15. Класифікація підприємств оптової торгівлі

Оптова торгівля як підгалузь торгівлі — це велика мережа підприємств різних форм власності і відомчої приналежності.

Політика розвитку оптової торгівлі в Україні довгостроковою метою ставить забезпечення ринкової розмаїтості оптових структур, що дасть можливість наповнити споживчий ринок товарами, створить умови для безперешкодного їх просування по каналах товароруху, активізації українських товаровиробників.

В основу класифікації підприємств оптової торгівлі можна покласти масштаби їх діяльності, з урахуванням чого варто виділяти підприємства оптової торгівлі загальнонаціонального і регіонального (обласного) рівнів.

Підприємства загальнонаціонального рівня покликані стати стрижнем усієї внутрішньогалузевої структури оптової торгівлі. Вони повинні гарантувати її стійкість і стратегічну стабільність. Найважливішим їх завданням є створення необхідної структури каналів товароруху, призначеної для обслуговування великих українських товаровиробників, а також закордонних виробників і постачальників товарів.

Підприємства оптової торгівлі загальнонаціонального рівня реалізують товари по всій території України. До них належать підприємства, що забезпечують державні потреби, а також підприємства міжрегіонального характеру, які обслуговують істори- чні центри виробництва металопродукції, хімічних товарів, товарів легкої промисловості, транспортних засобів, сільськогосподарської продукції, виноробства тощо. З урахуванням цього і має розвиватися торговий ассортимент підприємств оптової торгівлі загальнонаціонального масштабу та міжрегіонального характеру.

Процес оптової реалізації товарів завершують підприємства оптової торгівлі регіонального (обласного) рівня. Вони закуповують товари безпосередньо у товаровиробників і підприємств оптової торгівлі загальнонаціонального рівня, доводять їх до оптових покупців у зоні своєї діяльності. Головним завданням їх функціонування є забезпечення товарами регіональних товарних ринків.

Залежно від форми власності оптові підприємства поділяються на:

• державні підприємства; и• комунальні; • приватні; • колективні; • підприємства міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав.

Державні і комунальні підприємства становлять менше 1 % загальної кількості підприємств оптової торгівлі України.

Переважна більшість (98 %) — це підприємства колективної і приватної форм власності.

За територіальною ознакою і характером діяльності підприємства оптової торгівлі поділяються на:

• підприємства, розташовані в районах виробництва (вихідні бази);

• підприємства, розташовані в районах споживання (торгові бази).

Вихідні бази створюються з метою:

• звільнення виробничих підприємств від зв'язків з багаточи-сельними оптовими покупцями та від експедиційних операцій з відправлення вантажів у райони споживання;

• здійснення контролю за якістю товарів, що надходять від виробників;

• перетворення виробничого асортименту в торговий;

• фасування, пакування і виконання інших операцій, комплектування товарних партій.

Вихідні бази, як правило, мають прирейкові склади.

Торгові бази розташовують в обласних центрах, інших місцях концентрації споживачів. Вони отримують товари з різних райо виробництва, закуповують продукцію місцевих виробничих підприємств і постачають товари роздрібним

підприємствам.

Останніми роками словосполучення «оптова база» майже зникло із термінології торгівлі. Його замінили іноземним словом «дистриб'ютор», «торговий дім» або просто «оптовик». Втім, є надія, що це слово повернеться в наш лексикон, оскільки має

дуже конкретний і зрозумілий зміст. За всіх часів оптовою базою вважалося підприємство оптової торгівлі, яке здійснює операції оптової купівлі-продажу товарів і має для цієї мети один або кілька складів. Такі бази також називають підприємствами оптової торгівлі з повним циклом обслуговування.

За спеціалізацією підприємства оптової торгівлі, які торгують споживчими товарами, поділяються на:

• змішані; • універсальні; • спеціалізовані; • вузькоспеціалізовані.

Змішані підприємства оптової торгівлі торгують як продовольчими, так і непродовольчими споживчими товарами.

Універсальні — широким асортиментом продовольчих або непродовольчих товарів. Спеціалізовані підприємства здійснюють оптову торгівлю однією або кількома товарними групами, що доповнюють одна одну (наприклад, телевізорами і

відеомагнітофонами). Вузькоспеціалізовані — тільки однією товарною підгрупою, наприклад керамічною плиткою.

Залежно від функцій, які виконують підприємства оптової торгівлі, вони поділяються на два види: • підприємства з повним циклом обслуговування; • підприємства з обмеженим циклом обслуговування.

