Розвиток мовлення у дітей в процесі нормального онтогенезу

Закономірності засвоєння мови дитиною:

1. дитина засвоює мовлення, якщо навчиться керувати м’язами мовленнєвого апарату, координувати мовленнєві рухи і слухові відчуття

2. розуміння смислу мови залежить від засвоєння дитиною лексичних і граматичних знань різного ступеня узагальнень.

3. засвоєння виразності мовлення залежить від розвитку у дитини сприйнятливості до засобів інтонації

4. засвоєння норм людської мови залежить від розвитку у дитини чуття мови

5. засвоєння писемного мовлення у дитини залежить від розвитку координацій між усним і писемним мовленням

Знання закономірностей розвитку мовлення у дитини дозволяє правильно оцінити стан сформованості різних мовленнєвих умінь. Для дитини одного віку характерні ряд недосконалостей у мовленні, оскільки в цей віковий період мовлення знаходиться у стадії формування.

Періодизація розвитку мовлення у дітей

1. Фізіологічна (Красногородський)

• передмовний період (триває протягом 1 року життя)

перша стадія – підготовка дихальної системи до реалізації голосової реакції, утворення недиференційований голосових шумів і звуків

друга стадія – гуління: утворення недиференційованих гортанних, глоткових, ротових, губних шумів і окремих непевних звуків

третя стадія – лепет, як первинна форма мовного потоку, утворення недиференційованих голосових звуків, породження наслідування

• період утворення мовленнєвих звуків та їх диференціація (протягом 2-го року життя)

перша стадія – синтез складів

друга стадія – синтез складових двочленних низок звуків та їх автоматизація

третя стадія – утворення перших слів

• третій період (3 рік життя)

перша стадія – збагачення словника

друга стадія – утворення і автоматизація мовленнєвих ланцюжків (двох і більше)

третя стадія – удосконалення вимови окремих слів

• четвертий період (4 рік життя)

перша стадія – збагачення словникового запасу

друга стадія – продовження і ускладнення мовленнєвих ланцюжків

третя стадія – накопичення і автоматизація мовленнєвих низок, оформлення складного мовленнєвого потоку (паралельно їз розвитком мислення)

четверта стадія - посилена голосна вимова мовленнєвих низок

п’ята стадія – зміцнення мовленнєвих стереотипів

шоста стадія – покращення вимови фонем і слів

сьома стадія – поява простих упорядкованих низок

• п’ятий період – (5 рік життя)

перша стадія – збагачення словника

друга стадія – вироблення відповідної гучності мовлення

третя стадія – розвиток підпорядкованих і складних речень

2. Психологічна (Маркова) в основу покладено становлення і диференціація мовленнєвих функцій

• перший період (немовлячий вік і до 1 року)

Функція мовлення: соціально-емоційний контакт з дорослими (експресивна функція); називання предметів словом (номінативна); називання ознак предметів (індикативна). Форми мовлення: гукання, гуління, лепет, складовий контур, слово.

• другий період (ранній вік, 1-3 роки) Мовленнєва функція узагальнююча і вказівна. Форми мовлення : речення, ситуативне, діалогічне мовлення.

• Третій період (дошкільний вік, 3-6,7 років) Мовленнєва функція: соціальний контакт, плануюча і регулююча функція

3. Психолого-педагогічна (Гвоздєв) В основі класифікації лежить послідовність виникнення у мовленні дитини різних частин мови, словосполучень, речень; виділяє періоди односкладового і двоскладового речення, складнопідрядні та складносурядні речення

4. Класифікація Леонтьєва (психолого-педагогічна)

• підготовчий етап (до 1-го року)

• перед дошкільний (до 3-х років)

• дошкільний (до 7-ми років)

• шкільний

1. підготовчий етап – відбувається підготовка до оволодіння мовленням

а) крик і плач новонародженого сприяють розвитку тонких рухів дихального, голосового та артикуляційного апаратів

б) через два тижні після народження дитина реагує на голос людини

в) через місяць дитина здатна заспокоїтися від зверненого мовлення або колискової, може розвертати голову в бік зверненого до неї голосу

г) в 2-3 місяці з’являється гуління (звукокомплекси, поєднання різноманітних звуків

д) в 5-6 місяців з’являється лепет (невеликі звукокомплекси, які примітивно розчленовані чи незначущі. Гуління і лепет поступово згасають, але відіграють важливу роль у формуванні мовлення – вони розвивають слуховий і артикуляційний апарат

е) з 6-ти місяців дитина наслідує звуки і склади, тон, інтонацію, темп мовлення. В процесі лепету і потім під час наслідування чуємо у дитини губні звуки, як тверді так і м’які.

є) в ІІ півріччі дитина починає сприймати окремі словосполучення і пов’язувати їх з окремими предметами. Проте дитина ще реагує на весь звукокомплекс в цілому, а також на ситуацію та інтонацію. Таким чином утворюються тимчасові звуки, які закріплюють запам’ятання слів і реакцію на них

ж) у віці 8-ми місяців у дитини розвиваються елементи розуміння мовлення(ґрунтується на розрізненні ритміко-інтонаційного складу слова)

з) протягом 7,8,9 місяців спостерігається період активного звуконаслідування

и) в 10-11 місяців з’являється реакція на самі слова вже незалежно від ситуації та інтонації. Починаючи з цього віку важливе значення мають умови, в яких надалі формується мовлення дитини

і) протягом першого року життя триває до фонемний період засвоєння дитиною звуків, дитина ще недостатньо диференціює їх, але сприймає і реагує на єдиний звуковий комплекс

ї) наприкінці першого року триває фонемний період засвоєння звуків – діти починають розуміти значення слів на основі диференціації звуків. Наприкінці 2-го року життя дитина навчиться розрізняти і сприймати всі звуки мови.

Багато дослідників (Гвоздєв, Бельтюков, Швачкін, Бернштейн) говорять, що диференціація звуків на слух і їх артикуляція не співпадають.