9.Розрізняють два типи економічного зростання — «екстенсивне» й «інтенсивне».
Економічне
зростання називається екстенсивним,
якщо воно не змінює середню продуктивність
праці в суспільстві. Екстенсивне
збільшення виробництва товарів і послуг
відбувається за рахунок залучення
додаткових факторів виробництва —
землі, праці і капіталу, при цьому їхній
якісний і технічний рівні залишаються
незмінними. Коли суспільство має в
наявності вільні невикористані ресурси,
воно може нарощувати виробництво товарів
і послуг екстенсивним шляхом. Інтенсивний
тип економічного зростання, при якому
збільшення вироблених благ досягається
за рахунок зростання продуктивності
праці на технічній базі, що удосконалюється,
і більш ефективного використання всіх
факторів виробництва. У цьому випадку
перед суспільством відкривається
можливість поряд зі збільшенням кількості
і якості вироблених благ одночасно
вирішувати різноманітні задачі —
забезпечувати зростання добробуту
членів суспільства, створювати матеріальну
основу майбутнього розвитку виробництва,
більше засобів вкладати в розвиток
науки і культури, охорону навколишнього
середовища, підтримувати на належному
рівні обороноздатність країни. Інтенсивне
зростання економіки є основою зростання
добробуту населення в умовах зменшення
диференціації в доходах різних соціальних
шарів.
У розвитку сучасного виробництва фактори екстенсивного й інтенсивного зростання «сусідять» та з'єднуються. Наприклад, може відбуватися одночасно і приріст кількості діючої робочої сили, і підвищення її якості, розширення поля виробництва і удосконалювання технічної бази виробничого процесу. Залежно від того, який спосіб збільшення виробництва благ переважає, говорять про «переважно екстенсивний» чи «переважно інтенсивний» типи економічного зростання. Ефективність використання трудових ресурсів залежить від рівня організації праці, застосування науково обґрунтованих методів і способів його організації, а також від стану освітньої і професійної підготовки працівників, їх відношення до виконуваної роботи.
10. Ринок як визначальна форма організації суспільного в-ва. Ринок - це складне й багатогранне явище.
Ринок, по-перше, розуміється як місце, де відбувається процес купівлі-продажу результатів людської діяльності, а отже, як сфера підприємницької діяльності -- бізнесу. Тобто, мова йде не лише про купівлю-продаж товарів, а й про інші результати діяльності людей, наприклад, діяльності інтелектуальної, фінансово-кредитної (позичкові капітали, цінні папери і т.д.). Предметом купівлі-продажу виступає також* інформація. Тому поняття "товарний ринок" - це лише елемент загального поняття "ринок". По-друге, ринок - це сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну, посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської діяльності. В такому аспекті ринок виступає як економічна категорія. По-третє, ринок - це місце, де відбувається остаточне визнання суспільством втіленої в результати діяльності праці.
Таке розширене розуміння суті ринку дає можливість визначити його місце, роль і значення в процесі відтворення. Ринок виступає як момент, що опосередковує виробництво й споживання, і тому перебуває під їхнім впливом, а також сам впливає на них. На ринку можуть з'явитися лише ті результати людської діяльності, які задовольняють потреби суспільства в особі покупців. На ринку з'ясовуються реальні потреби суспільства. Ринок показує виробникам, що виробляти і в якій кількості. Нарешті, на ринку визначається вартість результатів людської діяльності, в тому числі й товарів. Трактуючи так широко поняття "ринок", не слід у той же час ототожнювати його з ринковою економікою. Ринок - це лише елемент ринкової економіки, куди поруч з ринком входять сфери виробництва, розподілу й споживання.
11. Попит, пропозиція як основні показники ринкового механізму. Попит – це кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу. Згідно із законом попиту, чим вища ціна на продукти, тим меншу його кількість купуватимуть споживачі. І, навпаки, чим менша ціна продукту, тим більшу його кількість купуватимуть. Отже, закон попиту відображує обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту. Пропозиція – це та кількість продукту, яку виробник бажає та спроможний виробляти і постачати для продажу на ринку за певну ціну впродовж визначеного проміжку. Пропозиція визначається виробництвом, але не завжди збігається з ним, бо не все що виробляється потрапляє на ринок. Є випадки коли і в урожайний рік продукти сільського господарства відсутні на полицях крамниць. Між ціною та кількістю пропонованого продукту існує пряма, або позитивна, залежність. Якщо ціна зростає, відповідно й збільшується величина пропозиції, якщо ціна знижується, то зменшується величина пропозиції. Цю залежність називають законом пропозиції. Чому кількість продуктів, яку пропонують на ринку, залежить від ціни на них? Тому що продавцеві вигідніше пропонувати продукти за вищими цінам, бо його виторг зростає. Як відомо, підвищення ціни на продукт сприяє зменшенню попиту на нього і збільшує його пропозиції. Зниження ціни супроводжується протилежними наслідками: попит на продукти збільшується, а його пропозиція зменшується.
