III. Вимоги щодо оформлення дипломної роботи

Перед захистом дипломна робота має бути зброшурована у твердих палітурках і мати таку структуру:

1. Титульна сторінка (дод. В, Д)

2. Завдання на виконання дипломної роботи (дод. Е)

3. Реферат (дод. Ж)

4. Зміст

5. Вступ

6. Основна частина, яка складається з 3-4-х розділів

7. Висновки

8. Список використаної літератури

9. Додатки

Обсяг основного тексту дипломної роботи повинен становити 90-100 сторінок друкованого тексту, з них: вступ - 2-Зс, перший розділ - 15-20 ст., другий - 35-40 ст., третій та четвертий - 15-20 ст. кожний, висновки - 2-3 с, список використаної літератури в кількості не менше 35 позицій. Значне відхилення від цього обсягу розглядається як недолік роботи і впливає на її оцінку.

Дипломна робота повинна бути грамотно виконана, охайно оформлена, зброшурована в твердій обкладинці. Текст роботи має бути набраний на комп'ютері.

Дипломна робота компонується відповідно до структури, має бути надрукована українською мовою на одній стороні аркушу з формату А4. Текст повинен бути набраний в редакторі Wогd, з використанням шрифту Тimes New Romans, розмір 14 з інтервалом 1,5. Кожна сторінка повинна мати такі поля: по 20 мм зверху та знизу, 30 мм - зліва та 10 мм - справа.

Усі сторінки мають бути пронумеровані арабськими цифрами, які проставляються у правому верхньому куті. Першою сторінкою роботи є титульна (без позначення на ній), далі розміщується завдання по виконанню

роботи, перелік умовних скорочень, її зміст, вступ, які включаються до загальної нумерації сторінок.

Титульні листи, завдання та зміст не нумеруються, але включаються в загальну нумерацію. Нумерація проставляється з першої сторінки вступу. Заголовки структурних частин дипломної роботи друкують великими літерами симетрично до тексту.

Загальні заголовки друкуються великими літерами (ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ) і розташовуються по середині сторінки. Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 4-ом інтервалам (20 мм).

Заголовки розділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки підрозділів та пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу в підбір до тексту в кінці заголовка ставиться крапка.

Не можна вміщувати заголовок в кінці однієї сторінки, а текст починати з іншої. Не допускається розрив речення таблицею.

Новий параграф допускається починати на тій же сторінці, на якій закінчився попередній, за умови, що на ній поміститься 2-3 рядки тексту.

Текст повинен викладатись від третьої особи множини, без використання знаменників "я", "ми". Таких термінів як "в теперішній час", "в цьому році", "в минулому році" слід не використовувати. Краще вказати конкретно рік та місяць.

Не допускається скорочення слів та найменувань. Не рекомендується перенасичення тексту спеціальними термінами, що ускладнюють читання.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи і підрозділи. Кожний розділ роботи починають з нової сторінки і нумерують арабськими цифрами. Підрозділи починають зразу ж після закінчення попереднього і пишуть малими літерами з абзацу. При цьому роблять відступ від попереднього тексту до заголовку і від заголовку до наступного тексту в 3-4

інтервали (перший має бути більшим за другий).

Підрозділи нумеруються у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, між якими ставиться крапка. Наприклад, "2.3" (третій підрозділ другого розділу).

Рисунки і таблиці, які є обов'язковими складовими частинами дипломної роботи з економічних питань, необхідно розподіляти за обсягом. Великі, які вміщують8-10 рядків або більшеб-7 граф доцільно винести в додатки.

Всі таблиці, схеми і рисунки повинні мати змістовну назву і розміщуватися на тій сторінці, де іде на них посилання. Таблиці і рисунки нумеруються у межах розділів. Наприклад, "Таблиця 2.5", означає, що таблиця є п'ятою у другому розділі роботи. Нумерація таблиць має супроводжуватись написом у правому верхньому куті над заголовком словом "Таблиця 2.5". Всі посилання на таблицю по тексту мають супроводжуватись скороченням "табл. 2.2; табл. 3.4". Не бажано робити переноси на іншу сторінку таблиці, їх краще виконувати на окремій сторінці. Якщо здійснено перенос, то на другій сторінці необхідно здійснити напис "Продовження табл. 2.4", та нумерацію колонок. Не можна робити переноси на іншу сторінку схем та рисунків, їх потрібно виконувати на окремій сторінці.

