1.1.1. Загальні положення

Стан дороги визначається:

• відповідністю встановленим нормативним вимогам основних геометричних

параметрів дороги в плані, поздовжньому та поперечному профілях;

• станом проїзної частини (дорожнього одягу та покриття);

• станом земляного полотна та смуги відводу;

• станом елементів інженерного обладнання дороги та інформаційного забезпечення руху;

• станом штучних та водовідвідних споруд;

• рівнем забезпечення безпеки руху;

• станом зелених насаджень.

1.1.2. Вимоги до стану земляного полотна

Земляне полотно повинне мати необхідну стійкість щодо впливу місцевих природно-кліматичних факторів та до дії транспортних навантажень. Основним проявом цієї стійкості є збереження стабільності його геометричних параметрів із часом, які повинні відповідати вимогам будівельних норм.

Поперечний ухил узбіч залежно від типу укріплення і кліматичних умов повинен становити: при засіві травами — 40%о, при укріпленні Тдебенем із використанням в'яжучих — 30-40%о, білим щебенем або гравієм — 40-60%о, при укріпленні обдернуванням — не більше 40%о.

Укоси насипів та виїмок повинні бути стійкими до дії місцевих кліматичних факторів, їх крутість повинна забезпечувати безпечний з'їзд транспортних засобів в аварійних ситуаціях. Вони повинні забезпечувати швидке відведення поверхневих вод, бути укріплені з урахуванням типу грунтів та умов експлуатації відповідно до вимог інструктивних документів.

1.1.3. Вимоги до стану дорожнього одягу та покриття

Оцінка транспортно-експлуатаційних якостей одягу та покриття повинна базуватися на визначенні відповідності проїзної частини вимогам руху та здатності зберігати цю відповідність на період експлуатації. При цьому вимоги до якості проїзної частини включають забезпечення нормативного рівня таких основних показників: в міцності одягу; « рівності та зчіпних якостей; » відповідності типу покриття фактичному руху; • зношеності покриття; « рівня завантаження проїзної частини.

Міцність дорожнього одягу оцінюється коефіцієнтом запасу міцності Км, який визначається як відношення фактичного модуля пружності дорожньої конструкції в розрахунковий період року Еф до модуля пружності, який необхідно мати при існуючому русі на дорозі.

Дорожня конструкція задовольняє вимогам по міцності, якщо Км>Ктіп. Значення Ктіп для одягів різних типів регламентуються даними таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Мінімальні значення коефіцієнта запасу міцності нежорстких дорожніх одягів

Тип одягу та покриття	Категорія дороги	Значення Ктіп
Одяги капітального типу з удосконаленим покриттям	І, II, III	0,95
Одяги полегшеного типу	III, IV	0,90
Одяги перехідного типу	IV	0,80
Одяги нижчого типу	V	0,75

Фактичний модуль пружності дорожньої конструкції визначають шляхом інструментальних випробувань у розрахунковий (як правило, весняний) період року. Необхідний модуль пружності визначають з урахуванням розрахункового навантаження, інтенсивності та складу руху, типу покриття, дорожньо-кліматичної зони, грунтово-гідрологічних умов для даної ділянки дороги згідно з діючою інструкцією по проектуванню нежорстких одягів (ВСН 46-83).

Для дорожніх одягів із цементобетонним покриттям у ролі показника міцності приймають величину розтягуючого напруження при згині покриття. У цьому випадку умови забезпечення міцності визначають відповідно до діючої інструкції по проектуванню жорстких дорожніх одягів.

Міцність смуг укріплення на узбіччях повинна забезпечувати заїзд на них та зупинку автомобілів без руйнування покриття.

Стан проїзної частини за рівністю оцінюється величиною фактичного показника рівності, що одержаний за допомогою поштовхоміра і приведений до показника базової дорожньої лабораторії по її вимірюванню або величиною просвітів під 3-х метровою рейкою При експлуатаційній оцінці рівності проїзної частини використовують шкалу у відповідності з таблицею 1.2 рівності покриттів за показаннями поштовхоміра.

Таблиця 1.2. Базові та допустимі показники рівності проїзної частини доріг

Категорія дороги	Інтенсивність руху, авт/добу	Тип одягу	Показники рівності проїзної частини, см/км
			базові	гранично допустимі
1	більше 9000	капітальний	65	90
	7000 - 9000	капітальний	60	80
II	більше 5000	капітальний	80	110
	3000 - 5000	капітальний	70	100
III	більше 2000	капітальний	110	150
		полегшений	140	170
	1000 -2000	капітальний	100	130
		полегшений	130	160
IV	500 - 1000	полегшений	150	180
	200 - 500	перехідний	170	200
V	до 200	перехідний	190	230
		нижчий	230	300

Примітка. Базові показники рівності проїзної частини доріг близькі до оптимальних для умов України і визначають високий рівень експлуатації доріг.

