Висновки

1. Творення українських математичних термінів почалося ще з к. ХІХ ст. Важливе значення мало заснування Товариства імені Шевченка у Львові 1873 р., яке пізніше отримало статус наукового, а також Українського наукового товариства у Києві 1907 р. У 1921 р. останнє об’єдналося із Всеукраїнською академією наук (ВУАН), утворивши Інститут української наукової мови (ІУНМ). Національну математичну термінологію було створено по суті у роки українізації, причому вона відповідала світовому рівню і мала потенціал для подальшого розвитку, тим більше була саме соборною українською.

2. Природній розвиток було призупинено на початку 30-х рр., після розгортання гострої кампанії проти українського мовознавства взагалі і національної термінології зокрема. В той час власне українські терміни замінювалися на інтернаціоналізми, прийняті в російській термінології, а той просто кальки з російських. З 1937 р. процес українського математичного термінотворення припинився зовсім і продовжувався лише за кордоном і частково в Західній Україні. Короткочасне відродження характерне для хрущовської відлиги, після якої знов занепад, загальмування, зросійщування і припинення розвитку. Всі вищезазначені обставини не дозволили сформувати справжню українську математичну термінологію для використання її в незалежній Україні.

3. В наш час формування української математичної термінології відбувається трьома шляхами: інтернаціоналізаторським, українізаторським та консервативним. Перший передбачає, що терміни мають вживатися так, як вони усталилися в інших розвинених мовах; другий прагне замінити всі терміни українськими відповідниками, третій виступає за збереження радянського варіанту. Правильний шлях формування – урахування і поєднання усіх цих трьох принципів без входження в країності, врахування досвіду інших національних терміносистем та уникнення їхніх помилок і недолікі

Список використаних джерел

1. Дюканова Н. М. Можливості та шляхи відродження української термінології / Н. М. Дюканова // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / редкол.: В. Г. Кремень. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2005. – Вип. 48. – С. 105 – 110

2. Математичнй термінологічний бюлетень. Виправлення до математичного словника. – Чч. 1, 2, 3. Дріпов Д., Сабалдир П. Проти націоналізму в математичній термінології. ВУАН, Інститут мовознавства. – №2. – К., 1934. – 81 с.

3. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія. Історія і сьогодення – Львів: Кальварія, 1999. – 110 с.

4. Селігей П. О. Сучасне термінотворення: синдроми та симтоми / П. О. Селігей // Мовознавство : Науково-теоретичний журнал. – 2007. – N 3. – С. 48 – 61

5. Хведорів М. М. Московсько-українська термінологія елементарної математики. – Кам’янець-Подільський, 1979. – 116 с.