3. Вираження формул дипломатичного етикету.

Український мовознавець та педагог Любов Іванівна Мацько виділила всі ті мовні формули дипломатичного етикету, в основі яких містяться концепція дії, процесу, стану [3, c.29-38]. До них ввійшли:

Формули прохання. Пряме прохання виражається, перш за все, за рахунок ядерного компоненту - дієслова-концепту “просити” в особовій формі. Зміст прохання, як правило, висловлюється за допомогою дієслова з семантикою основної дії: просимо (особова форма дієслова) врахувати (дієслово в інфінітивній формі). Мовна формула прохання поширюється за допомогою різних компонентів. У дипломатичних текстах спостерігаються різнотипні моделі поширених мовних формул: Дієслово-концепт “просити” у сполученні з дієсловом основної дії може бути вираженим безадресною ядерною конструкцією: Просимо повідомити...; Дієслово-концепт “просити” + адресація + дієслово основної дії: Просимо Вас повідомити… Як ввічливу і дуже офіційну форму використовують формулу “звертатися з проханням” + адресат наприклад: Дипломатична академія України при МЗС України звертається до Вас з проханням розглянути, по можливості, питання про видачу в’їзної візи. Ще більш вишукана форма досягається додаванням до попередньої формули компонента-поширювача “дозвольте”, який вживається тільки у другій особі множини і має семантику формального етикетного прохання: Одночасно, дозвольте звернутися до Вас із проханням про…

Мовні формули відмови. Ядерними компонентами мовних формул, що виражають негацію, виступають заперечні частки не, ні та ряд лексем, які включають в себе ці частки (ніколи, ніхто, нічого) або є словами, що мають у своєму значенні заперечну семантику. Інші мовні засоби іноді теж здатні виконувати функцію, ідентичну або аналогічну запереченню, тобто стати аналогами заперечення: Сумніваюсь, що це можливо = Це не можливо; Це було б можливо, якби…= Отже, зараз це не можливо; Якщо б це зробили, то… = Це не зробили. Такі непрямі мовні формули відмови активно функціонують у дипломатичних текстах, хоча використовуються й прямі заперечення. Дипломатичний текст шукає обтічних мовних формул відмови – непрямих. Вони пом’якшені модальними синтаксемами, що виражають ставлення мовця до висловленої ним думки. Здебільшого це модальні синтаксеми зі значенням емоційної оцінки повідомлювального типу “на жаль”, “шкода”, “дуже шкода”, “прикро”, “дуже прикро” та синтаксеми з інтимізувально-контактним значенням “знаєте”, “даруйте”. Вживання цих модальних синтаксем має переконати реципієнта в тому, що факт відмови вкрай неприємний не тільки адресату, але і адресанту. Як правило, модальні синтаксеми поєднуються з протиставним сполучником “але”: Щиро жалкуємо, але неприємна ситуація, яка склалася, не дозволяє нам...; Нам дуже шкода, але у зв'язку з наявністю прецедентів ми не можемо; Шкода, але ми не можемо погодитися з…. Відсутність протиставного сполучника “але” надає тексту більшої категоричності, відчувається констатація факту, який не можна змінити: На жаль, ми не можемо прийняти такої пропозиції…

Мовні формули проблемних ситуацій. За специфікою своєю діяльності співробітникам дипломатичних, а особливо консульських установ досить часто доводиться вирішувати проблемні, конфліктні ситуації. Такі проблеми можуть виникати як на міждержавному рівні, так і на рівні приватних осіб громадян держави, які, перебуваючи за кордоном, знаходяться під захистом посольства своєї держави. Вирішуючи ці проблеми дипломати прагнуть не лише владнати ту чи іншу ситуацію, а й залишитися в добрих стосунках з представниками держави акредитації. Саме такими застереженнями зумовлена досить обережна тональність більшості дипломатичних текстів, що містять негативний контекст. Мовна формула може будуватися на основі превентивного вибачення, що входить до поняття мовної преамбули дії: Гадаю, що це лише непорозуміння …; Переконані, що це прикра випадковість…. Такі мовні преамбули дії в свою чергу комбінуються в мовних формулах ввічливого непрямого протесту або заперечення з обов’язковим протиставним сполучником але, проте і дієслів-концептів (мусити, мати в значенні мусити, могти /не могти). В мовних формулах проблемних ситуацій ці дієслова-концепти мають велике семантичне навантаження, оскільки одночасно свідчать про вимушеність, небажаність, проте об’єктивну необхідність неприємного повідомлення: Гадаю, що це лише непорозуміння, проте змушені…; Переконані, що це прикра випадковість, але маємо. Як правило, концепт погрози реалізовується в конструкції, що містить паралель спричиненої дії “ Ми зробимо те, тому що ви зробили те”, умовної дії “Якщо ви зробите те, ми зробимо те”. Етичними категоріями дипломатичної мови зумовлене використання в цих конструкціях етикетних формул “шкода”, “дуже прикро” і вищезгаданих дієслів-концептів “маємо”, “мусимо”: У зв'язку з тим, що Ви, незважаючи на наше настійне прохання , і досі не вжили заходів, ми змушені…Особливо яскраво прийоми опосередкованого висловлення непрямого значення тексту реалізуються в мовних формулах проблемних ситуацій.

