
- •7.1. Загальні положення і методика виконання роботи
- •Величину, обернену жорсткості, називають податливістю
- •З урахуванням співвідношень (7.8), (7.9) і (7.10) рівняння (7.5) матиме вигляд
- •Розв’язавши (7.15) відносно , отримаємо
- •7.2. Прилади та обладнання
- •7.3. Порядок виконання роботи
- •7.5. Питання для самопідготовки
- •Дослідження похибки механічної обробки, що спричиняється пружними деформаціями системи впід під дією сили різання
- •8.1. Загальні положення і методика виконання роботи
- •Підставивши (8.7) і (8.8) у (8.6), остаточно отримаємо
- •За аналогією з формулою (8.4) можна записати залежність для визначення отриманої експериментально похибки форми поверхні
- •8.2. Прилади та обладнання
- •8.3. Порядок виконання роботи
- •8.5. Питання для самоперевірки
- •Дослідження вібрацій в системі впід
- •9.1. Загальні положення і методика виконання роботи
- •9.2. Прилади та обладнання
- •9.3. Порядок виконання роботи
- •9.5. Питання для самоперевірки
8.1. Загальні положення і методика виконання роботи
Технологічна система ВПІД є пружною системою, деформації елементів якої в процесі обробки обумовлюють появу похибок розмірів й геометричної форми поверхонь оброблюваних деталей.
В цій лабораторній роботі розглядається вплив деформацій системи ВПІД на точність форми циліндричної поверхні, яка отримана в результаті обробки заготовки на токарному верстаті з установленням в центрах.
Сумарне пружне зміщення елементів системи ВПІД в і - тому перетині складає
,
(8.1)
де
,
,
– відповідно, вигин осі заготовки,
зміщення осі центрів, зміщення супорта
під дією радіальної складової сили
різання
(рис. 8.1).
Оскільки
,
де
– сумарна податливість системи ВПІД у
горизонтальній площині, то рівняння
(8.1) можна записати у вигляді
(8.2)
а
бо
,
(8.3)
де
– розрахункова (теоретична) деформація
заготовки в і-тому
перетині, мм;
,
,
– відповідно, податливості передньої
бабки, задньої бабки і супорта, мм/Н; Е
– модуль пружності матеріалу заготовки
(для сталі Е=2·105
Н/мм2);
,
l
– відповідно, діаметр і довжина заготовки,
мм;
– відстань від вершини різця до лівого
торця заготовки, мм;
– момент інерції перетину заготовки,
мм4
(для круглого перетину
);
– радіальна складова сили різання.
Силу різання (в Н), що виникає під час точіння, можна знайти за формулою (7.17).
Таким
чином, знаючи режими різання й геометрію
інструмента, розміри заготовки і
жорсткість вузлів верстата, можна
розраховувати деформацію заготовки у
певних положеннях різця. Відклавши в
масштабі розраховані величини
і з'єднавши отримані точки плавною
кривою, можна побудувати теоретичну
форму твірної заготовки після її
проточування, знайти екстремальні
значення деформацій (тобто,
та
)
і визначити теоретичну похибку форми
поверхні
.
(8.4)
Необхідні
розрахунки пропонується провести на
ПЕОМ за спеціальною комп’ютерною
програмою (Project 2). Результатом розрахунків
за цією програмою є сумарна пружна
деформація заготовки і вузлів верстата
(в мм) під дією сили
.
Форма реальної поверхні, отриманої в результаті токарної обробки, обумовлена не тільки пружними деформаціями системи ВПІД, але й геометричною неточністю верстата (непаралельністю осі центрів напряму руху супорта, непрямолінійністю руху супорта через знос напрямних та ін). Тому для порівняння теоретичної форми заготовки з реальною необхідно виключити похибку форми, спричинену геометричною неточністю верстата. Це можна зробити, якщо відхилення форми заготовки, отримані в процесі точіння з робочими режимами різання, порівняти з відхиленнями, отриманими попереднім точінням зі спеціальними (чистовими) режимами, під час якого сила різання Ру і, відповідно, деформації заготовки незначні і ними можна знехтувати. Цей підхід покладений в основу експериментальної частини роботи і пояснюється схемою процесу обробки, показаною на рис. 8.2.
Таким
чином, експериментальне (фактичне)
значення деформації
заготовки
в і-му
перетині можна визначити за формулою
,
(8.5)
де
і
– задана (за лімбом) і фактична глибини
різання під час точіння заготовки з
робочими режимами в зоні і-го
перетину.
Оскільки заготовка попередньо проточується з малими подачею і глибиною різання, то можна вважати, що задана глибина різання є однаковою по всій довжині заготовки, тобто
.
(8.6)
Фактична глибина різання в процесі точіння заготовки з робочими режимами (див. рис. 8.2) складає
,
(8.7)
Рис.8.2. Схема процесу обробки під час
виконання експериментальної частини
роботи
де
і
–
діаметри заготовки, відповідно, після
точіння зі спеціальними (чистовими)
режимами різання і після точіння з
робочими режимами різання.