- •Вікові норми розвитку дитини
- •1.1. Періоди розвитку дитини
- •1.2. Сенсомоторний розвиток дитини
- •1.3. Мисленнєвий розвиток
- •1.4. Формування мовлення в процесі онтогенетичного розвитку дитини
- •1.5. Розвиток спілкування та гри
- •1.6. Емоційно-соціальний розвиток
- •1.7. Основні форми і види мовленнєвих порушень
- •1.8. Основні періоди нормального мовленнєвого розвитку дитини
1.3. Мисленнєвий розвиток
У багатьох фахівців і батьків особливий інтерес викликає стан мисленнєвого розвитку дитини, Це й зрозуміло, оскільки цей психічний процес є складним результатом тривалого росту, що починається від дня народження. І коли йдеться про (мислення, то взагалі маємо найзагадковіший феномен серед усіх інших психічних процесів. Однак слід пам'ятати, що процеси мислення перебувають у постійній взаємодії як поміж собою, так і з соціальним середовищем, а тому постійно змінюються. Згідно з цим мислення упорядковано розвивається впродовж усього життя: від безпомічного немовляти до зрілого дорослого. На думку деяких учених (наприклад, Ж.Піаже), мислення – це найудосконаленіша форма пристосування організму до середовища, що є поєднанням двох процесів: подібності (асиміляції) та пристосування (акомодації). Отже, мислення – це можливість дитини здійснювати гнучке і водночас стійке пристосування її до навколишнього середовища і соціальної дійсності. Слід зазначити, що основне призначення мислення полягає саме в організації і забезпеченні цієї взаємодії дитини та середовища.
На думку Г. Костюка, «досягнення в розвитку мислення дітей залежить не лише від їхнього віку, а й від того, як організовується і спрямовується їхня ігрова і навчальна діяльність у кожному віці. Спеціально організованим процесом навчання і розвитку можна значно підвищити рівень сформованості у них мисленнєвих дій, суджень, міркувань та умовиводів».
Основною умовою, що забезпечує розумовий розвиток дитини (на перших місяцях її життя), є сформованість її фізіологічних показників. Відповідно до цього треба уважно спостерігати за наявністю у дитини окремих рефлексів та їхніх комплексів, щоб зробити правильний висновок і деякі прогнози щодо можливостей та обмежень майбутньої діяльності дитини з різними предметами, тобто предметної діяльності.
Однією з умов формування мисленнєвої діяльності дитини є її предметна діяльність. Тому потрібно знати основні показники рефлекторної діяльності дитини на першому році життя та час, коли ці рефлекси за нормального розвитку мають згасати (табл. 1.4).
Таблиця 1.4. Рефлекси немовляти та час їх згасання
Час згасання |
Назва рефлексу |
Описання рефлексу |
Після 2 міс. |
Опори |
Подібний до рефлексу крокування: коли дитину підносять до краю столу і вона його торкається ногами, то намагається на нього стати |
Після 2—3 міс. |
Крокування |
Коли дитину тримають вертикально, спираючи її ступні об тверду поверхню та нахиляючи тіло вперед, рухи ногами нагадують крокування (скоординована активність) |
Після 3—4 міс. |
«Пошуку грудей» |
Якщо доторкнутися до щоки дитини, вона повертається в бік гіодразника та відкриває рота, ніби шукає груди матері |
Після 4 міс. |
Моро |
Коли дитину різко піднімають або опускають, обидві її руки, зігнуті в лікті, випростовуються, пальці розтуляються; потім руки повертаються у вихідне положення, а пальці знову стискаються в кулак |
Зазвичай після 4 міс. |
Шийно-тонічний |
Коли голову дитини, яка лежить, повертають убік, вона витягує руку та ногу з того самого боку, куди повернута голова, а протилежну руку та ногу згинає (нагадує позу фехтувальника) |
Після 4 міс. |
Бабкіна |
У разі натискання на долоню та передпліччя будь-якої з рук дитини вона відкриває рота, повертає голову в бік подразника та заплющує очі |
Зазвичай після 5 міс. |
Хапальний кисті |
Коли до долоні дитини торкаються олівцем або пальцем, вона сильно хапається за нього; в разі спроби забрати олівець – тримається ще дужче |
Після 6 міс. |
Бабінського |
У разі подразнення ступні від п'ятки до пальців спостерігається згинання пальців у бік підошви; великий палець згинається в бік тильної частини ступні |
Після 6 міс. |
Смоктання |
Якшо прикласти палень до рота дитині, вона починає смоктати його, виконуючи ритмічні смоктальні дії |
Після 6 міс. |
Плавання |
Якщо дитину помістити у воду животом донизу, то вона намагається здійснити скоординовані плавальні рухи |
Після 8 міс. |
«З очей на шию» |
Якщо тримати дитину вертикально, не притримуючи її голову ззаду, і ввімкнути світло, то вона швидким рухом відкидається назад |
Після 9 міс. |
Хапальний ступні |
Якщо натиснути кінчиками пальців на передню частину підошви дитини, то у неї відбудеться.тонічне згинання ступні |
Упродовж життя |
Зіниць |
Зіниці дитини звужуються на яскраве світло та під час засинання; розширюються в темряві та в момент пробудження |
Під час спостереження за рефлекторною діяльністю дитини важливо звернути увагу на такі показники, як звикання, орієнтувальна реакція, тонус м'язів тощо (табл. 1.5).