Використання таких прямих інвектив у дипломатичній практиці обмежене, їх вживання має бути обгрунтованим і доречним. Заперечення щодо претензій, які є по суті формою протесту, можуть виражати свій зміст через мовні формули формального здивування: Ми були прикро здивовані пред'явленою нам претензією …; Ми дуже здивовані Вашими звинуваченнями щодо…

Мовні формули співчуття також породжуються проблемними ситуаціями, найчастіше – трагічними. Основним дієсловом-концептом мовних формул цього типу є дієслово “співчувати” в особовій формі: Співчуваємо. Мовні формули співчуття найчастіше поширені прислівниками з емоційно-експресивною конотацією “щиро”, “глибоко”: Глибоко співчуваємо; Щиро співчуваємо. У формулі концептом може виступати віддієслівний іменник “співчуття” в сполученні з дієсловами основної дії: Висловлюємо співчуття всім рідним і близьким; Приносимо своє співчуття. Компонентами-концептами мовної формули, що виражає співчуття, можуть бути лексеми “шкода”, “прикро”: Шкода, що так трапилось; Дуже шкода, що …; Прикро усвідомлювати непоправність цієї ситуації, Можуть бути концептом такої мовної формули дієслова-експресиви, що мають семантику співчуття, суму, співпереживання: Сумуємо з приводу…, а також дієслова непрямого співчуття, що в контексті реалізовуються за допомогою відповідних іменників або прикметників: Вражені трагічними подіями, що сталися у вашій країні.

Мовні формули вибачення. Дієслово-концепт “вибачити” у формі другої особи множини наказового способу має семантику формули прохання: Вибачте, що ...Така мовна формула часто має етикетний компонент (етикетну мовну формулу) “будь ласка”: Вибачте, будь ласка... Більш ускладнена конструкція попередньої формули ( прохання про вибачення) складається безпосередньо з дієслова-концепту “просити” у формі першої особи множини + віддієслівний іменник “вибачення” + об’єкт: Просимо вибачення за несвоєчасне виконання…; Просимо вибачення за непередбачені зміни…Формули вибачення можуть поширюватись за рахунок пояснень щодо предмету вибачення або ситуації, що спричинила потребу вибачення. В такому випадку ці мовні формули виконують не лише етикетну, але й інформативну функцію: Просимо вибачення за створені Вам не з нашої провини незручності…; Просимо вибачити нас за неможливість вчасно виконати… Формула може реалізовуватись в непрямій формі вибачення в опосередкованій формі: Розуміємо Вашу стурбованість з приводу...; Нам дуже прикро, що змусили Вас хвилюватися ….

Мовні формули вдячності. Як і мовні формули вибачення, формули вдячності є дуже поширеними у дипломатичних текстах, оскільки ними адресат намагається завчасно сформувати комунікативну настанову на підтримання контакту, позитивне вирішення своїх проблем і успішне продовження контактів. Таких моделей є кілька: Дієслово-концепт “дякувати”: Дякуємо за співпрацю; Допоміжне дієслово “хотіти” + дієслово-концепт “дякувати”: Хочемо подякувати…; Дієприкметник, утворений від дієслова-концепту “дякувати”: Вдячні за… Додатковий етикетний компонент “щиро” активно вживається у формулах подяки: Щиро дякуємо за допомогу, а також підсилювальний компонент “дуже”: Дуже дякуємо за….