12. Економічна категорія. Економі́чна катего́рія — узагальнююче поняття, яке виражає істотні сторони економічних явищ і процесів, відбиває глибинні процеси економічного розвитку. Економічні категорії бувають двох видів: вічні та історичні. Будь-яка економічна категорія є поняттям, але не завжди будь-яке поняття стає економічною категорією.
Економічні категорії відбивають виробничі (економічні) відносини. Проте в практиці господарювання існують поняття, пов'язані з економічною політикою, з надбудовними явищами. Вони також використовуються в економічній науці, але не є економічними категоріями за своєю сутністю.
Сутність економічної категорії визначають за такими критеріями: в економічні категорії мають відображувати не природні властивості речей і предметів, а суспільні виробничі відносини як головний предмет економічної категорії;
• категорії економічної теорії мають об'єктивний характер, через те що вони відбивають об'єктивну дійсність, відносини, що існують поза нашою свідомістю;
• значна частина категорій економічної теорії має історичний характер. Це означає, що вони відповідають певним історичним умовам і відображують різні ступені економічного життя людства.
Економічна категорія як теоретична абстракція повинна мати певну структуру наукового опису: головна функція виробничих (економічних) відносин, що відокремлюються в певну якісно визначену категорію; основні специфічні ознаки категорії; форми і зміст категорії, місце категорії в системі суспільного відтворення.
13.Закон Нецінові детермінанти попиту. Найважливіший фактор впливу на попит – ціна на одиницю товару. Функція попиту може бути виражена рівнянням: QD = f(P) де QD – обсяг попиту, або кількість одиниць товару, яка може бути придбана покупцем; Р – ціна одиниці товару. Крім ціни на попит впливають й інші, нецінові фактори. До нецінових факторів (детермінантів) попиту можна віднести наступні: доходи споживачів;
місткість ринку;
ціни і доступність споріднених товарів (товарів-субститутів);
ціни і доступність доповнюючих товарів (товарів-комплементів);
смаки і уподобання;
сподівання щодо майбутніх економічних умов;
особливі фактори (погода і т. ін.).
Попит може бути функцією всіх цих факторів: QD = f(P, P1S, PnS, P1C, PmC, I, Z, W, N, B…), де QD – обсяг попиту на товар; Р – ціна товару;
І – доход;
PS – ціна товару-субституту;
PC – ціна комплементарного блага;
Z – смаки і уподобання;
W – об‘єктивні умови споживання;
N – очікування споживача;
В – інші фактори.
14 Закон пропозиції - це закон, який стверджує, що із зростанням ціни збільшується кількість товару, які готові виробити виробники, а із зменшенням ціни на товар, кількість товару, що виробляється виробником, зменшується.
Трудова теорія вартості Рікардо - вартість товару або кількість якогось іншого товару, на який він обмінюється, залежить від власної кількості праці, яка необхідна для його виробництва, а не від більшої чи меншої винагороди, яка сплачується за цю працю.
Ендогенні змінні - змінна, значення якої отримується в процесі розв’язання даної моделі.
Соціальне ринкове господарство - принцип свободи ринку поєднується з принципом соціального вирівнювання. Функція соціального вирівнювання і регулювання спрямована на досягнення такого синтезу між гарантованою законом свободою в економічній сфері та зобов'язаннями держави у забезпеченні соціальної справедливості і захищеності.
Монополія - це поняття відбиває таку ситуацію, коли певний товар поставляється єдиною фірмою.
Закон попиту - це закон, який передбачає, що із зростанням ціни на товар зменшується кількість товару, яку хоче придбати населення, а із зменшенням ціни на товар, то кількість товару, що купується населенням, зростає.
Основний економічний закон капіталізму за Марксом - рушійною силою і метою капіталістичного процесу виробництва є як можливо більше самозбільшення капіталу, тобто, збільшення виробництва додаткової вартості, отже, можлива більша експлуатація робітників капіталістом
Купівельна спроможність - це сума грошей, які людина може витратити на товари й послуги.
Рівень безробіття - процент учасників робочої сили, які не мають роботи.
