4.3. Визначення річного економічного ефекту:

Річний економічний ефект від впровадження заходів по охороні праці, визначається за формулою:

Ер = Р – (С + Ен К ) (13)

де: Р – госпрозрахунковий економічний результат, грн.;

С - річні експлуатаційні витрати на заходи по поліпшенню умов та охорони праці, грн.;

З - приведені затрати, З = С + Е _Н К;

Ен = 0,08 – 0,15 – нормативний коефіцієнт економічної ефективності вкладень на впровадження заходів по поліпшенню умов та охорони праці, грн.;

К – капітальні вкладення в заходи, грн.

4.3.1. Госпрозрахунковий економічний результат визначається

за формулою:

Р = Е _З + Е _УП + Е _ПК + Е _С (14)

де: Е _З – економія заробітної плати від зниження трудомісткості продукції і вивільнення працюючих зумовлена підвищенням продуктивності праці, грн.;

Е _{УП –} відносна економія умовно-постійних витрат за рахунок збільшення об^’єму виробництва продукції;

Е _ПК - скорочення витрат на пільги та компенсації, грн.;

Е _С - скорочення (економія собівартості продукції) витрат, та невиробничих витрат від зниження виробничого травматизму, загального та професійного захворювання, плинності кадрів тощо _, грн.

4.3.1.1. Річна економія заробітної плати визначається за формулою:

Е _З = Е _ЗТ + Е _СС або Е _З = Е _ЗЧ + Е _СС (15)

де: Е_ЗТ - річна економія заробітної плати від зниження трудомісткості

продукції (робіт), грн.;

Е_ЗЧ - річна економія заробітної плати від зменшення кількості

працюючих,г рн.;

Е_СС - річна економія відрахувань на соціальне страхування, грн.

Річна економія заробітної праці від зниження трудомісткості продукції визначається:

а) при погодинній оплаті праці, грн.

(16)

б) при відрядній оплаті праці, грн.

(17)

де: Е_П1 і Е_П2 - річний фонд основної заробітної плати робітників, які працюють погодинно до та після впровадження заходів, приведеної до однакового об’єму продукції ( робіт), грн.;

Е_С1 і Е_С2 - відрядна розцінка за одиницю продукції (робіт) до та після впровадження заходів, грн.;

Е_Д1 і Е_Д2 - додаткова заробітна плата у % до основної, грн.;

В₂ - об’єм виробленої продукції після покращення умов праці в натуральних одиницях. (т, шт, га тощо).

4.3.1.2. Річна економія відрахувань на соціальне страхування визначається по формулі:

Е _СС = 0,01 ВП  ^е / ₁₀₀ (18)

де: ВП –загальний обсяг реалізованої продукції або наданих послуг в рік, грн.;

е - відрахування на соціальне страхування в залежності від ступені ризику підприємства, %.

4.3.1.3. Річна економія заробітної плати при скороченні плинності кадрів по причині незадовільних умов праці:

Е _П = Д _ПР  ВП _д  Ч 1 -    (грн.) (19)

де: Д_{ПР -} середня тривалість перерви в роботі звільнених працюючих при переході їх з одного підприємства на інше ( в середньому – 22,5 днів/ ;

ВП_Д – середньоденній виробіток валової продукції одним працюючим в звітному році, грн.;

Ч - чисельність звільнених на протягом року (середній показник за останні три роки), чол.;

К_П1 і К_П2 – коефіцієнти плинності кадрів до та після впровадження заходів, (%) який розраховується:

К_П = (20)

Ч – загальна кількість звільнених працюючих за власним бажанням відповідно до та після впровадження заходів, чол. ;

Р_СР – середньооблікова кількість працюючих, чол.;

 - коефіцієнт, який враховує долю працюючих звільнених по причинам незадоволеності умовами праці в загальній кількості звільнених за власним бажанням : - для сільгосппідприємств  = 0,165

- консервної промисловості  = 0,170

- лісозаготівок  = 0,180

- ремонтних підприємств  = 0,320

- для промислових підприємств  = 0,205

4.3.1.4. Річна економія оплати праці від зменшення кількості працюючих розраховується за формулою:

Е _ЗЧ = Е _Ч  З _М - Ф _СР Ч₁ (21)

де: Е_Ч – абсолютне фактичне вивільнення чисельності працюючих, чол.;

З_М – середньорічна оплата праці одного працюючого (основна і додаткова) до та після впровадження заходів, грн.;

Ф_С - приріст середньої заробітної плати одного працюючого від впровадження заходів, грн.;

Ч₁ - кількість працюючих після впровадження заходів, чол.

4.3.1.5. Економія коштів бюджету державного соціального страхування в зв^’язку з скороченням травматизму та захворювання через незадовільні умови праці: на виплату пенсій інвалідам праці; на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності; скорочення затрат на санітарно - курортне лікування визначається за формулою:

Е (22)

де: Д – скорочення днів тимчасової непрацездатності по причині захворювань

та травм через незадовільні умови праці, дні/рік ;

З_Н - середній розмір допомоги, грн./день ;

Ч - зменшення кількості працюючих, які отримали інвалідність Р -групи,

внаслідок скорочення кількості захворювань і травм, люд./р.

