10.4. Регулювання водного режиму ґрунтів

Для отримання високих і стійких врожаїв сільськогосподарські культури повинні бути своєчасно і в оптимальній кількості забезпечені водою, яка являється одним із п’яти взаємозв’язаних, рівнозначних і не замінних факторів росту і розвитку рослини (вода, повітря, поживні речовини, тепло і світло).

Потреба рослин у воді визначається в основному затратами на транспірацію.

Водоспоживання культури – це сумарна витрата води на транспірацію і випаровування з поверхні ґрунту, зайнятою даною культурою.

Для забезпечення водоспоживання рослин і отримання високих врожаїв потрібно підтримувати оптимальний водний і пов’язаний з ним повітряний режим ґрунту, який характеризується в основному вологістю і аерацією ґрунту, глибиною залягання рівня ґрунтових вод і запасом вологи в ґрунті. Він залежить від водно-фізичних властивостей ґрунту, вологоємкості, капілярності.

Підтримання на осушувальних землях сприятливих умов для вирощування сільськогосподарських культур потребує проведення комплексу заходів, які об’єднують в плани регулювання водного режиму ґрунтів. Ці плани складаються для окремих господарств і по системі.

Проведення внутрішньогосподарських планів водокористування на осушувальних системах включає в себе здійснення заходів по підготовці осушувально-зволожувальної мережі до зволожень, організацію та проведення зволожень.

Водний режим ґрунтів визначається водно балансовими розрахунками, які виконані в параграфі 2 даної роботи.

10.5. Експлуатаційне устаткування і оснащення осушувальної системи

10.5.1. Експлуатаційна гідрометрія

Під експлуатаційною гідрометрією на осушувальній системі розуміють виконання вимірів, які характеризують режим водних об’єктів (водоприймач, канали, джерело зрошення) в процесі експлуатації.

Основними задачами експлуатаційної гідрометрії є:

• прогноз водного режиму і складання планів експлуатаційних заходів з його регулювання;

• виконання проектного (науково-обгрунтованого) режиму скиду і подачі води на зволоження, згідно затверджених графіків, системних і внутрішньогосподарських планів регулювання;

• контроль за наявністю запасу води в ставку-накопичувачу для зволоження;

• балансовий облік води на системі і окремих її ділянках при осушенні та зволоженні;

• визначення втрат води на фільтрацію у зволожувальних каналах і витоку в спорудах ГТС;

В склад робіт по експлуатаційній гідрометрії входять:

• спостереження за динамічним рухом рівня ґрунтових вод і вологістю активного шару ґрунту;

• складання загальної схеми розташування водомірних постів на системі з обсягом всіх її складових елементів;

• вибір в кожному конкретному випадку типу водомірного поста і водовимірювальних пристроїв і споруд, розрахунок їх розмірів, планова та висотна прив’язка постів і споруд відповідно до загальної схеми і складання відповідних креслень;

• обладнання постів (будівництво та оснащення необхідними приладами) та їх тарування;

• проведення контрольних вимірювань по кожному посту з метою перевірки тарувальних даних;

• монтаж і технічне обслуговування приладів на водомірних постах;

• щорічне контрольне нівелювання нулів рейок та тарування водомірних споруд;

• організація (будівництво і обладнання приладами) агрометеопостів та водобалансових майданчиків;

• проведення гідрометричних спостережень, обробка отримуваних даних і складання на основі їх експлуатаційних заходів по регулюванні водного режиму, а також складання звітних матеріалів.

Основні (балансові) гідрометричні пости призначені для забезпечення отримання даних про витрати і стік води з осушуваної території, необхідних для воднобалансових розрахунків і контролю якості регулювання водного режиму. Основні пости встановлюються:

• на каналах, що відводять воду за межі осушуваної території (в гирлі магістрального каналу і його гілок);

• на каналах та інших водотоках, по яких вода надходить з прилеглих територій на осушуваний масив (у гирлі нагірних і ловильних каналів);

• у верхніх створах магістрального каналу і його розгалужень, якщо вони пропускають транзитні води.

