іноземного інвестування».

Привабливість економіки України для іноземних інвесторів визначається насамперед тим, наскільки реально для них отримати найбільші прибутки від здійснення інвестиційної діяльності: адже, вкладаючи свої гроші в чужу країну, іноземець ризикує. Якщо інвестиційні ризики великі, тобто є можливість утратити гроші, то інвестор вкладе їх в іншу країну. Рівень привабливості країни для іноземних інвесторів визначається інвестиційним кліматом.

Інвестиційний клімат – це сукупність політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують функціонування вітчизняних та іноземних інвестицій. Інвестиційний клімат залежить від того, як швидко і легко можна відкрити власне виробництво (бізнес) або припинити його; наскільки прозорою і зрозумілою для підприємця є система влади в країні та податкова система; як ставиться суспільство до корупції і наскільки вона поширена; чи є реальна конкуренція, чи існують «особливі умови» для наближених до влади бізнесменів.

Питання про те, наскільки сприятливий інвестиційний клімат в Україні, складне. З одного боку, влада запевняє, що інвестори повинні не боятися і вкладати гроші в нашу економіку, і це дає значні результати. Наприклад, візит президента України до Китаю 2010 р. завершився підписаннями угод про наміри КНР вкласти в нашу економіку до 4 млрд. дол. З другого боку, у 4 кварталі 2011 р. індекс інвестиційної привабливості ринку України для іноземних інвесторів упав до найнижчого рівні з моменту його визначення: в 3 кв. він був 2,56 бали, а в 4 – 2,19. Причинами є ріст фіскального тиску і корупція, повідомило «Дзеркало тижня».

За результатами щорічного рейтингового дослідження Міжнародної фінансової корпорації, група Світового банку „Ведення бізнесу - 2011” Україна покращила своє місце на 2 позиції з 147 на 145 місце, за рахунок збільшення рейтингу по категоріях: „реєстрація підприємств” та „отримання дозволів на будівництво”, водночас відбулося зменшення рейтингів у категоріях: „реєстрація власності”, „доступ до кредитів”, „захист прав інвесторів” та „ліквідація підприємств”.

 

Рейтинг по категоріях	2011, рейтинг України	2010, рейтинг України	Зміна рейтингу
Ведення бізнесу	145	147	+2
Реєстрація підприємств	118	136	+18
Отримання дозволів на будівництво	179	181	+2
Реєстрація власності	164	160	-4
Доступ до кредитів	32	30	-2
Захист прав інвесторів	109	108	-1
Система оподаткування	181	181	Без змін
Міжнародна торгівля	139	139	Без змін
Забезпечення виконання контрактів	43	43	Без змін
Ліквідація підприємств	150	145	-5

 

Аналізуючи наведену таблицю, бачимо, що найслабшими місцями інвестиційної привабливості України є система оподаткування, проблема одержати дозволи на будівництво (ця проблема, у свою чергу, пов’язана з виділенням земельних ділянок, а це – дуже корумпована сфера), реєстрація власності.

Серед основних переваг інвестування в Україну варто відзначити:

• 45 мільйонів споживачів – один з найбільших ринків Східної Європи;

• Високий науково-освітній потенціал - потужна мережа університетів та науково-дослідних центрів;

• Наявність кваліфікованої конкурентноспроможної робочої сили - згідно з даними  дослідницької компанії „BrainBench” Україна посідає 4-те місце у світі за кількістю  дипломованих професіоналів у сфері hi-tech;

• Стратегічно зручне географічне розташування – Україна знаходиться на перехресті  торговельних шляхів Схід-Захід та Північ-Південь;

• Широко розвинена транспортна інфраструктура – залізниці, порти в Чорному морі та загальноєвропейські транспортні коридори;

• Велика кількість успішно реалізованих інвестиційних проектів провідних  міжнародних компаній – Kraft Foods, Coca-Cola, Hewlett Packard, Cargill,  Knauf, Ядзакі-Україна, Raiffeisen Bank тощо.

На сьогодні в Україні створене правове поле для інвестування. Законодавство України передбачає визначені гарантії діяльності для інвесторів.