Складаючи таблицю необхідно враховувати наступне:

цифри, що виносяться в таблицю, повинні мати однаковий ступінь округлення (одиниці фізичних величин);

в асортиментних таблицях слід наводити як абсолютні, так і відносні показники;

якщо текст у графі таблиці складається з одного слова, то при повторенні його можна замінити лапками, якщо ж з двох і більше слів, то при першому повторенні замінюють виразом "те ж", а далі - лапками;

замінюючи лапками повторення цифр, знаків, символів не дозволяється;

якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (грн., см тощо) то її розміщують над таблицею;

цифри в графах таблиці повинні ставитися так, щоб класи чисел в усій графі розташовувались один під одним;

текст усіх рядків таблиці повинен починатися з великої літери; г- кожна таблиця повинна мати посилання на джерело на базі якого вона складена;

таблиці, як правило, розташовуються на одній окремій сторінці, яка включається до загальної нумерації. Якщо таблиця не вміщуються на одній сторінці, можна перенести її на іншу; у такому випадку вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці слід пронумерувати, а на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому куті пишеться Продовження табл. 1.2.

Формули в роботі нумерують у межах розділу. Номер пишуть справа від формули в круглих дужках, наприклад, (3.1) - перша формула третього розділу. Формули виділяються з тексту вільними рядками. Пояснення символів подаються під формулою у послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу подається з нового рядка.

Рисунки нумерують в межах розділів (рис. 2.3), це означає, що рисунок є третім у другому розділі. Вони повинні мати назву, яку розміщують після номеру рисунка.

Цифровий матеріал, поданий у динаміці, краще відобразити у вигляді графіків і будувати їх так, щоб не було великих вільних ділянок. Написи на осях графіка повинні бути короткими і не виходити за межі координатної сітки. На них обов'язково мають бути позначення величин і відповідних розмірів у прийнятих скороченнях.

Усі ілюстрації повинні мати назви, а за необхідності супроводжуватися пояснювальними даними (текстом під рисунками). Усі реквізити рисунка і пояснення зображуються в одному кольорі, всі лінії мають бути одної величини.

У додаток слід виносити допоміжний матеріал, який при включенні в основну частину роботи робить текст громіздким. Це можуть бути: проміжні розрахунки, таблиці допоміжних чи вихідних цифрових даних, інструкції, методики, розроблені в процесі виконання роботи, ілюстрації допоміжного характеру, запропоновані форми документів, інші розробки, що рекомендовані до впровадження.

Додатки оформлюються як продовження роботи, розміщуючи їх у порядку появи посилань по тексту роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок і бути пронумерований. Текст кожного додатку, при необхідності, може бути поділений на розділи та підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатку. На кожному з додатку в правому верхньому куті пишеться слово "Додаток", і проставляється номер додатку великими літерами.

Виконання дипломної роботи передбачає використання студентом великої кількості літературних джерел, які рекомендується розміщувати у порядку появи посилань на них у тексті дипломної роботи або в алфавітному порядку.

Посилання на літературні джерела по тексту необхідно наводити у квадратних дужках; [7, с. 47-49]. Це означає, що автор посилається на джерело бібліографії під номером 7, де на сторінках 47-49 йдеться про це мова.

Бібліографія в дипломній роботі розміщується відповідно до встановлених вимог і складається з переліку літературних та інших джерел, використаних при написанні роботи. Всі джерела, включені до списку, нумеруються послідовно. Список використаної літератури подається на мові оригіналу.

В кінці роботи (перед бібліографією) автор ставить свій підпис і дату здачі роботи на кафедру

Приклади оформлення літератури в списку (підручника, статті, нормативного документу):

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №6. - С. 9-13.

2. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку:

Підручник.-К.:КНЕУ, 2001. - 334 с.

3. Нападовська Л.В. Собівартість в умовах реформування національного бухгалтерського обліку. Вчені записки: Наук, збірник. - Вип.4/ Відп. ред. В.С. Савчук. - К.: КНЕУ, 2002. - С. 109-114.

4. Бычкова С.В. Особенности аудита сельскохозяйственных предприятий России // Бухгалтерский учет. - 2001. - №12. - С. 48-54.

5. Mellerowicz K. Rosten und Kostenrechnung. – Band 1-5 Auflage. – Berlin-New York, 2001. - 576 р.

6. Obert R. Reflexion sur I’utilite du comptable dans I’entreprise // Travail et Metodes.1979. V.32 - №3. - Р. 78-80.