Спостереження ведуться цілодобово, в вегетаційний період щоденно, в не вегетаційний період раз в 5 днів. В період паводків і зволожень – 3 рази за добу.

Допоміжні (оперативні) гідрометричні пости призначені для отримання даних про рівні води в каналах при проведенні регулювальних робіт. Встановлюються у всіх регулюючих спорудах системи (в гирлах всіх відкритих каналів провідної мережі, верхніх і нижніх б’єфах шлюзів-регуляторів, в головах всіх зволожувальних каналів, на водовипусках в зволожувальні канали молодшого порядку). Крім того, встановлюються допоміжні пости в місцях перетину відкритих каналів гідромеліоративними створами.

На оперативних водомірних постах спостереження ведуть в основному за горизонтами води в зміні похилів її поверхні в період весняних і літніх паводків. Спостереження проводять в не вегетаційний період – 1 раз в декаду, в вегетаційний період – 1 раз в 5 днів. В період зволоження і паводків спостереження проводять не менше одного разу на добу.

За дренажним стоком спостерігають по оглядових колодязях і дренажних гирлах, які виходять в відкритий канал. Для ув’язки величини дренажного стоку з рівнем ґрунтових вод місця спостережень повинні бути вибрані на типових ділянках, які мають створи спостережувальних свердловин. Дренажний стік вимірюють не менше 1 разу на день з моменту появи стоку і до його припинення, в період бистрого сніготанення і дощів – 3 раз на день.

Пости облаштовують в зв’язку з їх призначенням, місцем установки, умовами роботи, прийнятими методами вимірювання. Місце для влаштування водомірного поста вибирають на прямолінійній ділянці водоприймача або канала з правильно формою поперечного перерізу, повинні мати стійке русло до розмиву та замулення дна, стійкі береги. Ділянка повинна мати зручний підхід, бути легкодоступна для проведення вимірювань. Пости облаштовують водомірними приладами і приборами і загороджувальними засобами для захисту приборів і приладів від зовнішнього впливу.

Пости для виміру горизонтів води бувають рейочного та пальового типу. Реєчні пости влаштовують на берегах річки, стінах гідротехнічних споруд, в каналах. Вони складаються з однієї або декількох рейок шириною 10…12см і товщиною 2…2,5см. Нуль рейки повинен бути на 0,2…0,3м нижче самого низького рівня води в каналі. Пальову пости влаштовують на водоприймачах і каналів з пологими берегами. Кожний водомірний пост облаштовується двома реперами. Один тимчасового типу встановлюється в створі поста, другий постійного типу – поблизу від поста в стійкому ґрунті незатоплюваної зони.

Витрати води на гідрометричних постах вимірюються наступними методами: об'ємний – на мілких каналах і дренах при не значних витратах, при наявності на водотоці перепаду – по часу наповнення сосуду повного об’єму; русловий – на річках водоприймачах і крупних каналах при невеликих витратах – по виміряних швидкостях і площі живого перерізу; гідравлічний – в відкритих руслах річок і каналів з допомогою гідротехнічних споруд або спеціальних водомірних приладів – по формулам гідравліки.

Розміщення гідрометричних постів на площі будівництва системи і їх оснащення приведено у відомості гідрометричних постів на осушувальній системі (таблиця 10.1.)

Таблиця 10.1.Відомість гідрометричних постів на осушувальній системі

№ п/п	Тип посту і його належність	Місце розташування		Оснащення
		Найменування каналу	№ пікету, споруда	Водомірний пристрій	Водообліковий прилад
1	Основний	ГД	ПК1+00	Тарований шлюз-регулятор	Рейка РГ-01
2	Основний	1Д	ПК1+10	Тарований шлюз-регулятор	Рейка РГ-01
4	Допоміжний	ГД	ПК7+20	Тарований шлюз-регулятор	Рейка РГ-01
5	Допоміжний	1Д	ПК8+50	Тарований шлюз-регулятор	Рейка РГ-01
6	Допоміжний	1Д	ПК12+55	Тарований шлюз-регулятор	Рейка РГ-01
7	Допоміжний	1Д	ПК20+45	Тарований шлюз-регулятор	Рейка РГ-01