Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
sotsiologiya.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
113.66 Кб
Скачать

1.2. Структура та функції соціології.

Соціологія складається з кількох пов'язаних між собою рівнів. Найнижчий – це конкретні або емпіричні соціологічні дослідження, найвищий – теорія, яка служить методологічним ґрунтом для соціологів певного напряму. Зв'язуючу ланку між ними складають спеціальні соціологічні теорії або теорії середнього рівня. Але за хронологією виникнення ці три рівня виглядають так: теоретична соціологія, емпірична соціологія та теорії середнього рівня:

Теоретична соціологія (загальна теорія). Її завдання полягає в тому, щоб виявити специфіку кожного з елементів соціальної системи і встановити закони або механізми, за якими вони створюють впорядковану цілісність.

Емпірична або прикладна соціологія (соціологічні дослідження). Має на меті спостереження. опис, упорядкування, класифікацію і пояснення соціальних фактів певної соціальної ситуації. Часом виникнення прикладної соціології вважають 1920-і рр. Першими центрами емпіричних досліджень стали Чиказький та Колумбійський університети в США. Їх представники вивчали імміграцію в США (У.Томас і Ф.Знанецький – „Польський селянин в Європі та Америці”), расову сегрегацію, бродяжництво, злочинність, проституцію, наркоманію та інші проблеми міського життя тогочасного американського суспільства. Що стосується Європи, то тут емпірична соціологія сформувалася в 30-40-х рр. ХХ ст., а в колишньому Радянському Союзі – лише в кінці 50-х - 60-і рр. ХХ ст. Той факт, що емпірична соціологія спершу почала розвиватися в США, став розглядатися як свідчення приналежності емпіризму до американської культурної традиції. Їй протиставляють традицію європейську як більш теоретично зорієнтовану. Втім ці дві „чисті лінії” в соціології стираються в середині ХХ ст.

Спеціальні і галузеві соціологічні теорії або теорії середнього рівня. Запровадив у соціологію поняття теорії середнього рівня американський соціолог Роберт Мертон з метою поєднання емпіричного й теоретичного, певного компромісу між ними. Він бажав подолати надмірне теоретизування, коли соціологія набуває властивостей соціальної філософії, й водночас запобігти „повзучому емпіризму”, беззмістовному нагромадженню емпіричних фактів чи статистичних даних. Ці теорії вивчають соціальні інститути (сім’я, освіта, політика, економіка, релігія, культура, наука, право), соціальні групи (городяни, селяни, нації, молодь, соціальні класи) та окремі явища суспільного життя (управління, девіантну поведінку, конфлікти, громадську думку, масові комунікації, глобалізацію, соціальні зміни, міграцію).

Функції соціології та її значення.

Функції соціології визначаються стратегією розвитку суспільства та її завданнями перед ним. Їх багато, але всі можна звести до трьох блоків:

1) Блок „ЗНАТИ”: „Завдання соціолога полягає в тому, щоб навчитися перекладати наукову мову, мовою, зрозумілою для широкої аудиторії” (Ч.Мілс).

- Просвітницька (описово-інформаційна) функція. Інформування населення про реальні факти соціального життя, розвиток соціологічних уявлень людей для використання їх у повсякденному житті. Соціологія накопичує та систематизує інформацію, одержану у результаті досліджень, на основі якої в подальшому робляться практичні висновки, ухвалюються управлінські рішення, законодавчі акти, здійснюється контроль над соціальними процесами. Соціологічна інформація – найперспективніший вид соціальної інформації.

- Світоглядна функція. Соціологія сприяє формуванню світогляду людини. У сучасних умовах, коли різні політичні діячі все частіше звертаються до соціології, посилаючись на соціологічну інформацію, виникає небезпека перетворення її на інструмент політики та ідеології, що ускладнює діяльність соціолога. Ідеологія ж, як відомо, означає систему більш-менш несуперечливо поєднаних між собою вартісних суджень.

2) Блок „РОЗУМІТИ”: „Краще розуміння того, що нас оточує” (П.Штомпка).

- Теоретико-пізнавальна функція. Соціологія забезпечує прирощення нового знання про різні сфери суспільного життя, розкриває перспективи соціального розвитку, виявляє у суспільстві те, що вимагає радикальних перетворень тощо.

3) Блок „ЗМІНИТИ”: „Бажання розібратися в тому, що відбувається, прагнення допомогти розв’язати нагальні соціальні проблеми” (І.Попова).

- Прогностична функція. Соціологія здатна виробляти науково обґрунтовані прогнози про тенденції розвитку суспільних процесів і спільнот. У цьому аспекті соціологія може визначати діапазон можливостей і вірогідностей; подати декілька сценаріїв можливих процесів, пов’язаних із кожним з обраних сценаріїв, розрахувати ймовірні втрати кожного з обраних варіантів, визначити побічні ефекти, а також довготермінові наслідки.

- Інструментальна функція. Соціологія вивчає і вдосконалює методи збору, обробки і аналізу первинної соціологічної інформації.

- Соціоінженерна функція (соціального планування). Соціологія надає результати своїх досліджень, зокрема органам влади та засобам масової комунікації, для планування розвитку різноманітних сфер людського життя.

