14. Шахрайство при проведенні страхування автокаско

Випадків шахрайства при страхуванні автокаско ще більше ніж при страхуванні відповідальності власників транспортних засобів. За експертними оцінками понад 70% усіх страхових шахрайств припадає на автострахування.

Найбільш поширеними є наступні види шахрайських операцій:

• викрадення власного транспортного засобу за допомогою третіх осіб з метою отримання страхового відшкодування (даний ризик є найбільш загрозливим для страховиків, тому деякі українські компанії відмовляються страхувати дорогі автомобілі або застосовують підвищений розмір страхових тарифів і франшизи);

• пограбування власного автомобілю за допомогою третіх осіб;

• інсценування страхового випадку зі смертю водія або пасажирів з метою отримання як страхового відшкодування за автомобіль так і страхової суми за водія або пасажирів;

• страхування автомобілю на завищену страхову суму (в цьому виді шахрайства має місце співпраця страхувальника і представника компанії, який здійснює оцінку автомобіля);

• завищення вартості відновлювального ремонту (за домовленістю з сервісними центрами);

• завищення вартості запчастин і вузлів при здійсненні відновлювального ремонту (за домовленістю з сервісними центрами);

• перебивання номерних агрегатів на автомобілях, що потрапили до ДТП (заміна таким чином нових вузлів на старі);

• страхування автомобілю одночасно в декількох страхових компаніях і інсценування страхового випадку;

Достатньо популярним стало шахрайство пов’язане зі страхуванням автомобілів придбаних у кредит. Схема виглядає так. Шахрай отримує кредит на 10 років і протягом першого року експлуатує автомобіль по максимуму (пробіг може складати більше 300 тис. км., що є актуальним для таксі. Потім влаштовується ДТП з великими конструктивними поломками. Наприклад, машина згоріла і не підлягає ремонту. Оскільки умови співпраці банку і страхової компанії дуже жорсткі, страховик виплачує гроші в рахунок погашення кредиту.

Зараз в Україні достатньо важко вести боротьбу з шахраями, оскільки:

в Кримінальному кодексі відсутнє поняття “страхове шахрайство”;

правоохоронні органи долучаються до розслідувань лише у випадках якщо має місце викрадення авто або розбійний напад;

правоохоронні і митні органи не бажають ділитися інформацією зі страховими компаніями.

Супутнім видом шахрайства до страхування автомобілів і страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів може бути вимоги відшкодувати збитки завданні життю або здоров’ю третіх осіб постраждалих в ДТП, які були застраховані як пасажири. При цьому можуть видаватися довідки на лікування на завищені суми.

15.Страхування вантажів

Страхування вантажів є найпоширенішим видом страхових операцій. Страхувальником при цьому виді страхування може бути особа, яка має страховий інтерес у даному вантажі: відправник та одержувач, перевізник, фізична чи юридична особа Для більшості з вантажів характерні загальні ризики загибелі, пошкодження і втрати при їх перевезенні, які включаються в тому чи іншому складі в правила страхування. Це наступні ризики:

1. Пожежа вибух;

2. Перевертання, в тому числі з моста, транспортного засобу з вантажем;

3. Затоплення транспортного засобу з вантажем;

4. Зіткнення транспортного засобу з вантажем з іншим з вини останнього;

5. Угін чи зникнення транспортного засобу з вантажем без вісти;

6. Випадкове пошкодження вантажу при завантажуванні, розвантажуванні чи падінні за борт;

7. Падіння літаючих апаратів, їх частин на вантаж;

8. Повень, буря, смерч, ураган;

9. Землетрус вулкан;

10. Обвали просідання ґрунту, оповзень;

Не признаються страховими випадками (зазвичай) і не покриваються страхуванням збитки від пошкодження, загибелі чи втрати вантажів, здійснені через:

1. Намір чи грубу необережність страхувальника;

2. Протиправних дій страхувальника;

3. Незадовільної ,не відповідної стандартам упаковки вантажу;

4. Недостачі вантажу при цілій упаковці;

5. Втрати ваги чи об’єму вантажу не більше природного збитку;

6. Неправильного (з порушенням технічних вимог) розміщення вантажу при завантаженні;

7. Порушення перевізником правил перевезення вантажів, управління транспортним засобом, допуску осіб на транспортний засіб, які не мають відношення до перевезення;

8. Процеси корозії, бродіння, гниття, самозагоряння, руйнування, що обмовленні внутрішніми властивостями застрахованого вантажу;

9. Порушення перевізником строків доставки в пункт призначення.