З - середній розмір пенсії Р – групи інвалідність в місяць, ;

Ч_СК - зменшення кількості працюючих, які потребують санатарно-

курортного лікування, люд. / рік.;

З_СК - середня вартість одного дня перебування в санатарно-курортних закладах, грн./день ;

Д_СК - середня продовжність санітарно-курортного лікування дні / чол.

4.3.1.6. Економія коштів бюджету охорони здоров^’я в зв^’язку з зниженням необхідності госпіталізації та медичному обслуговуванні працівників по причині зменшення захворювань та травм через умови праці, можна розрахувати за формулою:

Е (23)

де: Ч_{Г –} зменшення кількості працюючих, які госпіталізовані у зв_’язку з захворюваннями і травмами через незадовільні умови праці, люд./рік;

Д_Г - середня тривалість госпіталізації однієї людини, ;

З_ГС – норматив затрат на один день перебування хворого в стаціонарі, грн. / ліжко - день. З_ГС = 108,5 грн.;

Ч_а - скорочення кількості звернень в поліклініку, звернення / рік ;

З_а - середня вартість одного звернення в поліклініку ;

З_а = 12, 625 грн.

4.3.1.7. Економія коштів бюджету державного соціального страхування на пільгові пенсії в зв^’язку зі зниженням шкідливих та тяжких умов праці визначається за формулою:

Е_б = Ч_П З_П 12 (24)

де: Ч_П – зменшення кількості працюючих, які мають право на отримання пенсії на пільгових умовах по віку в зв^’язку зі зменшенням шкідливості та тяжкості умов праці, чол. ;

З_П – середній розмір пенсії, грн. /міс. чол.;

12 - кількість місяців року

4.3.2. Економія за рахунок скорочення пільг розраховується за формулою:

Е_ПК = Едв + Ео + Ерд +Есх (25)

де: Е_ДВ - економія за рахунок зменшення кількості осіб, які користуються правом додаткової відпустки, грн.;

Ео - економія за рахунок зменшення кількості осіб, яки отримували тарифні надбавки до заробітної плати через незадовільні умови праці, грн. ;

Е_РД - економія за рахунок зменшення осіб, які користуються скороченим робочим днем, грн.;

Е_СХ - економія за рахунок зменшення кількості осіб, які отримували лікувально-профілактичне та спец.харчування, грн.

4.3.2.1. Економія фонду оплати праці в зв^’язку з скороченням, або повною відміною додаткової відпустки визначається за формулою:

Е_ДВ = З_Д  (26)

де: Ч₁ і Ч₂ - кількість працюючих, які користуються додатковою відпусткою відповідно фактично і планово, чол.;

З_Д - середньоденна оплата праці, грн.;

Д ₁ і Д ₂ – середня тривалість додаткової відпустки одного працюючого, який має право на цю відпустку відповідно фактично і за законом, дні;

4.3.2.2. Економія фонду оплати праці в зв^’язку з скороченням кількості працюючих, які користуються додатковою ( по підвищеним тарифним ставкам) оплатою за роботу з тяжкими та шкідливими умовами праці визначається за формулою:

Е _ДО = (27)

де: З_Г1 - середня погодинна тарифна ставка працівника з відрядною формою оплати праці на роботах з незадовільними умовами, грн.;

Ч_{Г1 і} Ч_Г2 - кількість працюючих з відрядною формою оплати праці на роботах з незадовільними умовами, відповідно фактична і планова, чол.;

З_В - середня погодинна тарифна ставка працівників з погодинною оплатою праці на роботах з незадовільними умовами праці, грн. ;

Ч_{В1 і} Ч_В2 - кількість працюючих з погодинною формою оплати праці на роботах з незадовільними умовами, грн.;

Ф_С - ефективний фонд робочого часу, год.

4.3.2.3. Економія фонду оплати праці в зв^,язку з скороченням, або повною відміною скороченого робочого дня, розраховується за формулою:

Е_СД = З_Г  Ф_Д (28)

де: З_Г - середня оплата праці за годину одного працівника, грн.;

Ф_Д - денний фонд робочого часу одного працюючого в год., дні;

Ч_СД1 і Ч_СД2 - кількість працюючих, які мають право на скорочений робочий день (фактично і планово), чол.;

d₁ i d₂ - величина скорочення робочого дня через незадовільні умови праці (фактична і планова) у одного працюючого, год;

4.3.2.4. Економія витрат у зв^’язку з скороченням кількості осіб, які користуються спецхарчуванням (молоко) визначається за формулою:

Е_СХ = q _{СХ } Ф q ( Ч_СХ1 - Ч_СХ2 ) (29)

де: q _СХ – вартість спецхарчування в день, грн ;

Ф_д - ефективний фонд робочого часу, дні ;

Ч_СХ1 і Ч_СХ2 – кількість осіб, які отримували спецхарчування, спецмолоко до та після впровадження заходів, чол.

