Тема “Історія світової політичної думки та основні напрями дослідження політичної сфери суспільства”

1. Які джерела політико–правової думки країн Стародавнього Сходу Ви знаєте?

2. Назвіть основні особливості політичної думки країн Стародавнього Сходу?

3. Назвіть основні особливості політичної думки Стародавньої Греції і Стародавнього Риму?

4. Вкажіть на основні відмінності у напрямах розвитку східної й античної політико-правової думки?

5. У чому схожість і відмінність уявлень про державу Платона, Арістотеля і Ціцерона?

6. Як поділено суспільство у “Ведах” і працях Ціцерона?

7. Які особливості розвитку політичних течій в епоху середньовіччя?

8. Назвіть основні політичні доктрини ХУІІ – ХІХ ст. та їх творців?

9. Назвіть основні риси демократичного лібералізму?

10. Хто і якими способами намагався пристосувати монархізм до капіталізму в ХІХ ст.?

11. Стародавній мислитель Платон під політикою розумів мистецтво жити разом. Мистецтво єдності в більшості. Чи згодні Ви з цією формулою? Якщо “так”, то що необхідно для її реалізації? Які політичні умови (процедури, інститути, методи) необхідні для інтеграції інтересів різних класів, соціальних верств, груп, націй?

12. Зробіть порівняльний аналіз поглядів Конфуція, Н.Макіавеллі та В.І.Леніна на співвідношення моралі й політики. Ваше власне розуміння цієї проблеми.

13. Порівняйте погляди Д.Локка, Ш.Монтеск’є та Ж.-Ж.Руссо на природу розподілу влад. Ваше власне ставлення до цієї проблеми.

Тема “Розвиток політичної думки в Україні: історія і сучасність”

1. Порівняйте політичну думку княжої доби з політичною думкою Стародавнього Сходу і античності.

2. Розкрийте суть політичних поглядів С. Оріховського.

3. Як розуміли полемісти ідею суспільного договору між монархом і народом?

4. Назвіть основні джерела політичної думки козацько–гетьманської доби і розкрийте їх зміст.

5. Чи можна вважати, що основні положення конституції П. Орлика є прогресивнішими, ніж положення Гадяцької угоди?

6. Чому Ф .Прокопович відстоював принцип російського монархізму, а не козацько-гетьманської автономії?

7. Спробуйте класифікувати основні напрями розвитку політичної думки в Україні і назвіть найвідоміших їх представників.

8. В чому відмінність між народництвом і консерватизмом?

9. В чому суть політичних ідей і концепцій М. Грушевського?

10. У чому специфіка українського лібералізму?

11. Назвіть основні засади націоналізму Д. Донцова і М. Сціборського?

12. Назвіть характерні риси націонал комунізму.

13. Порівняйте погляди М. Драгоманова та М. Грушевського на проблеми влади, народу та автономно-федералістичний устрій України.

14. І. Франко свої політичні погляди на проблему федерації виклав у такому порядку: створення федерації в межах возз’єднаної України; створення федерації в межах визволених народів Росії, об’єднання слов’янських націй у єдину федерацію, оформлення всесвітньої федерації. Прокоментуйте ці думки І. Франка.

Тема “Політична соціалізація особистості”

1. Якщо в один і той самий історичний період люди живуть в одних і тих самих соціально-економічних, політичних умовах, то чому така багатоманітна самореалізація кожної особистості?

2. Ваше розуміння думки К.Маркса: “Точно так, як саме суспільство виробляє людину… так і людина виробляє суспільство”. Ваша оцінка цієї думки.

3. Яку б Ви запропонували типологію особистості в сучасному українському суспільстві за її ставленням до політичного процесу? Які критерії типології Ви берете за основу?

4. Існує досить поширена думка: “Колектив завжди правий”. Чи згодні Ви з цим висловлюванням? Аргументуйте свою відповідь.

5. Поясніть сутність політичної соціалізації як специфічної частини загальної теорії соціалізації.

6. Сформулюйте особливості індивідуального та суспільного рівнів політичної соціалізації.

7. Відчуження особистості від політики у минулому і в наші дні – одна з характерних рис політичної дійсності. В чому воно проявляється?

8. Політичне відчуження особистості, широких мас трудящих у нашій країні – це результат волюнтаристської політики часів Сталіна чи цей феномен має більш глибокі корені? Чи є у політичного відчуження об’єктивні підстави?