Міністерство освіти і науки України

Кам’янець-Подільський національний університет

імені Івана Огієнка

Кафедра мовознавчих дисциплін

Реферат на тему: «Формули дипломатичного етикету»

Підготувала: студентка

педагогічного факультету

DО1-В13 групи

Попіль Юлія Сергіївна

Перевірила:

Третяк Наталія Володимирівна

Кам’янець-Подільський 2015

Зміст

Вступ………………………………………………………………………3

1.Етикетність – основа дипломатичного підстилю……………….4

2.Протокольні мовні формули та їх призначення...........................5

3. Вираження формул дипломатичного етикету………………….7

Висновок…………………………………………………………………13

Список використаних джерел……………………………………..........14

Вступ

Моральною основою сучасного етикету є ввічливість, тактовність, коректність, чуйність, скромність, природність і невимушеність, точність і акуратність у всьому. Одним з основних принципів бізнесу є підтримання нормальних ділових відносин між людьми і прагнення уникнути конфліктних ситуацій. Тому повагу і розуміння партнера можна заслужити, дотримуючись ввічливості та стриманості. Бісмарк нагадував, що навіть оголошуючи війну, дотримуються певних правил ввічливості. Французький дипломат Жюль Камбон підкреслював, що в “мирних договорах не робиться різниця між переможцями і переможеними” [4,c.32].

Дипломатичне листування вимагає від виконавця високої майстерно­сті, фахового досвіду, глибокого розуміння проблеми, що є предметом листування, високої мовної компетенції. Водночас, дипломатичне листу- вання є досить консервативною сферою дипломатичної практики, і, як правило, передбачає дотримання традиційних правил дипломатичного протоколу.

Дипломатичний підстиль, як слушно зауважено у праці О. М. Мацько, на загальностильовому фоні офіційної діловитості «виділяється блоком своїх традиційних жанрів та мовно-композиційними структурами – мовними формулами з цільовими настановами дипломатичної сфери: надувічливості, встановлення і підтримання контакту, пошуку прямих і обхідних шляхів, виходу з прогнозованих і непередбачених ситуацій тощо» [2, c.194–200].

1.Етикетність – основа дипломатичного підстилю.

Як слушно наголошує дослідниця дипломатичного підстилю О. М. Мацько [3, с.16–17], однією з найважливіших ознак дипломатичного мовлення, що є його відмінною особливістю, вважають етикетність. За допомогою цієї риси дипломатичний підстиль характеризується загальним тоном пошанності, уваги, доброзичливості до адресата, обережності, коректності й толерантності спілкування. Етикетність є особливою категорією модальної тональності дипломатичних текстів, яка відрізняє їх від інших текстів офіційно-ділового стилю, яким у певних випадках може бути притаманна категоричність, строгість, навіть деякою мірою погрозливість. Етикетність дипломатичного підстилю виражається насамперед через спеціальні етикетні мовні формули. Скажімо, у таких видах дипломатичного листування, як особиста або підписна нота, лист, особисте послання, телеграма, важливу роль відіграють формули звертання.

Дипломатичний протокол вимагає ретельного добору формули звертання, оскільки саме за звертанням, яким починається нота і лист, можна визначити тональність документа. Наприклад, широке застосування в українськомовних дипломатичних текстах знаходить так звана формула широкого адресата: шановний пане + посада, звання, ранг або професія («Шановний пане Посол», «Шановний пане Міністре»), однак використовують і формулу «Пане Посол» (без слова «шановний»), що може свідчити про стриманий або навіть напружений характер документа. Офіційно-ділове мовлення використовує таку нейтральну форму звертання, як ім’я та по батькові, як правило, у поєднанні з прикметниками «шановний», «вельмишановний»: шановний Іване Михайловичу.

2. Протокольні мовні формули та їх призначення.

Обов'язковим складовим елементом багатьох дипломатичних доку­ментів є так звані протокольні формули , які задають тональність всьому документові. Існують декілька синонімічних словосполучень, які викорис­товують для їхнього найменування - трафаретні або клішовані форму­ли ввічливості, компліменти, етикетні мовні формули. Про їхню роль в дипломатичному листуванні опосередковано свідчить існуючий поділ відповідних документів на такі, що містять або не містять трафаретні формули ввічливості. До перших належать особисті і вербальні ноти, приватні ли­сти напівофіційного характеру, послання глав держав та урядів, теле­грами, до других - меморандуми і пам'ятні записки.

Трафаретні формули ввічливості в документах дипломатичного листу­вання - це стандартизовані мовні звороти, сформовані у результаті одно­типності неодноразово повторюваних ситуацій у практиці дипломатичної комунікації. Їхня перевага полягає в тому, що вони вимагають мінімально­го напруження при сприйманні і прискорюють процес складання докумен­ту, дозволяючи не витрачати зусиль на пошук відповідних форм вислову. З іншого боку, практика користування готовими мовними формулами для вираження подібного змісту у стандартних комунікативних ситуаціях ство­рює сприятливі умови для закріплення нормативного характеру міжсоціу- мної взаємодії. Це дозволяє шляхом відхилення від загальноприйнятих протокольних формул - в сторону більш теплих або більш офіційних змі­нювати тональність дипломатичних текстів. Але, щоб вловити ці нюанси, необхідно знати норму, звичайну для даного виду документа [5, c.89]

Звичайно, існування трафаретних формул ввічливості, це і данина іс­торичній традиції. Не випадково, значна частина формул ввічливості, якими послуговуються у нотному листуванні, обов'язкова для вислов­лення на всіх мовах. З іншого боку, первісним жанром дипломатичного листування були послання монархів, що детермінувало надувічливу то­нальність цих документів, широке застосування компліментів і етикетних мовних формул.

Протокольні мовні формули покликані імітувати особисте пряме спіл­кування між відправником та адресатом дипломатичного документа. У структурі мовного етикету можна виділити формули, що вживаються при встановленні контакту між кореспондентами - формули звертань, вітань І компліментів, при підтриманні контакту — формули вибачення, прохан­ий, подяки, подачі інформації тощо, при припиненні контакту - формули прощання, побажання. Це і є власне етикетні мовні формули.