Повний цикл обслуговування передбачає повний комплекс послуг, які надає підприємство оптової торгівлі своїм покупцям, а саме: пакування, фасування товарів та інші складські операції, надання покупцям товарного кредиту (відстрочка платежу), централізована доставка власним транспортом або транспортом АТП, розвантаження з використанням засобів механізації, вивезення контейнерів, тари і піддонів, надання технічної інформації, забезпечення рекламними матеріалами, участь у проведенні сумісних рекламних заходів, консультування і надання результатів маркетингових досліджень тощо. Підприємство оптової торгівлі з обмеженим циклом обслуговування надає своїм покупцям тільки деякі з перелічених послуг. В обох випадках ці підприємства мають право власності на товари, оскільки закуповують їх на власні або позичені кошти.

1) Ринок— це підприємство, створене на відведеній земельній ділянці, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі ку-півлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій. Ринок— це система відтворення, яка саморегулюється і всі ланки якої перебувають під постійним впливом попиту і

пропозиції.

2) Аукціо́н — 1. Спеціально організований і періодично діючий ринок продажу товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну. 2. Англійський аукціон - аукціон, на якому ставки піднімаються знизу вверх. 3. Голландський аукціон - аукціон, на якому торги починаються з навищої ставки і понижуються до тих пір, поки не знайдеться покупець. На аукціоні можуть продаватися об'єкти нерухомості, антикваріат, витвори мистецтва тощо. Крім добровільних, аукціони можуть бути примусовими — за рішенням судових органів. Добровільні організуються власниками товарів з метою найвигіднішого їх продажу. Примусові влаштовуються відповідними органами з метою стягнення боргів, реалізації конфіскованих товарів, незапитаних і неоплачених вантажів, невикупленого з ломбардів майна тощо.

3) Інфраструктура товарного ринку — це сукупність суб'єктів товарного ринку (підприємств та організацій), які здійснюють різні види діяльності у сфері товарного обігу.

4) Канал товароруху — це сукупність і послідовність підприємств оптової і роздрібної торгівлі, які доводять товар від виробника до кінцевого споживача.

5) Комісіонер — це посередник, який за встановлену винагороду (комісію) укладає угоди за дорученням і за рахунок комітента, але від свого імені.

6) Комітент— сторона договору комісії, яка дає доручення комісіонеру на здійснення за винагороду однієї чи кількох угод від імені комісіонера, але за свій рахунок.

7) Крок аукціону - надбавка, на яку в ході торгів здійснюється підвищення стартової та кожної наступної ціни оголошеного ліцитатором лота. Крок аукціону визначає організатор аукціону: перший - в розмірі не менше 10 відсотків стартової ціни аукціонних основних засобів, а кожний наступний - не менше одного відсотка.

8) Дистриб'ютор — це підприємство оптової торгівлі з повним циклом обслуговування, яке торгує від свого імені, має право власності на товар, але на відміну від незалежного оптовика, реалізує товари тільки на певній території, узгодженій в договорі з постачальником.

9) Незалежний оптовик— це підприємство оптової торгівлі, яке торгує від свого імені і має право власності на товар.

10) Лізинг - це підприємницька діяльність, що спрямована на інвестування власних чи притягнутих фінансових засобів і складається в наданні лізингодавцем у виняткове користування на певний строк лізингоотримувачу майна, що є власністю лізингодавця одержаного їм у власність з доручення й узгодженню з лізингоотримувачем відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів

11) Ліцитатор - ведучий прилюдних торгів, який призначається спеціалізованою організацією. Ліцитатор повинен знати порядок і володіти технікою проведення торгів.

12) Лот - набір товарів або послуг для продажу на аукціоні, або певну кількість фінансових інструментів. Лот - мінімальна кількість активу, який можна купити або продати за один раз. Стандартні за кількістю за якістю товари.

13) Маклер — співробітник біржі, який веде торги на біржі. Торги проводяться по секціях, спеціалізованих на певній товарній групі. В кожній секції правління (дирекція) біржі призначає маклера.

14) Рекламне агентство— це підприємство, що надає послуги з виробництва і/чи розповсюдження реклами клієнтів-рекламодавців з використанням їх фінансових коштів і матеріальних засобів.

15) Роздрібна торгівля — діяльність суб'єктів товарного ринку з продажу товарів і надання додаткових послуг безпосередньо населенню.