Лекція 2. Метод відносних різниць та індексний метод

1. Метод відносних різниць

2. Індексний метод.

1. Метод відносних різниць. Цей спосіб відрізняється від попередніх тим, що розрахунки впливу факторів на досліджуваний показник проводяться виходячи з відносних показників їх зміни, що виражені у відсотках або коефіцієнтах. Підходить для таких моделей y=ab та y=(a-b)c.

Розглянемо методику розрахунку впливу факторів за допомогою цього способу для моделі типу y=abc _/

Спочатку необхідно розрахувати відносні відхилення факторних показників за формулою:

.

Згідно зі способом відносних різниць для визначення впливу першого фактора на результативний показник необхідно базисне значення результативного показника помножити на відносне відхилення першого фактора, яке виражене у відсотках, і поділити на 100.

Для спрощення розрахунків відносне відхилення факторів доцільно розраховувати в коефіцієнтах:

Вплив другого фактора визначається множенням базисного значення результативного показника, скоригованого на вплив дії першого фактора (позитивний вплив додається, негативний — віднімається), на відносне відхилення другого фактора, що виражається у відсотках, і результат поділити на 100:

Вплив третього фактора (і всіх наступних) визначається аналогічно: базисне значення результативного показника коригується на результат дії першого та другого факторів (додається чи віднімається залежно від напрямку дії), і отриманий результат множиться на відносне відхилення третього фактора:

Обсяг товарної продукції зменшився на 56 000 грн.

= 648 000 – 704 000 = –56 000 грн.

в тому числі за рахунок зміни факторів:

1. Збільшення кількості верстатів, що працюють:

= + 88 000 грн.

2. Зменшення кількості годин, що їх відпрацьовано 1 верстатом

= –216 000 грн.

3. Збільшення випуску продукції за 1 верстато-годину

грн..

2. Індексний метод.

Його застосовують для вивчення економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен з яких схильний до динамічних змін.

Індивідуальні індекси характеризують зміну величини окремого явища в динаміці, і позначаються через маленьку літеру "i". Якщо рівні будь-якого показника у базовому періоді позначити через x₀, а в звітному через х₁, то індивідуальний індекс можна зобразити у вигляді

Наприклад, індивідуальний індекс ціни:

, де P₁, P₀ – ціна відповідно за поточний і базовий період.

Індивідуальний індекс обсягу: , де Q₁, Q₀ – обсяг відповідно за поточний і базовий період.

Оскільки вартість продукції є добутком ціни на кількість товару то індекс вартості:

Загальний або зведений індекс - це співвідношення рівнів показника складного явища до якого входять різнорідні, несумірні елементи.

Підходи до побудови індексних комплексів:

1. якщо результатний показник є добутком якісного і кількісного показників, то при визначенні впливу кількісного показника результат якісний слід фіксувати на рівні базового періоду, а кількісний буде змінюватися з поточного на базовий.

, тобто в даному випадку індексується (змінюється) кількість продукції, а елімінується (залишається незмінним) ціна на рівні базового періоду.

2. якщо визначається вплив якісного показника на результат, то кількісний показник фіксується на рівні поточного періоду, а якісний буде змінюватися з поточного на базовий.

, тобто індексується ціна, а елімінується фізичний обсяг продукції на рівні звітного періоду.

Види економічних індексів.

Індекс собівартості:

Індекс продуктивності праці однорідної продукції:

Індекс продуктивності праці різнорідної продукції:

Середній індекс праці: Індекс затрат робочого часу:

До індексів середніх величин відносяться три індекси:

• індекс змінного складу.

• індекс фіксованого складу

• індекс структурних зрушень

Індекс середнього рівня ціни змінного складу:

Індекс середнього рівня ціни фіксованого складу:

Індекс середнього рівня ціни структурних зрушень: