Розрізнення звуків на слух відбувається у такій послідовності:
голосні звуки
шиплячі, свистячі
тверді, м’які
сонорні і шумні
глухі, дзвінкі
проривні і фрикативні (щілинні)
Послідовність засвоєння артикуляції звуків:
сонорні, шумні
глухі, дзвінкі
проривні, фрикативні
тверді, м’які
шиплячі, свистячі
переддошкільний період (1-3 роки) – інтенсивно розвивається активне мовлення дитини. Дитина охоче повторює за дорослим слова і самостійно їх називає, помітно збільшується увага дитини до артикуляції дорослих. Повторюючи слова діти часто перекручують склади, змішують звуки і в цілому спотворюють складовий контур. Перші слова дитини мають узагальнюючий, смисловий характер, тобто одним і тим же словом дитина позначає предмет, дію, якість, почуття. Мовлення має ситуативний характер. В цьому віці своє ситуативне мовлення дитина супроводжує жестами і мімікою. Особливості засвоєння перших слів досліджувалися Красногородським, Марковою, Штерном, Мюллером та ін.
Починаючи з 1,5 року слова набувають узагальнюючого характеру, зростають можливості для швидкого накопичення слів
10 міс. – 1-5 слів
11 міс. – 3-8 слів
12 міс. – 7-16 слів
1,5 року – 30-40 слів
1,7 року – 75 слів
1,8 року - 100 слів
1,9 року – 175 слів
2 роки – 300 слів
3 роки – 1000-1200 слів
4 роки – 1600-2000 слів
Протягом 2-3 років життя у дитини слова набувають більш точного складеного контуру (2 роки- трискладові слова, 3 роки – чотирискладові слова). Слава дитини в цьому періоді характеризуються багатозначністю:
багатозначність слів за місцкм знаходження
за формами, ознаками (гаряче)
за зовнішньою схожістю (пухнасте)
В даному періоді розуміння мовлення дитиною значно перевищує її вимовні можливості. Поряд з цим дитина оволодіває різними ступенями узагальнень значень слів:
0 ступінь – співвіднесення слова з одним конкретним предметом (кінець першого –початок другого року життя)
1 ступінь – поява загальних назв однорідних предметів, дій і якостей (кінець 2-го року життя
2 ступінь – поява слів, які означають родові поняття (іграшки, овочі), з’являються слова, які узагальнюють дії, ознаки, властивості (кінець 3-го початок 4 року життя)
3 ступінь – з’являються родові поняття, для слів другого ступеня узагальнення (до 5-6 років)
2 і 3 ступінь – діти дошкільного віку
4 ступінь – засвоєння лінгвістичних понять (якість, кількість, ознака, стан) Діти шкільного віку.
3. Дошкільний період (від 3 до 6-7 років)
До 4-5 років у словнику дитини наявні майже всі частини мови (іменники, дієслова, прикметники, прислівники, частки, сполучники і т.д.). За своїм змістом словник дитини містить велику кількість понять, в тому числі і абстрактних. Протягом молодшого дошкільного віку (3-4 роки) наявні неточності 4 засвоєнні дієслів, прикметників, дієприкметників, дієприслівників.
В середньому дошкільному віці (4-5років) наявні труднощі засвоєння просторових і часових понять. У старшому дошкільному віці наявні труднощі засвоєння абстрактних понять. Для дітей характерне ситуативне розуміння окремих слів. Недостатнє розуміння дітьми близьких за значенням слів (шити-перешити-зашити) і переносне значення слова (золоті руки тощо).
Протягом дошкільного періоду діти оволодівають вмінням користуватися одниною, множиною і граматичною категорією часу (теперішнє, минуле, майбутнє) і вміннями користуватися деякими відмінковими закінченнями. У деяких дошкільників наявна неправильна звуковимова: шиплячі-свистячі, р-л, рідше наявні дефекти одзвінчення, оглушення, пом’якшення і йотації. Протягом цього періоду інтенсивно розвиваються навички слухового контролю за власним мовленням, швидко зростає словник. До 6 років – 3.000 слів. Словник зростає не лише кількісно а і якісно, в цей період активно розвиваються навички словотвору.
В 4-5 років у дитини формується мотивований рівень мовлення, активно формується зв’язне мовлення, ускладнюється зміст дитячого мовлення, збільшується об’єм висловлювань іде ускладнення (удосконалення) структури речення. Мовлення дитини починає набувати характер розповіді – формується монологічна форма мовлення. Протягом цього періоду у дитини значно покращується фонематичне сприймання звуків, паралельно з чим завершується формування правильної звуковимови. Протягом цього періоду розвивається контекстне мовлення.