Індивідуальна робота студентів

Однією з важливіших складових частин навчального процесу є індивідуальна робота студента, виконання якої сприяє більш глибокому засвоєнню інститутів земельного права, самостійному, логічно витриманому викладенню думки, аргументованим висновкам, правильному застосуванню земельно-правових норм.

Індивідуальне завдання виконується одне в семестр.

Обов’язковою умовою індивідуального завдання є аудиторна презентація роботи студента: наприклад, виступ на семінарі, участь у конференціях або круглих столах тощо.

Індивідуальне завдання покладає на студента обов’язок з перших днів занять відмовитись від поверхневого засвоєння інститутів, категорій, понять земельного права.

Завдання для індивідуальної роботи з дисципліни «Аграрне право» складені в межах робочої навчальної програми і передбачають:

- написання рефератів, доповідей, наукових статей та наукових праць;

- участь у студентських олімпіадах, науково-практичних конференціях, круглих столах;

- анотації прочитаної додаткової літератури з курсу;

- видання стінгазет юридичного характеру;

- складання юридичних документів;

- узагальнення судової практики;

- та інші форми роботи.

Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійснюється за власними інтересами та узгоджується з викладачем.

Для підготовки виступу студент повинен з переліку запропонованих тем обрати тему дослідження або запропонувати свою цікаву та пізнавальну інформацію. Успішному виконанню роботи передує вивчення відповідних положень земельного законодавства, учбового матеріалу, матеріалів юридичної практики. Виступ можна додатково доповнити таблицями і схемами, якщо вони суттєво полегшують розуміння роботи.

Загальний обсяг доповіді визначається специфікою теми і змістом обраної інформації, кількістю відомостей, їх науковою цінністю та практичним значенням і повинен становити – не більше 10-12 рукописних або 8-10 друкованих сторінок.

Структура доповіді повинна складатися із:

• титульного листа;

• плану;

• вступу, в якому потрібно визначити предмет дослідження, обґрунтувати завдання, мету, актуальність вибраної теми;

• основної частини, в якій необхідно розкрити проблемність та сутність вибраної теми;

• висновку, де формулюється остаточна точка зору, яка склалася в результаті вивчення і аналізу наукових джерел;

• належно оформлений список літератури та нормативно-правових актів.

Форми поточного та підсумкового модульного контролю

Формою оцінювання знань студентів є проведення поточного та підсумкового модульного контролю, завданням яких є перевірка розуміння та засвоєння матеріалу дисципліни, отримання навичок самостійно працювати з літературою та нормативно-правовими актами, навчитись письмово та публічно представити проблемні питання.

Студент обов’язково повинен в окремому робочому зошиті конспектувати основні положення відповідної теми, занотовувати план виступу, формувати схеми та таблиці, записувати детальний розв’язок задач тощо.

Поточний контроль знань студентів проводиться на семінарських заняттях у формі:

- заслуховування й обговорення усних відповідей студентів;

- тестового опитування;

- розв’язування практичних завдань.

Для правильної побудови та повноти відповіді на запитання слід, передусім, використовуючи навчальну програму, опрацювати лекційний матеріал, запропоновану літературу, положення чинного законодавства, судову та слідчу практику. Викладати матеріал потрібно суттєво, логічно та послідовно.

Усна відповідь на семінарському занятті оцінюється в межах від 1 до 3-х балів.

Тестове завдання, яке проводиться складається з 10 питань, які із запропонованих відповідей мають тільки одну правильну.

Система оцінювання тестового завдання:

Кількість правильних відповідей	Кількість балів
10-9	3
8-7	2
6-5	1
4-0	0

Важливим при вивченні аграрного права є вміння застосувати знання теоретичного матеріалу, аграрного законодавства при вирішенні тієї чи іншої ситуації. Основними цілями розв’язання задач є:

• набуття та закріплення навичок самостійної роботи з нормативним матеріалом аграрно-правового характеру;

• вироблення вміння давати власну земельно-правову оцінку конкретних життєвих ситуацій;

• досягнення належного рівня обґрунтування власної земельно-правової оцінки фактичних обставин.

Розв’язування задач доцільно оформити у такій послідовності:

1. Уточнити та дати попередню оцінку запропонованих обставин.

2. Визначити ті норми (положення) аграрного права, які є правовими підставами для розв’язання практичної ситуації.

3. Встановити положення правозастосовної практики і теорії земельного права, які уточнюють, доповнюють чи конкретизують названі вище правові підстави.

4. Сформулювати остаточні висновки щодо змісту наведених в умовах задачі фактичних обставин.

5. Дати відповідь на конкретні запитання задачі, якщо така відповідь не сформульована у попередніх елементах рішення.

У ході семінарського заняття викладач може змінювати умови задачі і розглядати її в кількох варіантах.

Правильне, повне, послідовне, логічне розв’язування задачі оцінюється в межах від 1 до 3 балів.

Робочою програмою навчальної дисципліни «Аграрне право» передбачається проведення поточного та підсумкового модульного контролю (ПМК) (в IV-му семестрі).

Поточний модульний контроль та підсумковий модульний контроль проводяться в письмовій формі та оцінюються:

Поточний модульний контроль в межах 1-5 балів, підсумковий модульний контроль – від 1 до 35 балів

Поточний модульний контроль складається з двох частин:

- дати відповідь на теоретичні запитання (сформулювати визначення термінів) – 2 бали

- тестові завдання – 3 бали.

Підсумковий модульний контроль складається з трьох частин:

1. Написання 5 визначень юридичних термінів (кожне правильне визначення оцінюється в 2 бали – максимальна кількість – 10 балів)

2. Дати відповідь на два теоретичних запитання (кожне з яких оцінюється від 1 до 5 балів – максимальна кількість – 10 балів)

3. Тестове опитування. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал – максимальна кількість – 15