1.5. Основні соціологічні теорії.

Сучасну теоретичну соціологію складають макро- та мікросоціологічні теорії.

Основними макросоціологічними теоріями є структурний функціоналізм (Т.Парсонс, Р.Мертон) і теорія соціального конфлікту (К.Маркс, Г.Зіммель, Л.Козер, Р.Дарендорф). Макросоціологічні теорії вивчають соціальну систему, яка ґрунтується на соціальній структурі суспільства і через неї розглядають соціальну поведінку індивіда. Предметом їх дослідження є суспільство, а точніше великі соціальні структури і механізми. Теоретичне дослідження спрямовується від загального до часткового (іноді одиничного). Згідно з ними різні мікропрояви і процеси (поведінка особистості, міжособистісні відносини тощо) розглядаються під кутом зору закономірностей макрорівня. З погляду таких соцiологiв, як Р.Дарендорф та Г.Лєнскi функцiоналiстська та конфлiкцiоналiстська теорiї – це два „обличчя” однiєї й тiєї ж реальностi, iї двi сторони. Одна – це стабiльнiсть, гармонiя та згода, а iнша – це змiна, конфлiкт та примус.

До мікросоціологічних теорій відносять: символічний інтеракціонізм (Дж.-Г.Мід, Г.Блумер, А.Роуз, Г.Стоун), теорію соціального обміну (Дж.Хоманс, П.Блау, Р.Емерсон) та ін. Головний архiтектор символічного інтеракціонізму – вiдомий американський соцiолог Джордж Герберт Мiд. Лекцiї, якi вiн читав у Чиказькому унiверситетi у 1893-1931 рр., були зiбранi зі студентських записiв у книгу „Розум, Я (самiсть) та Суспiльство” в 1934 р.

У межах мікросоціологічних теорій здійснюється аналіз „мікрооб’єктів”: міжособистісних взаємодій, комунікативних зв’язків у малих групах, поведінка особистості, окремих соціальних явищ, процесів тощо. Теоретичне дослідження спрямовується від одиничного до часткового. В основу мікросоціологічного аналізу покладено дослідження повсякденної взаємодії людей. Макросоціологічні явища розглядаються представниками мікросоціології як неправомірні абстракції, реальність яких неможливо довести емпірично.

Якщо говорити мовою алегорій, що всі соціологи вважають суспільство театром, лише в макросоціології домінує думка, що індивіди розігрують кимось написаний сценарій, а в мікросоціології – що індивіди пишуть його самі, постійно вносячи корективи.

Зауважимо, що деяких соціологів і навіть теоретичні напрями, важко класифікувати за вищеописаними критеріями, зокрема М.Вебера, який досліджував великі соціальні механізми і одночасно був одним із фундаторів „розуміючої соціології”, яка має багато спільного з мікросоціологією. Такими „особливими” теоретичними концепціями є феноменологія (А.Шюц, Е.Гуссерль), етнометодологія (Г.Гарфінкель, Д.Дуглас, П.Мак-Хью), постмодернізм (Ж.Ліотар, Л.Віттенштейн, К.Леві-Стросс, М.Фуко), який стверджує, що істини взагалі немає, все лише імовірнісне й відносне.

Упродовж двох останніх десятиліть соціологи торують шлях до теоретичного синтезу, який би дозволив продуктивне використання доробку різних, незрідка протилежних за ідейним та ідеологічним спрямуванням, парадигм (Р.Колінз, М.Буравой, І.Валерстайн, Р.Белла, С.Гантінгтон, Дж.Аріггі).

Академический проект, 2005. – 704 с.

Кравченко С.А. Куда идет развитие мировой социологии // СОЦИС. – 2007. – № 1. – С. 6–13.

Молевич Д.Ф. К вопросу о структуре современного социологического знания // СОЦИС. – 1997. – № 6. – С. 3–8.

Нестуля О.О., Нестуля С.І., Верезомська С.Ж. Соціологія: Практикум. Модульний варіант. – К., 2009. – 272 с.

Погорілий О.І. Соціологічна думка XX століття: Посіб.– К.: Либідь, 1996. –224 с.

Покровский Н.Е. Классики современной теоретической социологии // СОЦИС. – 1993. – № 5.

Портянкин Б.А. Размышления о микро- и макросоциологии // Социс. – 1992. – №1.

Руткевич М.Н. О предмете социологической науки: три методологических вопроса // СОЦИС. – 1991. – № 7. – С. 25–37.

Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – К., 1998. – 223 с.

Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні галузеві теорії: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2004. – 480 с . – С. 7-24.

Социология в России: Учебно-методическое пособие для вузов / Под ред. В.А.Ядова. – М.: Изд. Института социологии РАН, 1998.

Соціологічна думка України: Навч. посіб. / М.В. Захарченко, В.Ф. Бурлачук, М.О. Молчанов та ін. – К.: Заповіт, 1996. – 424 с

Соціологія: Навч. посібник / За ред. С.О. Макеєва. – К., 2005. – 455 с.

Соціологія: Посіб. для студентів вищих навч. закл. / За ред. В.Г.Городяненка. – К.: ВЦ «Академія», 2003. — 560 с. – С.9-20.

Тощенко Ж.Т. Социальное настроение – феномен современной социологической теории и практики // Социс. – 1998. – №1.

Фетисов В. Специфика социологии как науки и учебной дисциплины // Социально-политический журнал. – 1992. – №9.

Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів, 2003. – 544 с. – С.5-34.

Штомпка П. Много социологий для одного мира // СОЦИС. – 1991. – № 2. – С. 13–23.

Ядов В.А. Настоящее и будущее теоретической социологии в России // Социс. – 1995. – №11.

Ядов В.А. Размышления о предмете социологии // СОЦИС. – 1990. – № 2. – С. 3–17.

Ядов В.А. Социология должна стать самостоятельной наукой // Философская и социологическая мысль. – 1989. – № 7.

Якуба О.О. Соціологія. Навч. посібник для студентів. - Харків, 1996. – 192 с.

Яремчук С.С. Соціологія: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 12–29.

Додаткова:

Арбеніна В. Над чим працюють соціологи України (за результатами контент-аналізу матеріалів „Харківських соціологічних читань”) // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 1. – С. 166-176.

Костенко Н., Макеєв С. Місце і час соціології // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2008. - № 1. – С. 11–32.

Тарасенко В. Дивовижна „ненаука” соціологія // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 2. – С. 5–23.

Тарасенко В. Проблема начала і самообгрунтування соціології // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. - № 3. – С. 5–23.

Гавриленко І. Пол Лазарсфельд: життя і творчість. До 100-річчя від дня народження // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 4. – С. 69–80.

Кучеренко В., Танчер В. Пам’яті метра: ідеї Р. Мертона в соціології // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. – № 3. – С. 46–56.

Попова І. Доля однієї соціологічної парадигми (До 120-річниці від дня смерті К. Маркса) // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. – № 2. – С. 131-148.

Скокова Л. Флоріан Знанецький: автобіографічний метод у соціології // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – № 6. – С. 160–171.

СЕМІНАР 1. КЛАСИКИ СОЦІОЛОГІЇ ТА ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПАРАДИГМИ

Питання для обговорення:

1. Теоретичні та суспільні передумови виникнення соціології.

2. Класики та основні теорії світової соціології.