Таблиця 1.5. Показники поведінки немовляти
Показник |
Поведінка |
Звикання |
Швидкість, з якою дитина звикає до світла, звуку, брязкальця , музичної іграшки |
Орієнтувальна реакція |
Швидкість, з якою дитина повертається у напрямку світла, звуку брязкальця або обличчя дорослого |
Тонус м'язі в та рухова активність |
Сила і стійкість рухової активності дитини |
Динаміка станів |
Швидкість та легкість, з якою дитина переходить від сну до бадьорості, від плачу до спокою |
Регулювання станів |
Легкість (тяжкість), з якою дитина заспокоюється |
Вегетативна стійкість |
Реакція дитини на раптове притискання |
Рефлекси |
Наявність у поведінці немовляти усіх рефлексів та ступеня їх прояву |
Після 2—4 міс, коли частина рефлексів у дитини зникає або замінюється ширшою пошуковою поведінкою, можна спостерігати у неї перші так звані проінтелектуальні прояви (тобто ті, які поки що заміщають виконання дитиною справжніх інтелектуальних процесів). У подальшому саме ці прояви стають основою для появи дуже важливих новоутворень, без розвитку яких неможливий подальший рух дитини до формального інтелекту, що забезпечує утворення різних форм думок і форм їхнього поєднання.
Отже, з моменту народження дитини і приблизно до двох років у неї можуть спостерігатися характерні ознаки мисленнєвих проявів (табл. 1.6).
Таблиця 1.6. Характерні ознаки мисленнєвих проявів (раннє дитинство)
Вікрвий період |
Характерні ознаки проявів мислиннєвої сфери |
Від народження 6 тижнів |
Власне інтелектуальні прояви не спостерігаються. З'являється «рефлекс на руку», як сходинка до вирішення завдань |
6 тижнів – 3,5 міс. |
Відбувається змикання двох систем діяльності – тактильної та зорової, що виявляється у смоктанні кулачка з одночасним розгляданням його. Явище активної цікавості (дослідницькі інтереси). Виникає зв'язок між слуханням та розгляданням |
3,5 міс. – 5,5 міс |
Ознайомлення з предметами через координацію рухів очей. Починає цікавитися світом, а найбільше – маленькими предметами |
5,5 міс. – 8 міс. |
Дитина вже майже пройшла всі 4 етапи дій з предметами: 1) відсутність інтересу до предметів;
Відбувається накопичення досвіду. З’являється поведінка з подолання труднощів як перша форма вирішення завдань |
8-14 міс. |
Враховує надбання попередніх фаз. Крім того, розвиток мислення на цьому етапі тісно пов'язаний з мовленням; виокремити певні інтелектуальні прояви поки що неможливо |
14 міс. – 2 роки |
Наявні значні знання про світ; розуміє багато причинно-наслідкових зв'язків. Починає володіти якісно новим мисленням – предметні дії перетворюються у мисленневі уявлення. Спостерігається діяльність дослідження та виконання. Здатна оперувати малими предметами та помічати невідповідність між ними. Може стати на точку зору іншого. Може упереджувати результати своїх дій. Дитина вже розмірковує; створює внутрішній план дій |
2-3 роки |
Наявні розмірковування перед дією; збільшується обсяг знань про світ (завдяки мовленню); встановлює умовно-наслідкові зв'язки; з'являється цікавість до феномену життя та живого; досить вільно володіє абстракцією |
Узагальнюючи дані табл.1.5, зазначимо, що у перші роки життя дитини можна орієнтуватися на шість стадій сенсомоторного інтелекту, виділені психологом Ж. Піаже (табл. 1.7).
