5.7. Розрахунки із застосуванням векселів і розрахункових чеків в сіжнародному приватному праві

Пла­тіж векселем або чеком є умовним, коли борг вважається погаше­ним тільки після оплати зазначених документів. Це надає можли­вість експортерові отримати документ, який він може перетворити на гроші у будь-який час, тоді як покупець отримує право на відстрочення платежу.

Вексель являє собою «торгові гроші», що виникають внаслідок своєрідного кредитування продавцем покупця.

За формою надання зазначеної обіцянки вона може бути прос­тою – це нічим не обумовлене зобов'язання покупця сплатити на вимогу або в обумовлений час у майбутньому визначену суму грошей. Візуально являється схожою на розписку, яка складається за строгою формою, завдяки чому вона пев­ною мірою втрачає персональний характер, чим значно спрощу­ється процедура включення боргового зобов'язання, яке в ній міс­титься, у загальний цивільний оборот - у випадках відступлення від права вимоги. Такого типу документ саме і вважається простим векселем, за яким боржник позначається як векселеда­вець, а особа, на користь якої платіж повинен бути сплаченим,-векселеотримувач.

Перевідний вексель (тратта) – документ, у якому міститься наказ векселедавця іншій особі сплатити за вимогою або у певний час в майбутньому зазначену у векселі суму грошей першому держателеві векселя.

Можливість вільної передачі права на грошову вимогу, яка ви­никає у випадку перевідного векселя, реалізується шляхом вчи­нення володарем векселя особливого напису – індосаменту. Зазначений індосамент мо­же містити вказівку на конкретну особу, на користь якої переуступається вексель – іменний індосамент, якщо ж такої вказівки не міститься, індосамент є бланковим.

Держатель векселя має право звернутися з позовом до боржника за векселем не посилаючись на підстави виникнення вексельного зобов'язання і не доводячи наявності цієї підстави. Саме завдяки цим своїм властивостям вексель, через індосамент, робить борги ліквідними, бо таким чином виникає можливість по­вернення векселя до векселедавця навіть без здійснення будь-яких платежів безпосередньо у грошовій формі.

Уніфікований закон про перевідні векселі та прості векселі розрізняє такі види векселів:

1. перевідний (переказний) вексель, який складається з таких частин:

- найменування «вексель»;

- просту та нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму;

- найменування того, хто повинен платити (платник);

- зазначення строку платежу;

- позначення місця, де повинно бути здійснено платіж;

- найменування того, кому або за наказом кого платіж має бу­ти здійснено;

- зазначення дати та місця складення векселя;

- підпис того, хто видав вексель (векселедавця).

2. прос­тий вексель:

- найменування «вексель»;

- просту та нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму;

- зазначення строку платежу;

- позначення місця, де повинно бути здійснено платіж;

- найменування того, кому або за наказом кого платіж має бу­ти здійснено;

- зазначення дати та місця складення векселя;

- підпис того, хто видав вексель (векселедавця).

Вся ін­формація про вексель повинна бути відображена у самому векселі.

При здійсненні розрахунків чеками боржник (покупець) або самостійно виставляє чек (чек клієнта), або надає доручення на його виставлення банку, в якому він має рахунок (чек банка).

Чек є оборотним документом і він може пе­реходити з рук одного володільця до іншого, надаючи можливість у короткий термін погасити платіжні зобов'язання різних володі­льців без застосування готівки або банківських переказів.

Чек – це цінний папір, у якому міститься письмовий наказ че­кодавця платникові (банку) провести у визначений строк платіж володільцеві чека в сумі, на яку чек видано.

За ЦК України розрахунковим чеком є документ, шо містить ні­чим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунка (че­кодавця) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачу (чеко держателю).

Платником за чеком може бути лише банк, в яко­му чекодавець має грошові кошти на рахунку, якими він може роз­поряджатися.

Видача чека не погашає грошового зобов'язання, на виконання якого він виданий.

Чек має містити всі реквізити, передбачені банківськими пра­вилами. Чек, в якому відсутній будь-який із реквізитів або до яко­го внесені виправлення, є недійсним. Форма чека та порядок його заповнення встановлюється законом і банківськими правилами.

Чек сплачується за рахунок грошових коштів чекодавця, поря­док та умови бронювання яких для розрахунків із застосуванням, чеків встановлюються банківськими правилами. Він підлягає сплаті за умови подання чека до сплати у строк, встановлений банківськими правилами. Причому, платник повинен пересвідчи­тися усіма можливими способами у справжності чека, а також у тому, що пред'явник чека є уповноваженою особою. Збитки, за­вдані у зв'язку з оплатою підробленого, викраденого або втраче­ного чека, покладаються на платника за чеком або чекодавця - за­лежно від того, з чиєї вини вони були завдані.

Кодексом встановлено, що до вимог чекодержателя про оплату чека застосовується позовна давність в один рік.