22.Організація тарного господарства й упакування продукції

Тара – це виріб, у якому поміщають сировину, матеріали, напівфабрикати, готову продукцію, що забезпечує збереження їхньої якості та кількості при транспортуванні з місця заготівлі чи виробництва до місця зберігання або споживання.

Призначення тари: запобігати псуванню вантажу через механічні впливи, забруднення і впливи зовнішнього середовища, утратам у процесі збереження, утратам у процесі зберігання і транспортування; скорочувати час

навантаження-розвантаження, підвищувати загальну культуру виробництва і створювати зручності при роботі з вантажем.

Склад і організація тарного господарства залежать від виду продукції підприємства, вимог споживача до її фасування, упакування і тари, а також від кооперування з підприємствами — постачальниками тари і пакувальних матеріалів.

Частину тари і засобів упакування підприємства роблять власними силами, для чого створюються спеціальні цехи і ділянки з їх виробництва; основну частину тари підприємство одержує зі сторони (шухляди, металеві

кошики, бочки, піддони, скляні банки і пляшки, контейнери тощо). Використання тари й пакування у виробництві передбачає таку обов'язкову операцію, як їх маркування, коли вказуються вид вантажу, його кількість, вимоги до перевезення, відправник вантажу і вантажоодержувач, спеціальні вимоги щодо схоронності вантажу тощо.

23.Структура та завдання технічної підготовки виробництва.

1. Завд.техн.підготовки включає забезпечення техн.рівня і якості, забезпеч. конкурентоспроможності виробів, скорочення строків проектуванняі освоєння нової про-ії. Техн.підготовка включає такі складові: констр.підготовку, в процесі якої розробл.конструкторська документація для виготовлення і експлуатація виробів; технолог.підготовка, яка полягає у створенні та удосконаленні технолог. процесів, оформленні технолог.документації ,проектування та виготовлення оснащення; освоєння В нових виробів, що включають: перевірку технолог.процесу, оволодіння проетними прийомами виготовлення продукції відповідно до її параметрів. Грунтується на таких системах: Єдина система техн.документації, Єдина система конструкт.документації, система технолог. підготовки до В., система стандартів безпеки праці та інш.нормативні документац.

2. Під технічною підготовкою виробництва розуміється сукупність взаємозв'язаних процесів, що забезпечують конструкторську і технологічну готовність підприємства до випуску виробів заданого рівня якості при встановлених термінах, обсязі випуску і витратах.

Технічна підготовка включає конструкторську (КПП) і технологічну (ТВП) підготовку виробництва.

Зміст і порядок робіт з підготовки виробництва регламентуються Державними стандартами:

ЕСКД - Єдина система конструкторської документації;

ЕСТД - Єдина система технологічної документації;

ЕСТПП - Єдина система технологічної підготовки виробництва.

Зміст, об'єм і форма організації підготовки виробництва залежать від типу виробництва, складності і міри новизни виробу.

Розрізняють позазаводську і внутрішньозаводську технічну підготовку виробництва.

Позазаводську здійснюють галузеві науково-дослідні інститути (НДІ), спеціальні конструкторські бюро (СКБ), проектно-конструктурско-технологические інститути (ПКТИ) і внз.

Внутрішньозаводську здійснюють відповідні відділи підприємства : ОГК, ОГТ, ОГмет та ін., які забезпечують, :

– доопрацювання отриманої документації з урахуванням умов підприємства;

– проектування оснащення, спецінструменту;

– розробку технічно обгрунтованих норм;

– проектування нестандартного устаткування та ін.