4.3.2. Дисконтування ануїтетів (ренти)

Рівняння для визначення теперішньої вартості ануїтетів (ренти) (4.9) :

Отже, (4.9)

Різниця в дужках рівняння (4.9) називається фактором відсотку поточної вартості ренти (PVIFAi,n). В таблиці визначення теперішньої вартості ануїтетів обчислено значення цього показника для різних n та і. Рівняння матиме вигляд:

PVA_n=PMT(PVIFA_i,n) (4.10)

Фактор відсотку поточної вартості ренти (PVIFAi,n) - це показник ануїтетів за n-ну кількість періодів, дисконтований на і відсотків.

При вексельній ренті кожний платіж буде зміщений вліво на 1 рік, тобто, буде дисконтуватись на 1 рік менше.

Принцип же ж вирахування такий самий, як і при звичайному ануїтеті. Оскільки виплати виконуються швидше, вексельна рента має більшу вартість, ніж звичайна. Рівняння для вексельної ренти:

PVA (вексельна) = РМТ х (PVIFAi,n) х (1+ і) (4.11.)

Таким чином, підприємець вибере той варіант вкладання грошей, який, на його думку, буде не тільки більш привабливим з точки зору розрахунків, а буде також враховувати суб’єктивні фактори: загальну ризикованість операції; репутацію банку, що відкриває депозитний рахунок; можливості швидкого та ефективного реінвестування отриманих грошей, тощо.

4.4. Оцінка майбутньої та теперішньої вартості грошей з врахуванням фактору інфляції

Методичний інструментарій оцінки вартості грошових коштів з врахуванням фактору інфляції дозволяє здійснювати розрахунки як майбутньої, так і поточної їх вартості з відповідною «інфляційною складовою». В основі здійснення цих розрахунків лежить реальна відсоткова ставка, що формується.

При оцінці майбутньої вартості грошей з врахуванням фактору інфляції використовується формула (4.12) :

FV=PVx[(1+i)x(1+ТІ)]ⁿ, де

ТІ- прогнозований темп інфляції, виражений десятковим дробом.

П ри оцінці теперішньої вартості грошей з врахуванням фактору інфляції використовується наступна формула (4.13):

Тема 5. Управління прибутком План

5.1. Формування чистого прибутку в форматі CVP

5.2. Беззбитковий обсяг реалізації та побудова графіка беззбитковості

5.3. Ефект операційного левериджу

5.1. Формування чистого прибутку в форматі cvp

Основу формування власних внутрішніх фінансових ресурсів підприємства, направлених на виробничий розвиток, складає операційний прибуток, який характеризує один з найважливіших результатів фінансової діяльності підприємства. На нього припадає 90 – 95% загальної суми балансового прибутку. Тому управління формуванням прибутку підприємства розглядається звичайно як процес формування операційного прибутку.

Основною метою управління формуванням операційного прибутку підприємства є виявлення основних чинників, що визначають його кінцевий розмір, і пошук резервів подальшого збільшення його суми.

Механізм управління формуванням операційного прибутку будується з урахуванням тісного взаємозв'язку цього показника з об'ємом реалізації продукції, доходів і витрат підприємства. Система цього взаємозв'язку, що одержала назву «Взаємозв'язок витрат, об'єму реалізації і прибутку» (Cost – Volume – Profit – relationships, “CVP”) дозволяє виділити роль окремих чинників у формуванні операційного прибутку і забезпечити ефективне управління цим процесом на підприємстві.

Механізм цієї системи передбачає послідовне формування різних видів операційного прибутку підприємства:

1. маржинальний прибуток. Його розрахунок здійснюється по наступних формулах:

МПо = ВДо – ПДВ – Взм;

МПо = ЧДо – Взм, де

МПо – сума маржинального прибутку в даному періоді;

ВДо – сума валового доходу в даному періоді;

ЧДо – сума чистого доходу в даному періоді;

Взм – сума змінних витрат.

чистий операційний прибуток (до сплати податків). Розрахунок здійснюється по наступних формулах:

ЧПо = ВДо – ПДВ – Взм – Впост;

ЧПо = ЧДо – Взм – Впост;

ЧПо = МП – Впост;

Де ЧПо – сума чистого операційного прибутку в даному періоді;

Впост – постійні витрати в даному періоді.