Тематика рефератів та повідомлень

1. Біологічне, соціальне та політичне в людині.

2. Проблема соціалізації, ресоціалізації особистості в сучасних умовах.

3. Особливості соціальної девіації в суспільстві, що трансформується.

Контрольні питання

1. Співвідношення понять "людина", "особистість", "індивід", "індивідуальність".

2. Що таке соціальний статус і роль особистості?

3. Охарактеризуйте основні компоненти внутрішньої структури особистості.

4. Розкрийте взаємозв’язок організованої та стихійної соціалізації.

5. Назвіть критерії та показники соціальної активності особистості.

6. Охарактеризуйте суперечливості соціальної активності в сучасних умовах.

Література: [3, 9, 27, 28].

Семінарське заняття № 4

Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу

Мета заняття: на прикладі соціологічного аналізу громадської думки майбутні фахівці мають уяснити процедуру, програму та основні методи соціологічного дослідження, а також дізнатися про сучасні засоби обробки та інтерпретації отриманої інформації.

План

1. Сутність та основні функції громадської думки.

2. Основні етапи соціологічного дослідження, його види.

3. Характеристика основних документів дослідження: робочого плану, програми, головної анкети, бланку спостереження тощо.

4. Методика збору соціологічної інформації.

5. Обробка, узагальнення і пояснення соціологічних даних.

Методичні рекомендації

Розкриваючи перше питання, важливо уяснити роль громадської думки як поширеного оцінного судження великих і малих соціальних груп. Навести приклади, коли соціальним перетворенням передували зміни у громадській думці. На роль виразників громадської думки завжди претендують політики, журналісти, діячі мистецтв. Вивчення цього феномену є головним і постійним завданням соціологів.

При вивченні другого питання потрібно розглянути чотири етапи будь-якого соціологічного дослідження, зупинившись детально на початковому – підготовці до дослідження. Важливо усвідомити, що на цьому етапі успіх дослідження залежить від надійної теоретичної основи дослідження, логіки і методики збору інформації компетентними людьми, матеріально-технічного забезпечення дослідження й оперативного вирішення всіх його питань. Слід зважати також на вид дослідження. Тому студенти повинні вміти пояснити суть розвідувального, інформаційно-описового та аналітичного дослідження.

На етапі підготовки соціологічного дослідження розробляються програма, робочий план дослідження і допоміжні його матеріали. Отже, третє питання присвячується їх характеристиці. При розгляді робочої програми увагу потрібно приділити її структурі: методологічній і методичній частинам. Головним орієнтиром соціологічного дослідження, де зазначаються основні його технічні заходи на всіх етапах дослідження, є робочий план. Тому розуміння всіх його складових (обговорення, затвердження документів, підготовка робочих груп, проведення пробного дослідження та ін.) є не менш важливим для розуміння даної теми. Даючи характеристику таким важливим документам, як програма та робочий план дослідження, студенти мають ознайомитися і з допоміжними матеріалами: бланками інтерв’ю й анкет, інструкціями інтерв’юерам щодо кодування, бракування анкет, карток вибірок та ін.

У четвертому питанні потрібно визначити методи збору первинної соціологічної інформації – спостереження, експеримент, аналіз документації, опитування. Вказати на сильні й слабкі сторони кожного з методів, доцільність їх застосування залежно від типу дослідження. Детально зупинитися на опитуванні та його видах (усному, письмовому й експертному) як класичному і найбільш ефективному методі збору соціологічної інформації.

Яким би методом і скільки забагато соціологічної інформації не було здобуто соціологами, сама по собі вона ще не дає узагальнених висновків, не дозволяє прослідкувати тенденцій, перевірити гіпотези, тобто вирішити головні завдання програми дослідження. Тому, щоб дана первинна соціологічна інформація розпочала активно працювати, її слід обробити, узагальнити, проаналізувати і науково інтерпретувати, виробити рекомендації для практичних змін ситуації. Технологія обробки, узагальнення та пояснення інформації, а також написання звіту є важливими складовими соціологічного дослідження, які мають опанувати студенти у четвертому питанні.

Тематика рефератів та повідомлень

1. Самостійна робота студентів над складанням соціологічних анкет.

Контрольні питання

1. Що таке громадська думка, яке її місце у духовній структурі суспільства?

2. Чим відрізняється громадська думка від оцінного судження, знання, переконання, настрою?

3. Суб'єкти та функції громадської думки.

4. Соціальна зрілість громадської думки. Критерії та показники.

5. Назвіть основні канали вивчення громадської думки.

Література: [6, 13, 14, 22, 27].

Семінарське заняття № 5

Соціологія економічного життя, політики, культури та управління

Мета заняття: студенти мають навчатися застосовувати соціологічні знання у сферах майбутньої фахової діяльності. Практичні завдання спрямовані на ефективний соціальний менеджмент.

План

1. Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв’язків.

2. Політика як відображення та закріплення соціальної взаємодії.

3. Культура і суспільство.

4. Соціологія управління.

Методичні рекомендації

Розглядаючи економічну сферу та її місце в системі суспільних відносин (перше питання), слід проаналізувати соціальні проблеми трудової діяльності, обміну, розподілу і споживання матеріальних благ (ступінь дотримання принципів рівності та нерівності, справедливості та несправедливості). Важливим є також співвідношення секторів економіки відповідно до різних форм власності, вплив науково-технічної революції на зміни в економічних відносинах людей. Важливе місце посідають проблеми мотивації трудової діяльності та особливості її соціологічного аналізу.

Основними проблемами соціології політики (друге питання) є такі: вивчення суспільної думки, оцінок нею органів політичної влади та лідерів; аналіз діяльності політичних партій і рухів, їх авторитету і впливу; визначення рівня і форм політичного управління, режиму в країні, ступеня бюрократизації, демократизації, конфліктності суспільно-політичного життя; вивчення рівня і напрямів розвитку політичної культури у різних верств населення; аналіз ситуації, пов’язаної з підготовкою, ходом і результати виборів у країні, регіоні тощо.

Починати підготовку до третього питання потрібно з визначення поняття „культура”, її історичного розвитку та сучасних значень. Поставлене завдання вимагає розгляду соціологічних концепцій теорії культури О. Конта, Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера, А. Тойнбі, К. Маркса, Т. Парсонса, П. Сорокіна. Важливо зупинитися на визначенні структури та функцій культури, її конкретних форм та основних тенденцій розвитку в сучасних умовах, взаємодії та взаємовпливові різних культур як характеристики розвитку сучасного світу.

Четверте питання тісно пов’язане з попередніми, тому при його підготовці потрібно враховувати роль політичної, економічної та культурної сфер у суспільстві. Соціальне управління людьми, як стверджують науковці, є найвищою політикою і мистецтвом, найскладнішою ланкою у системі управління і соціальної організації взагалі. Висвітлення даного питання вимагає розуміння головних ознак системи соціального управління (об’єкта і суб’єкта, механізмів управління); принципів (об’єктивності, компетентності, системності та комплексності, гласності та ін.). Успіхи системи соціального управління безпосередньо пов’язані з вдалим вирішенням питань керівництва, менеджменту, лідерства й авторитетності. Тому цікаво і корисно у даному питанні визначити, якими рисами має володіти сучасний керівник, лідер.