6.7. Управління необоротними активами
Сформовані на початку господарської діяльності підприємства необоротні активи потребують постійного управління ними.
Основними задачами управління необоротними активами є:
визначення можливих форм оновлення основних виробничих засобів на простій та розширеній основі;
визначення потреби в нарощенні необоротних активів для розширення обсягів виробництва;
визначення можливих способів розширення основних виробничих засобів (нове будівництво, розширення, конструкція, технічне переоснащення)
забезпечення ефективного використання раніше сформованих та нововведених основних засобів та матеріальних активів;
формування необхідних фінансових ресурсів для відтворення необоротних активів та оптимізація їх структури;
Оновлення основних засобів на простій основі здійснюється за рахунок поточного, середнього та капітального ремонтів, а також придбання нових видів необоротних активів в межах існуючої на підприємстві потужності виробництва.
Для визначення потреби у прирості необоротних активів у випадку їх розширеного відтворення аналізуються:
необхідні додаткові площі та потужності для збільшення обсягів господарської діяльності;
залишок необоротних активів на початок планового періоду;
планове вибуття необоротних активів у зв’язку з їх фізичним та моральним зносом.
Управління необоротними активами здійснюється по таким етапам: спочатку проводиться аналіз складу; структури необоротних активів; сутність їх придатності; інтенсивності оновлення та ефективності використання. З цією метою визначаються наступні показники:
Коефіцієнт операційних необоротних активів в загальній сумі активів:
Ку – коефіцієнт участі операційних необоротних активів в зазначеній сумі активів підприємства.
,
де
ВАс – середня вартість операційних необоротних активів.
ОАс – середня вартість оборотних активів.
Визначений коефіцієнт розраховується в динаміці. Якщо при порівнянні зазначення цього коефіцієнта збільшується, то це позитивно характеризує роботу підприємства, якщо навпаки – негативно.
Коефіцієнт зносу:
,
де
Кз – коефіцієнт зносу необоротних активів на кінець періоду, що аналізується.
Зк – сума зносу.
ВАс – середня вартість необоротних активів.
Даний коефіцієнт характеризує сутність фізичного зносу необоротних активів. Цей показник розраховується в динаміці. Збільшення коефіцієнту зносу звітного періоду у порівнянні з минулим періодом негативно характеризує роботу підприємства, а зменшення – навпаки позитивно.
Коефіцієнт придатності необоротних активів:
,
де
Кп – коефіцієнт придатності необоротних активів.
ВАз – залишкова вартість необоротних активів.
ВАп – первісна вартість необоротних активів.
Коєфіцієнт рентабельності:
,
де
Кр – коефіцієнт рентабельності необоротних активів;
Пч – чистий прибуток підприємства.
ВАс – середня вартість необоротних активів.
Тема7. Вартість та оптимізація структури капіталу
План
7.1. Капітал підприємства і його сутність. Визначення власного капіталу і його складових
7.2. Види капіталу підприємства
7.3. Поняття структури капіталу
7.4. Теорії структури капіталу