1. Міжнародне транспортне право і міжнародні перевезення.

В міжнародній торгівлі виникає необхідність переміщення то­варів і послуг через кордон. Для цього використовують різні транс­портні засоби: залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Розрізняють два види перевезення: просте, яке дає змогу використовувати один вид транспортного засобу, і складне (комбінова­не) перевезення, що полягає у застосуванні різних видів транспорт­них засобів.

Міжнародне перевезення - це переміщення перевізником через державний кордон між двома і більше державами (товарів, пасажирів), що становить предмет зобов'язання перевізника доставити товар, пасажирів та видати вантаж або багаж уповноваженій особі одержувачу у пункті призначення, на умовах, які встановлені міжнародними угодами з державами.

Міжнародне перевезення може регулюва­тися різними правовими нормами:

• норми національного права різних держав, що регламентують відносини перевезення;

• міжнародні (уніфіковані) норми, що регламентують міжнародні перевезення;

міжнародні колізійні (уніфіковані) норми.

Характерною особливістю правового регулювання в цій сфері є наявність міжнародних транспортних конвенцій як частини міжнародного транспортного права, які містять уніфіковані норми, що встановлюють однакові умови міжнародних перевезень для різних держав.

Останнім часом внаслідок швидкого розвитку транспортної техніки (збільшення швидкості та радіуса дії транспортних засобів) дедалі більше поширюється взаємодія між державами, що підвищує значення різних міжнародних угод у цій сфері. Ці міжнародні дого­вори регламентують як публічні (адміністративні) відносини (нап­риклад, безпека руху транспортних засобів), так і приватні (цивіль­но-правові) відносини, зокрема перевезення.

Участь конкретної держави у певному міжнародному договорі, як правило, не зобов'язує її уніфікувати своє внутрішнє законодав­ство з положеннями міжнародного договору. Проте на практиці міжнародні договори значно впливають на національне право. Це сприяє уніфікації норм, що діють на території різних держав, сто­совно конкретної галузі транспорту. Особливо це стосується морського і повітряного транспорту, а також пошти. Проте така уніфікація в міжнародному масштабі, маючи галузевий характер, створює складнощі щодо комбінованих (змішаних) перевезень із застосуванням різних видів транспортних засобів. Тому уніфі­кація у даній сфері також спростила б міжнародні перевезення.

Конвенції й інші міжнародні договори в галузі перевезень ство­рюють уніфіковане право. Це означає, що вони не тільки поєднують держави - учасниці договорів, а й безпосередньо застосовуються для конкретних приватних договорів із перевезень, що укладаються окремими фізичними та юридичними особами. Тим самим змен­шується застосування щодо перевезень так званих колізійних норм, які використовуються з метою уникнення спірних моментів між нормами, що діють на території різних держав.

Для вивчення операцій з міжнародних перевезень розглянемо нормативні акти, що регулюють ці перевезення у різних галузях.