Якщо законом, правилами ( договором страхування не передбачено інше , то не визнаються страховим випадком загальні винятки:

1. Ядерний вибух, радіація;

2. Воєнні дії;

3. Громадянську війну, страйки;

4. Ревізію, конфіскацію, арешт чи ліквідацію за рішенням органів державної влади.

В зовнішньоекономічній діяльності страхування вантажів при здійсненні їх автоперевезень в значній мірі залежить від умов поставки. Серед умов торгівельних угод, що були видані в Парижі Міжнародною Торгівельною палатою в 1936 р. під назвою “Міжнародні комерційні терміни (INCOTERMS). Дані правила перевидавалися в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 роках. Останнє перевидання було здійснено в 2000 році. За останнім перевиданням найширшого застосування набули 4 основні умови постачання:EXW (продавець передає право власності на вантаж на своєму складі), FAS (продавець передає товар, який пройшов митне очищення), CFR (продавець забезпечує митне очищення і страхування), DAF (доставка до встановленого місця плюс додаткові умови). При цьому лише угода CFR покладає обов’язок застрахувати вантаж на продавця, в інших трьох випадках вантаж страхується покупцем.

Договір страхування може заключатися на основі письмової заяви страхувальника. В заяві повинні бути вказані наступні дані:

1. Повне і скорочене найменування страхувальника, адреса і телефон;

2. Точне найменування вантажу (кожного з підлеглих транспортуванню предметів), рід упаковки, число місць;

3. Номера перевізних документів (транспортні накладні, квитанції);

4. Вид транспортного засобу: назва, марка, тип, номер державної реєстрації (для водного судна – найменування, рік будови, тоннаж, приналежність);

5. Спосіб відправки вантажу ( в трюмі, палубі, навалом, насипом, наливанням)

6. Пункти відправлення, призначення і перезавантаження;

7. Дата відправки і доставки в пункт призначення;

8. Реальна вартість вантажу;

9. Страхова сума;

10. Вид страхової відповідальності страховика, який вибирає страхувальник.

Вантажі, що підлягають перевезенню досить різноманітні. Тому різноманітним є і ризик пов’язаний з їх перевезеннями. Наприклад, перевозити руду чи вугілля значно безпечніше ніж перевозити бензин або вибухівку. Тому тарифи премій зі страхування вантажів, як правило, розраховуються страховиками самостійно і залежить від інформації, що міститься в заяві страхувальника про укладання договору страхування вантажів, а саме:

1. Виду вантажу (точна назва, тип пакування, число місць та вага);

2. Виду транспортного засобу (наприклад, при морському перевезенні – назва судна, тип побудови, тоннаж);

3. Спосіб відправки вантажу ( в трюмі, палубі, навалом, насипом, наливанням, у контейнерах);

4. Маршруту (пункту відправлення, перевантаження, призначення;

5. Вартості вантажу;

6. Типу обсягу страхової відповідальності (умов страхування). Цікавим є те, що українські страхові компанії додержують такої думки: найбільшою є ймовірність крадіжки вантажу, а найменшою – ймовірність його загибелі під час аварії.

Наприклад, вважається, що перевезення контейнерами є більш безпечним ніж інші види, оскільки крадіжка з контейнерів у випадку їх розташування на вантажівці способом двері до дверей є малоймовірною. Середнє значення тарифних ставок при перевезенні контейнерами та упаковками становить 0,1 – 0,2 % вартості вантажу.

Строк дії договору страхування вантажів визначається по згоді страховика і страхувальника. Він може складатися на разові проведення, на декілька перевезень протягом певного періоду часу, а також генеральний договір, що складається на 1 рік. За генеральним договором страхуванню підлягають усі вантажі, які перевозяться підприємством на протязі визначеного терміну (частіше за все один рік) у всіх напрямках. Для укладення генерального договору автотранспортне або експедиторське підприємство подає заявку в якій вказуються планові перевезення вантажів, їх вид, напрямок, інші важливі відомості. За даною заявкою компанія пропонує обрахований сукупний платіж. Укладення генерального договору є достатньо складним, але потім досягається економія коштів за рахунок відсутності підготовчої роботи по окремому вантажу.

Страхування закінчується в момент доставки вантажу в пункт призначення в день, вказаний в страховому договорі й передачі його перевізником отримувачу, але не пізніше 60 днів після розвантаження в кінцевому пункті призначення.