4.3.3. Річна відносна економія умовно-постійних витрат, які утворюються в зв^’язку зі збільшенням об^’єму виробництва при впровадженні багатогалузевих заходів по поліпшенню умов і охорони праці, визначається за формулою:

Е_УП = ВП У (30)

де: ВП – приріст випуску продукції за рахунок проведених заходів,

(т, га, _{Ц, ШТ. ТОЩО} ) ;

У - умовно-постійні витрати на одиницю продукції, грн. ;

4.3.4. Річна економія собівартості продукції ( Е_С )від соціальних

показників визначається за формулою:

Е_С = Е_Т + Е_ЗХ +Е_ПЗ + Е_ВТ (31)

де: Е_Т - річна економія від зниження плинності кадрів, грн.;

Е_ЗХ - річна економія від зниження загального захворювання, грн. ;

Е_ПЗ – річна економія від зниження професійних захворювань, грн. ;

Е_ВТ - річна економія від зниження нещасних випадків, грн.

4.3.4.1. Економію собівартості продукції (скорочення втрат ) при зниженні плинності кадрів можна розрахувати за формулою:

Е_Т = d  ВПр  п ( 1 - )   (32)

де: d– коефіцієнт витрат підприємством в залежності від річного виробітку продукції працюючим : С = 0,037 ;

ВПр – середньорічний виробіток валової продукції одним працюючим в звітному році, грн.;

п - кількість звільнень за власним бажанням до впровадження заходів, чол.;

Кп ₁ і Кп ₂ - коефіцієнт плинності робочої сили (відношення звільнених

працюючих за власним бажанням до загальної кількості) до та після

впровадження заходів, % ;

 - коефіцієнт звільнень за власним бажанням у зв^’язку з незадовільними

умовами праці ( для сільгосппідприємств  = 0,165 – 0,205 ).

4.3.4.2. Річну економію собівартості при зниженні рівня загального захворювання розраховують за формулою:

Е _{З З} = У  ВП _р  Д _З ( 1 - )  М (33)

де: У - коефіцієнт, який враховує витрати підприємств за один день хвороби в залежності від змінної виробітки: У = 0,3 – 0,92 ;

ВПр - середньорічний виробіток валової продукції одним працюючим у звітному році, грн. ;

Дз - річні витрати робочого часу до впровадження заходів в зв^’язку з загальним захворюванням, люд. – днів ;

К_ПТ1 і К_ПТ2 – коефіцієнт втрат робочого часу від загальних захворювань

до та після впровадження заходів ( кількість днів непрацездатності на 100 працюючих) ;

М - коефіцієнт, який враховує долю витрат робочого часу від загальних

захворювань з тимчасовою витратою працездатності в зв^’язку з незадовільними умовами праці: М = 0,25 – 0,46 ;

4.3.4.4. Річна економія собівартості продукції (скорочення втрат при скороченні професійних захворювань ( дерматити, тендовагініти, пилові бронхіти, віброзахворювання тощо ) можна розрахувати за формулою:

Епз = ( Н ₁ – Н ₂ )  К_М (34)

де: Н _{1 і} Н ₂ - кількість випадків професійних захворювань з необоротними процесами до та після впровадження заходів (для порівняння беруться середньорічні дані за п^’ятирічний період) ;

Км – матеріальні наслідки від одного нещасного випадку професійного захворювання , грн.

4.3.4.5. Річна економія собівартості продукції, що зумовлена

зниженням виробничого травматизму, визначається за формулою:

Еп =Д_Н1 (З_Д с + м  Х_С) +Д_ІН Т_їН1–Т_іН2 Т +ДсТ_СМ1 –Т_СМ2 (35)

де: Дн1 - річні втрати робочого часу до впровадження заходів у потерпілих

від нещасних випадків, тимчасова непрацездатність яких закінчилася в тому ж році з поверненням робітника на виробництво, люд./днів ;

Зд – середньоденна заробітна плата, грн. ;

с - коефіцієнт, який враховує інші втрати від вказаних нещасних випадків, окрім собівартості продукції, тобто матеріальних наслідків: (1,2 – 1,4) ;

м – коефіцієнт, який враховує втрати підприємства за один день хвороби в залежності від виробітку за зміну: (0,2 + 0,45) ;

х_С - виробіток за зміну одного робітника у звітному році, грн. ;

К_{П1 і} К_П2 - коефіцієнти втрат робочого часу до і після впровадження

заходів: (К_П = ;

Д_ІН і Д_С – втрати підприємства від одного нещасного випадку з інвалідним та смертельним наслідком ;

Т_іН1 і Т_іН2 - кількість нещасних випадків з інвалідним наслідком до і після впровадження заходів ;

Т_{СМ 1} і Т_СМ2 - кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком

до і після впровадження заходів.