- •7.1. Загальні положення і методика виконання роботи
- •Величину, обернену жорсткості, називають податливістю
- •З урахуванням співвідношень (7.8), (7.9) і (7.10) рівняння (7.5) матиме вигляд
- •Розв’язавши (7.15) відносно , отримаємо
- •7.2. Прилади та обладнання
- •7.3. Порядок виконання роботи
- •7.5. Питання для самопідготовки
- •Дослідження похибки механічної обробки, що спричиняється пружними деформаціями системи впід під дією сили різання
- •8.1. Загальні положення і методика виконання роботи
- •Підставивши (8.7) і (8.8) у (8.6), остаточно отримаємо
- •За аналогією з формулою (8.4) можна записати залежність для визначення отриманої експериментально похибки форми поверхні
- •8.2. Прилади та обладнання
- •8.3. Порядок виконання роботи
- •8.5. Питання для самоперевірки
- •Дослідження вібрацій в системі впід
- •9.1. Загальні положення і методика виконання роботи
- •9.2. Прилади та обладнання
- •9.3. Порядок виконання роботи
- •9.5. Питання для самоперевірки
8.1. Загальні положення і методика виконання роботи
Технологічна система ВПІД є пружною системою, деформації елементів якої в процесі обробки обумовлюють появу похибок розмірів й геометричної форми поверхонь оброблюваних деталей.
В цій лабораторній роботі розглядається вплив деформацій системи ВПІД на точність форми циліндричної поверхні, яка отримана в результаті обробки заготовки на токарному верстаті з установленням в центрах.
Сумарне пружне зміщення елементів системи ВПІД в і - тому перетині складає
, (8.1)
де , , – відповідно, вигин осі заготовки, зміщення осі центрів, зміщення супорта під дією радіальної складової сили різання (рис. 8.1).
Оскільки , де – сумарна податливість системи ВПІД у горизонтальній площині, то рівняння (8.1) можна записати у вигляді
(8.2)
а бо
, (8.3)
де – розрахункова (теоретична) деформація заготовки в і-тому перетині, мм; , , – відповідно, податливості передньої бабки, задньої бабки і супорта, мм/Н; Е – модуль пружності матеріалу заготовки (для сталі Е=2·105 Н/мм2); , l – відповідно, діаметр і довжина заготовки, мм; – відстань від вершини різця до лівого торця заготовки, мм; – момент інерції перетину заготовки, мм4 (для круглого перетину ); – радіальна складова сили різання.
Силу різання (в Н), що виникає під час точіння, можна знайти за формулою (7.17).
Таким чином, знаючи режими різання й геометрію інструмента, розміри заготовки і жорсткість вузлів верстата, можна розраховувати деформацію заготовки у певних положеннях різця. Відклавши в масштабі розраховані величини і з'єднавши отримані точки плавною кривою, можна побудувати теоретичну форму твірної заготовки після її проточування, знайти екстремальні значення деформацій (тобто, та ) і визначити теоретичну похибку форми поверхні
. (8.4)
Необхідні розрахунки пропонується провести на ПЕОМ за спеціальною комп’ютерною програмою (Project 2). Результатом розрахунків за цією програмою є сумарна пружна деформація заготовки і вузлів верстата (в мм) під дією сили .
Форма реальної поверхні, отриманої в результаті токарної обробки, обумовлена не тільки пружними деформаціями системи ВПІД, але й геометричною неточністю верстата (непаралельністю осі центрів напряму руху супорта, непрямолінійністю руху супорта через знос напрямних та ін). Тому для порівняння теоретичної форми заготовки з реальною необхідно виключити похибку форми, спричинену геометричною неточністю верстата. Це можна зробити, якщо відхилення форми заготовки, отримані в процесі точіння з робочими режимами різання, порівняти з відхиленнями, отриманими попереднім точінням зі спеціальними (чистовими) режимами, під час якого сила різання Ру і, відповідно, деформації заготовки незначні і ними можна знехтувати. Цей підхід покладений в основу експериментальної частини роботи і пояснюється схемою процесу обробки, показаною на рис. 8.2.
Таким чином, експериментальне (фактичне) значення деформації заготовки в і-му перетині можна визначити за формулою
, (8.5)
де і – задана (за лімбом) і фактична глибини різання під час точіння заготовки з робочими режимами в зоні і-го перетину.
Оскільки заготовка попередньо проточується з малими подачею і глибиною різання, то можна вважати, що задана глибина різання є однаковою по всій довжині заготовки, тобто
. (8.6)
Фактична глибина різання в процесі точіння заготовки з робочими режимами (див. рис. 8.2) складає
, (8.7)
Рис.8.2. Схема процесу обробки під час
виконання експериментальної частини
роботи
де і – діаметри заготовки, відповідно, після точіння зі спеціальними (чистовими) режимами різання і після точіння з робочими режимами різання.