- Виховна функція. Соціологічна інформація безпосередньо використовуються системою виховання і впливу на свідомість та поведінку людей з метою формування їх певних соціальних якостей та навичок проживання в суспільстві. Соціологія також забезпечує передачу новому поколінню соціального досвіду попередніх поколінь.

Характеристику функцій соціології слід пов’язувати з визначенням ролі соціології у розвитку суспільства перехідного періоду, яким нині є українське суспільство, а також її значенням для майбутніх спеціалістів. Суспiльство, у якому нинішні студенти будуть старими, буде суттєво вiдрiзнятися вiд того, в якому вони зараз розпочинають свою кар’єру.

Здоровий глузд” і науковий метод.

Американський дослідник П.Лазарсфельд у статті „Що нам очевидно?” писав: „Освічені люди більш схильні до психоневрозів, ніж люди з більш низьким рівнем освіти. Призовники з сільської місцевості краще переносять військову службу, ніж городяни. Білошкірі солдати частіше прагнуть стати офіцерами, ніж негри. У ході бойових дій у солдатів більше бажання повернутися додому, ніж після їх закінчення. ... Це список із найпростіших залежностей лежить в основі нашої емпіричної соціальної науки. Навіщо, якщо все так очевидно, витрачати стільки грошей або енергії на проведення досліджень? Чи не розумніше буде прийняти їх за даність і перейти до більш складних типів аналізу. Можливо й так, але нам заважає одна цікава обставина. Кожне із тверджень прямо протилежно тому, що відбувається насправді. Бідняки, як виявилося, частіше страждають неврозами. Негри служать краще, ніж білі. І так далі. Очевидно, що щось не так з самим аргументом очевидності”.

Отже, у соцiальнiй сферi багато уявлень здорового глузду насправдi є мiфами. У захiдних пiдручниках соцiологiї наводяться багато прикладів розбiжностей мiж пануючими у суспільстві соцiальними уявленнями, що складаються на підставі „здорового глузду” або повсякденної свiдомостi та наукових дослiджень соцiального життя (реальними фактами).

– Данi американських соцiологiв спростовують поширене у 1970-х рр. у Сполучених Штатах уявлення про те, що бiльшiсть бiдних людей завжди була бiдною та завжди буде бiдними. Дослідження ж показали, що тільки невелика категорiя населення є постiйно бiдною, але бiльшiсть сiмей, якi опиняються у тому чи iншому роцi за межею бiдностi (за американськими мiрками) – це рiзнi сiм'ї. Так у 1970-х рр. у Сполучених Штатах кожного року близько 1 мiльйона людей пiднiмалися над межею бiдностi, а iншi 1 мiльйон опускалися за цю межу.

– У Сполучених Штатах та країнах Захiдної Європи найбiльш поширеною є думка, що представники нижчих соцiальних прошарків частiше чинять злочини, нiж представники вищого прошарку. Але надійна перевiрка фактiв у Сполученних Штатах та в Захiднiй Європi свiдчить, що вiдсоток тих, хто чинить злочини у вищому прошарку такий самий, як i у нижчих прошарках. Але бiднi частiше нiж багатi чинять певнi види злочинiв (наприклад, дрiбнi крадiжки), а крiм того їх частiше заарештовують та засуджують.

– У Сполучених Штатах 1960-1970-х роках була поширена думка, що серед американських чорношкiрих знедоленi частiше бувають войовничими нiж тi, що живуть краще. Але в дійсності протягом 1960-х та на початку 1970-х рр. залежнiсть була протилежною: чим вище була освiта чорношкiрих американцiв, престиж їх професiї та їх доходи, тим частiше серед них зустрiчалися войовничi особистостi.

– Громадська думка вважає, що чоловiки частiше вбивають своїх дружин, нiж дружини своїх чоловiкiв. Фактично ж дружини вбивають своїх чоловiкiв так само часто, як i чоловiки дружин. Хоча чоловiки звичайно сильнiше, але дружини частiше вдаються до такої небезпечної зброї як кухоннi ножi.

– У Сполучених Штатах поширене уявлення, що з релiгiйних причин бiльшiсть американських католикiв проти контролю за народжуванiстю i розлучаються менш часто, нiж протестанти. Фактично ж понад 8% американських католикiв висловлюються за контроль за народжуванiстю. А частота розлучень серед американських католикiв вища, нiж серед протестантiв.

– Американцi в більшості вважають, що лiкарi можуть поставити вiрний дiагноз бiльшостi пацiєнтiв, якi до них звертаються. Опитування ж лiкарiв показують, що бiльш нiж у половини пацiєнтiв лiкарi не можуть визначити хворобу, але своїм пацiєнтам вони не можуть цього сказати.

Здобуваючи та поширюючи такi данi, соцiологiя може сприяти тому, щоб соцiальнi оцiнки у суспiльствi були бiльш адекватними. Соцiологiя також може допомогти людям зрозумiти, чому їх деякi уявлення та оцiннi судження про соцiальне життя були неточними або помилковими. Втім це не означає, що здоровий глузд не може давати вiрних пояснень та передбачень. Вiн може це робити i часто робить. Проблема в тому, що без використання методiв науки немає можливостi визначити, чи дав здоровий глузд правильнi висновки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]