Монопольна влада - це здатність суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання) визначати чи суттєво впливати на умови обороту товару на ринку; не допускати, усувати, обмежувати конкуренцію, зокрема підвищувати ціну та підтримувати її понад рівень ціни, що існував би за умов значної конкуренції.
1
5.Досягнення
ринкової рівноваги (відхилення цін від
рівноважного рівня. Зміна стану
рівноваги). Категорії
"попит" і "пропозиція" у
світовій економічній літературі
трактуються неоднозначно. Згідно з
визначенням К. Маркса "попит — це
представлена на ринку потреба в товарах",
а пропозиція — "продукт, який
знаходиться на ринку або може бути
доставлений на нього". Попит — потреба
в наявних на ринку товарах і послугах,
що можуть бути надані, а також окремі
аспекти економічних відносин у специфічних
формах, які при цьому виникають. Пропозиція
— товар, який знаходиться на ринку або
може бути доставлений до нього, вся
сукупність видів діяльності, які можуть
розпочатись на вимогу покупців з метою
виробництва послуг, а також специфічні
форми економічних відносин, що при цьому
розвиваються. Економічні закони попиту
і пропозиції відображають інтереси
протилежних суб'єктів ринку - виробників
(продавців) і споживачів (покупців).
Узгодження цих економічних інтересів
досягається при перетині кривих попиту
і пропозиції. Точка перетину відображає
збіг господарських рішень, які приймають
виробники (продавці) і споживачі (покупці)
в той чи інший момент. Ця точка характеризує
стан товарного ринку, за якого вся
кількість певного товару при певній
ринковій ціні може бути реалізована і
має назву точка рівноваги ринку, що
визначає рівноважну ціну.
ринковий
механізм, реагуючи на реальний обсяг
попиту через зміну рівня цін на
конкурентних ринках, забезпечує
відповідну реакцію виробництва і
пропозиції. Ринкова рівновага досягається
на основі дії всіх суб'єктів ринку в
результаті конкуренції.
У результаті взаємодії попиту, пропозиції та конкуренції встановлюється ринкова ціна, яка урівноважує обсяг пропозиції і обсяг попиту.
16. Як відомо, на попит впливає ціна. Еластичність попиту за ціною — це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар уздовж даної кривої попиту на нього. Вона показує чутливість обсягу (величини) попиту до змін ціни товару за умови, що всі інші фактори, які виливають на попит, залишаються незмінними: Еластичність тісно пов'язана з показниками нахилу кривої попиту. Однак, якщо крива попиту дає співвідношення між зменшенням чи збільшенням обсягу закуплених товарів у натуральних показниках залежно від зміни цін на 1 долар, гривню чи марку, то еластичність демонструє більш універсальну залежність — відсоткову зміну.
Оскільки крива попиту має від'ємний нахил, то еластичність попиту за ціною змінюється від нуля до мінус нескінченності. Для практичного використання еластичність попиту за ціною беруть, як правило, по модулю: |Ed|. Чим більше значення цього показника, тим більша цінова еластичність. Якщо: 0 < |Ed|< 1 — попит нееластичний; |Ed| =1 — попит з одиничною еластичністю; 1 <|Ed|< µ — попит еластичний.
Еластичність попиту за ціною залежить від цілого ряду факторів , зокрема:
— наявності товарів-субститутів. Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реагує попит на зміну цін на них (наприклад, автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв). Навпаки, якщо на ринку немає товару, що міг би вдало замінити існуючий, то зміна цін на нього майже не спричинить відповідних коливань обсягів продажу. Це може бути, скажімо, інсулін для хворих на цукровий діабет;
— часу пристосування до зміни цін. У короткотерміновому періоді попит менш еластичний, ніж у довготерміновому, адже для пошуку товарів-субститутів та зміни структури споживання потрібен час;
— частки споживацького бюджету, що витрачається на продукт. Тут залежність зворотна: чим більша частка, тим менша еластичність і навпаки.
Розрахунки еластичності попиту за ціною мають досить широке практичне використання як для прогнозування споживацьких витрат, так і для проведення цінової політики фірми. Для продавця важливо знати скільки грошей споживач готовий витратити на придбання даного товару при різному рівні цін на нього, адже витрати споживача є ні чим іншим, як валовим доходом продавця : загальні витрати покупця = PQ = валовий дохід продавця.
17. Корисну інформацію про попит дає еластичність попиту за доходом. Еластичність попиту за доходом характеризує відносну зміну попиту на будь-який товар внаслідок зміни доходу споживача. Коефіцієнт еластичності попиту за доходом вимірюється як відношення відсоткової зміни попиту на товар Х до відсоткової зміни грошового доходу споживача:
Якщо E1 < 0, то товар є низькоякісним, збільшення доходу супроводжується зниженням попиту на цей товар.
