Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodichka_sots_novaya_dlya_statsionaru_33.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
19.08.2019
Размер:
304.64 Кб
Скачать

Питання для самоперевірки

  1. Що є предметом дослідження «соціології релігії»?

  2. Назвіть основні категорії соціології релігії.

  3. Окресліть межі реалізації релігією регулятивної, комунікативної та інтегруючої функцій.

  4. Визначіть типологію особистостей за ознакою підтримки контакту з релігією.

  5. У чому полягає причина зростання популярності релігій у сучасному українському суспільстві?

  6. Проаналізуйте характер (представленість конкретних релігій, конфесій) та рівень релігійності населення у вашій місцевості.

Література: [8, 17, 19, 26]

Самостійна робота №2

Етносоціологія

План

  1. Предмет та основні категорії етносоціології.

  2. Проблеми національних відносин і націоналізму.

  3. Питання етнічних відносин в Україні.

Питання для самоперевірки

  1. У чому полягає взаємозв’язок між етнічною, політичною, соціально-економічною та іншими структурами суспільства?

  2. Як Ви розумієте поняття «національна психологія», «національна свідомість», «національний характер»?

  3. Що означає право націй на самовизначення і які шляхи його здійснення?

  4. У чому полягає сутність націоналізму, інтернаціоналізму і космополітизму?

  5. Чим характерні міжнаціональні відносини в суверенній Україні? Які існують шляхи їх подальшої гармонізації?

Література: [2, 13, 15, 24]

4 Рекомендації щодо написання рефератів

Відповідно до навчального плану із соціології, заплановано написання студентами рефератів. Ця форма самостійного вивчення навчальної дисципліни передбачає дослідження основних питань проблемного характеру. Тематика рефератів віддзеркалює основні соціологічні проблеми, тому написання рефератів сприяє зміцненню та поглибленню знань у студентів.

Необхідно пам’ятати, що реферат – це стисле викладення основних положень книг, статей з конкретної проблеми. Завдання студентів полягає у вивченні та висвітленні поглядів, ідей різних авторів, у визначенні спільного, що поєднує позиції цих авторів, а також відмінностей, властивих різним соціологічним школам. Особливу увагу необхідно приділити внеску кожного вченого-соціолога в розвиток світової думки. При цьому викладення повинно включати й власну позицію студента, його коментар до тієї або іншої соціологічної теорії.

Реферати, підготовлені студентами, заслуховуються й обговорюються на семінарських заняттях. Оцінка за реферат виставляється на семінарі й враховується викладачем при визначенні підсумкового контролю. Усі реферати повинні відповідати єдиним вимогам:

  1. Реферат повинен бути написаним від руки, чітким, розбірливим почерком, чорнилом (пастою) одного кольору (чорного, синього, фіолетового) або виконаний у вигляді машинописного тексту чи комп’ютерного набору на одній сторінці аркуша формату А4 (210х297 мм).

  2. Конкретний зміст реферату, його структура визначається студентом разом з викладачем. Як правило, реферат має таку структуру:

  • Вступ, де обґрунтовується вибір теми реферату, її актуальність, формулюється основна мета і завдання дослідження.

  • Основна частина, яка складається з двох або трьох розділів. До розділів необхідно включити загальні, теоретичні та методичні питання. У наступних розділах розкривається конкретний матеріал, який має практичне значення. З метою більш логічного викладення матеріалу кожен розділ закінчується невеликими висновками.

  • Висновки – заключна, узагальнююча частина реферату, де стисло підбиваються підсумки дослідження, розкривається значення тієї або іншої соціологічної теорії для сьогодення, міститься особиста позиція автора реферату. Текстова частина реферату завершується списком літератури, де найменування використаних монографій, посібників та статей розташовані в алфавітному порядку першої літери прізвища автора.

3. Зразок оформлення титульної сторінки реферату міститься у додатку А.

4. Вступ, кожний розділ і заключна частина, які розміщуються у вказаній послідовності, починаються з нової сторінки. Заголовки розділів реферативного дослідження слід розміщувати посередині рядка і писати великими літерами без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Перенос слів у заголовку не допускається. Відстань між заголовками та наступним рядком повинна дорівнювати пропущеному рядку.

Текст розміщується на сторінці, обмеженій полями: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє та нижнє – 20 мм. Сторінки нумерують внизу, посередині аркуша арабськими цифрами без крапки наприкінці, додержуючись наскрізної нумерації. Першою сторінкою є титульна, на ній номер сторінки не проставляється.

5. На цитати треба давати посилання, які робляться мовою оригіналу. При цьому посилання подається після цитати у квадратних дужках. Наприклад: Як зазначає П.Павліченко, соціальний статус охоплює різноманітну і водночас узагальнюючу характеристику становища індивіда: професію, фах, характер праці, посаду, матеріальне становище, політичну належність, ділові зв’язки, національність тощо [9, с. 128]. У даному випадку перша цифра вказує на номер джерела у списку літератури, а друга – на сторінку, де міститься використана цитата. У списку літератури цитоване джерело оформлюється за алфавітом: 9. Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія: Навч. посібник. – К.: Лібра, 2000. – 256 с.

6. Оцінка реферату враховує ступінь розкриття теми, обсяг залученої літератури, змістовність викладення фактів, рівень самостійності міркувань. Важливо, щоб реферат був написаний відповідно до теми, а його структурні підрозділи повністю розкривали проблему дослідження. Також враховуються логічність, послідовність викладення, пропорційність структурних підрозділів (вступ, основна частина, висновки), орфографія та пунктуація, грамотне оформлення (цитати, посилання).

Працюючи над рефератом, студент повинен не тільки самостійно засвоїти певні значення згідно зі списком рекомендованої літератури, але й проаналізувати внесок окремої наукової школи, теорії чи вченого у розвиток світової соціологічної думки, його практичне значення. Це сприятиме розвитку соціологічної грамотності та професійності студентів, засвоєнню ними соціологічних знань та розумінню суспільних процесів.