Таблиця 1.7. Стадії сенсомоторного інтелекту
Стадія |
Віковий період, міс. |
Назва періоду |
Характерні ознаки відповідного періоду |
1 |
0-1 |
Рефлекторна поведінка |
Смоктання, хапання, розглядання, слухання |
2 |
1-4 |
Первинні реакції |
Взаємне пристосування основних відчуттів та рухів |
3 |
4-8 |
Вторинні реакції (саме з цього віку вченні зазначають про сенсомоторний інтелект дитини) |
Започатковуються перші стратегії, тобто планування, прогнозування, продовження вражень, цікавих для дитини |
4 |
8-12 |
Координація вторинних реакцій |
Дії стають більш передбаченими, з'являється здатність до пошуку схованих об'єктів |
5 |
12-18 |
Третинні реакції |
Методом спроб та помилок активно досліджує предмети, іграшки тошо |
6 |
з 18 |
Ментальні комбінації |
Уявляє дію в думці, перед її виконанням; знаходить нові способи досягнення поставленої мети |
Отже, в ці періоди формуються певні елементарні, але дуже важливі інтелектуальні здібності:
1) здатність використовувати звичайні предмети;
2) розуміння постійності різних об'єктів;
3) символічна система, яка передує оволодінню мовленням.
У період розвитку дитини з 2 до 7 років вчені свідчать про появу доопераційного інтелекту, який, у свою чергу, поділяють на допонятійний, символічний (2–4 роки) та інтуїтивний, або перехідний (5–7 років).
Доопераційний інтелект має такі особливості:
1) конкретність дитячого мислення;
2) певна егоцентричність, тобто в центрі всього дитина ставить своє індивідуальне «я»;
3) фокусування уваги на тих станах предметів, які дитина безпосередньо спостерігає.
Дітям переддошкільного і дошкільного віку (від 3 до 6 років) притаманні ознаки інтелектуального розвитку, наведені у табл. 1.8.
Таблиця 1.8. Ознаки інтелектуального розвитку
Вік, міс. |
Характерні ознаки нормального розвитку дитини |
24-36 |
Вибирає та роздивляється книжки з малюнками, розпізнає об'єкти на малюнках, називає намальовані об'єкти. Може доторкнутися до 1-3 об'єктів і полічити їх. Розрізняє чотири кольори. Намагається гратися з незнайомою іграшкою |
36-48 |
Називає п'ять-шість кольорів. Свідомо розкладає кубики або кільця за їх розміром. Розпізнає та визначає проблему. Виконує дві-три частини з мистецького проекту. Ставить запитання для отримання інформації («Чому?», «Як?» тощо). Уміє полічити до семи об'єктів. Знає свій вік. Називає 6 частин тіла, якщо дорослим описано їхні функції («Чим ми беремо ложку?»). Сортує об'єкти по групах з однаковими ознаками (колір, форма, розмір). Називає або парує об'єкти, що використовують разом («Що беремо разом із щіткою для зубів?») |
48-60 |
Підказує, римуючи слова для закінчення рядка. Малює людину за п'ятьма характерними ознаками (такими, як голова, шия, тулуб, руки, ноги). Може назвати та показати на малюнку частини тіла. Малює, називає та описує малюнок. Може підібрати чотири протилежні аналогії (лід - холодний, вогонь - гарячий). Передбачає реальне закінчення подій або оповідання. Називає деякі літери та цифри |
60-72 |
Дуже точно переказує оповідання з ілюстрованої книжки. Називає всі числівники (1-10) і більшість літер абетки. Уміє полічити 12 предметів. У групі правильно і відповідно до призначення використовує матеріали і приладдя (Ножиці, фарби тощо). Відповідає на запитання на додавання та віднімання об'єктів у межах п'яти. Відповідає на запитання на додавання та віднімання об'єктів у межах п'яти. Вмазує на кілька предметів; визначає, де більшість (усі, перший, середній, останній) предметів (предмет) |