Якщо E1> 0, товар називають нормальним, із зростанням доходу збільшується попит на цей товар.
Серед нормальних товарів можна виділити три групи. Товари першої необхідності, попит на яких зростає повільніше, ніж зростає доход (0< E1<1) і тому має межу насичення. Предмети розкоші, попит на які випереджає зростання доходів (E1> І) і тому не має межі насичення. Товари, попит на які зростає в міру зростання доходів (E1= 1), називають товарами "другої необхідності". Ця класифікація не збігається з часто застосовуваною класифікацією потреб за їх черговістю і ґрунтується на тому, що потреби існують і задовольняються ^омплексно і жодної черговості не мають
18. Іншим важливим поняттям є поняття перехресної еластичності попиту. Перехресна еластичність попиту за ціною характеризує відносну зміну обсягу попиту на один товар від зміни ціни іншого. Вона вимірює відсоткову зміну в кількості купленого товару Х у відповідь на кожний 1% зміни в ціні якого-небудь іншого товару. Формула коефіцієнта перехресної еластичності попиту така:
Величина перехресної еластичності попиту може бути позитивною, негативною і нульовою.
Якщо EXY> 0, то товари X та Y називають взаємозамінними, підвищення ціни на товар У зумовлює збільшення попиту на товар Х (наприклад, різні види палива).
Якщо EXY < 0, то товари X та Y називають комплементарними підвищення ціни на товар У зумовлює зниження попиту на товар (наприклад, автомашини і бензин).
Якщо EXY = 0, то такі товари називають незалежними, підвищення ціни одного товару не впливає на обсяг попиту на інший (приклад, хліб і цемент).
З допомогою формули коефіцієнта перехресної еластичності попиту розв'яжемо таку задачу. Дано EXY =2, РY1=10грн. PY2 = 15 гр. DX1, = 500 од. товару. Потрібно знайти DX2.
19. Якщо еластичність попиту описує реагування покупців на зміну ціни, то відповідно еластичність пропозиції описує реагування продавців на зміну ціни. Еластичність пропозиції (Еs) за ціною визначається відношенням відсотка зміни величини пропозиції товару до відсотка зміни його ціни:
Концепцію еластичності пропозиції за ціною застосовують переважно у формах дугової та точкової еластичності пропозиції.
Дугова та точкова еластичність Дугова еластичність пропозиції характеризує спричинену зміною Ціни на товар у відсотках відсоткову зміну величини пропозиції на певній частині кривої пропозиції, тобто на дузі. Для визначення дугової еластичності пропозиції застосовуємо таку саму формулу, як для дугової еластичності попиту, з єдиною поправкою, що Q – це величина пропозиції, а не попиту:
Залежно від абсолютного значення дугової еластичності пропозиції розрізняють п'ять її видів: Еластична пропозиція; нееластична пропозиція; одинично-еластична пропозиція; абсолютно нееластична пропозиція; безмежно еластична пропозиція) Фактори еластичності пропозиції
1. Час. Еластичність пропозиції зростає з плином часу Наприклад, коли ціна на товар підвищується, то виробники намагаються продати товару якомога більше. Але для цього потрібно розширити виробництво, що зазвичай вимагає часу. В періоді часу розрізняємо декілька ефектів:
А. Миттєвий ефект. У перший день зміни ціни пропозиція абсолютно нееластична, бо продавці переважно не можуть за один день завезти на ринок партію готових товарів, що є на складах, не говорячи вже про розширення виробництва. Б. Тимчасовий ефект. В. Довгостроковий ефект.
2. Вартість розширення виробництва. Чим дорожче обходиться розширення ви-йи'ицтва, тим нижча еластичність пропозиції. Навіть за серйозного підвищення ціни мало фірм погодиться на економічно ризиковане розширення виробництва.
3. Можливості й вартість зберігання товару. Чим кращі можливості і невисока вартість зберігання товару, тим вища еластичність пропозиції. Наприклад, при зниженні ціни на товар фірма вирішує, чи продовжувати продаж товару за низькими цінами, чи забрати продукцію з ринку на склад. Рішення залежить від того, як довго можна зберігати товар, а також від вартості складування товару. Сприятливі умови зберігання підвищують еластичність пропозиції.
4. Взаємозамінюваність ресурсів у виробництві. Якщо фактори виробництва (земля, праця, капітал) можуть бути швидко переведені з виробництва одного товару на виробництво іншого, то еластичність пропозиції такого товару буде високою.