При проведені вибіркового контролю невеликих ділянок доріг рівність покриття контролюють 3-х метровою рейкою за методикою, що викладена в СНиП 3.06.03-85 "Автомобильные дороги".

Стан покриття доріг, що знаходяться в експлуатації по рівності вважається задовільним, якщо гранично допустимі показники рівності дорожнього покриття при контролі триметровою рейкою відповідають нижченаведеним значенням по категоріях доріг:

Категорія дороги	Тип дорожнього одяг/	Значення просвітів під рейкою, мм	Просвіти більше допустимих від загального числа, %
І	капітальний	5	6
II	капітальний	5	7
	полегшений	7	3
III	капітальний	5	9
	полегшений	7	12
IV	капітальний	7	14
	полегшений	10	15

Колійність проїзної частини експлуатованих доріг та поперечна хвилястість недопустима, а та, що виникла, підлягає терміновій ліквідації.

При прийманні одягів в експлуатацію (після реконструкції та капітального ремонту) показники рівності покриттів при вимірюванні поштовхоміром не повинні перевищувати нижченаведених значень:

Найменування покриття	Гранично допустимий показник рівності, см/км
Асфальтобетонне	50
Цементобетонне	60
Чорний щебінь із поверхневою обробкою	80
Щебеневе, гравійне	120
Бруківка	140

Стан проїзної частини за зчіпними якостями оцінюється коефіцієнтом зчеплення, який визначається згідно з методикою виконання вимірювань причіпним пристроєм типу ПКРС при вологому покритті проїзної частини. При цьому допустимий коефіцієнт зчеплення автомобільного колеса з дорожнім покриттям повинен забезпечувати безпечні умови руху при дозволеній правилами дорожнього руху швидкості і бути не менше ніж 0,3 при його вимірюванні динамометричним причепом (ПКРС-2У) з шиною без рисунку протектора (гладка шина).

Час, необхідний для усунення причин, що знижують зчіпні якості покриття, установлюють із моменту їх виявлення і не повинен перевищувати (згідно з ДСТУ 3587-97):

• усунення слизькості покриття, що викликано

зносом шорсткої поверхні покриття будівельний сезон

• усунення слизькості, що викликана

випотіванням органічних в'яжучих 4 доби

• усунення слизькості очищенням покриття зід забруднення 1 доба

Відповідність типу покриття фактичному руху оцінюється коефіцієнтом відповідності типу покриття Ка. Він визначається як відношення фактичної добової інтенсивності руху на смузі проїзної частини ІМДф (авт/добу) до інтенсивності руху Ма

(авт/добу), яка допустима для існуючого типу покриття.

Існуюче покриття відповідає фактичному руху на дорозі при К3<1. При Кв>1 покриття необхідно замінити на більш капітальний тип або збільшити ширину проїзної частини.

Допустимі значення інтенсивності руху для різних типів покриттів, виходячи з прийнятих СНиП 2.05.02-85 та ВСН 46-83 норм інтенсивностей руху для різних категорій доріг, складають:

асфальтобетон марки І 4000 авт/добу

асфальтобетон марки і і 2000 авт/добу

чорно-щебеневі 2000 авт/добу

щебеневі (способом заклинювання) 600 авт/добу

Стан покриття за зношеністю оцінюють коефіцієнтом зношеності покриття Кзн. Він визначається як відношення фактичної товщини зношеної частини покриття п (мм)

до гранично допустимої товщини зносу Н (мм).

Покриття за станом зносу відповідає експлуатаційним вимогам при Кзн<1, Гранично допустимі товщини зносу покриттів складають:

• асфальтобетонні... 10 мм

« поверхнева обробка 0,6 початкової

товщини шару

чорно-щебеневі 25 мм

щебеневі 40 мм

гравійні 60 мм

Ступінь завантаження проїзної частини рухом оцінюють рівнем завантаження 2. Він визначається як відношення фактичної інтенсивності Мфл в авт/год (приведеної до легкового автомобіля) до пропускної здатності Р в легкових автомобілях за годину:

Значення рівня завантаженості не повинні перевищувати наведених у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. Допустимі значення рівня завантаженості

Характеристика доріг та їх перегонів	Допустиме значення 2, не зище
Під'їзди до аеропортів, залізничних станцій, морських та річкових причалів (дороги категорій Іа, Іб, II)	0,5
Позаміські магістралі категорії Іа	0,6
Магістралі, обхідні та кільцеві дороги великих міст (дороги категорій Іб, II, III)	0,65
Автомобільні дороги II та III категорій	0,7