Віддієслівний іменник “вдячність” + дієслово основної дії: Хочемо висловити свою найщирішу вдячність за…; Висловлюємо свою щиру вдячність за надану нам інформацію…Мовна формула вдячності може бути виражена конструкцією глибокої пошанності: Від імені всіх, хто зацікавлений у цій благородній справі, прийміть нашу найщирішу вдячність. Мовні формули подяки, що містять формальний елемент прохання, поширені дієслівною формою другої особи множини “дозвольте”, в якій, по суті, семантика прохання знівелювалась, “затерлась”: Дозвольте подякувати Вам за згоду…; Дозвольте висловити свою вдячність за активне сприяння. Етична функція “вдячності” може бути виражена іншими лексичними конструкціями: З Вашого боку було дуже люб'язно; Ми високо цінуємо Вашу допомогу.

Мовні формули підтримання контакту. Концептом формули виступають лексеми, що виражають надію, перспективу, серед них найчастотніше дієслово “сподіватись”: Сподіваємося … привернути Вашу увагу; Сподіваємося, що Ви зацікавитесь…; Сподіваємося на зустріч. Формули підтримання контакту часто містять у собі дієслова у формі майбутнього часу: Будемо раді встановити взаємовигідні контакти з….

Мовні формули запрошення та вітання. Такі формули пов’язані з особливою церемоніальністю, визначеною дипломатичним протоколом, і є лексично та граматично дуже різноманітними. Серед них також виділяються прямі та непрямі. Прямими формулами запрошення є ті, що містять дієслово-концепт “запросити”/“запрошувати”: Запрошуємо Вас...; Запрошуємо Вас взяти участь у...; Запрошуємо Вас відвідати... Дієслово-концепт “запросити”/“запрошувати” може бути поширене цільовими синтаксемами, які грунтуються на семантичних диференційних ознаках наступності: На знак своєї вдячності запрошуємо Вас... Формула запрошення може містити в собі формулу формального прохання: Дозвольте запросити Вас на…; непрямі форми формул запрошення: Чекаємо Вас... (на Вас); Будемо раді бачити Вас...; Сподіваємось, що Ви відвідаєте...; формули запрошення з умовними конструкціями: Нам хотілося б, щоб Ви...; Нам буде приємно бачити Вас на….

Формули подання інформації. Концептом мовних формул цього типу виступають дієслова “повідомити” / “повідомляти” + об’єкт інформації (що), або суб’єкт, на який спрямована інформація (кому): Повідомляємо Вам…. Дієслово-концепт може комбінуватися з власне етикетною формулою, утворюючи складну за структурою формулу подання інформації, що має додаткову конотацію ввічливості: Маємо честь повідомити Вам…. Ускладнення формули подання інформації може відбуватися поєднанням дієслова-концепту з допоміжними дієсловами “хотіти”, “могти”, що надають додаткового модального значення мовній формулі повідомлення: Повинні повідомити Вам; Мусимо повідомити Вам…. Як концепт виступають і різні за формою лексеми зі значенням “інформація”: Маємо інформацію - концепт, виражений віддієслівним іменником + дієслово основної дії. Інформуємо Вас – дієслово-концепт у формі першої особи множини за семантикою є констатуючим повідомленням. В плані інформації повідомляємо… - комбінація дієслова-концепту з концептом- віддієслівним іменником. Користуючись нагодою, маємо честь поінформувати Вас…- поєднання двох власне етикетних формул з формулою подання інформації надають останній надввічливий статус.

Висновок

Мовна специфіка дипломатичного підстилю виявляється в точності найменувань, однозначності традиційних тлумачень, повторюваності узвичаєних лексем і стійких словосполучень, стандартних висловів з виразною конотацією офіційності [1, c.125]

На тлі загальновживаних стилістично нейтральних мовних одиниць у дипломатичному підстилі виділяються як стилістичні маркери спеціальні терміни, стійкі термінологізовані сполучення, універсальні загальномовні вирази, мовно-композиційні структури, які залучаються до дипломатичного мовлення і набувають у ньому особливого значення та використовуються за аналогійною стратегією текстотворення, що й дає підстави вважати їх мовними формулами.

Враховуючи наявність у таких мовних формулах єдності семантичних і формально-граматичних моделей, точність номінування понять, обов’язковість відтворення і повторення цих моделей у чітко визначених типових ситуаціях дипломатичного спілкування, їх можна кваліфікувати як наперед задані параметри дипломатичного тексту. Саме завдяки мовним формулам текст дипломатичного документа є фактично закритою стильовою підсистемою, у якій практично немає місця індивідуальним ознакам суб’єктів дії.