2. Забезпечення виробництва технічним оснащенням. Завдання, склад, управління. Організаційні основи створення і функціонування підрозділів інструментального господарства.

У діяльності сучасних підприємств важливу роль відіграє система забезпечення їх .міологічним оснащенням (інструментом).

Під інструментом розуміють всі види технологічної оснастки: різальний, вимірю­вальний, допоміжний та інші види інструменту, а також штампи, пресформи та інші пристрої.

Інструментальне господарство - це сукупність внутрішньо-виробничих підрозділів підприємства, які займаються придбанням, проектуванням, виготовлен­ням, відновленням і ремонтом технологічної оснастки, її обліком, зберіганням і ви­дачею на робочі місця.

Розрахунки річної потреби в інструменті здійснюють на підставі запланованих об­сягів виробництва продукції, номенклатури потрібної для цього оснастки і норм витрат інструменту.

Для безперервного функціонування виробничого процесу необхідно мати певну мінімальну кількість інструменту, тобто його обіговий фонд:

ОФ = І_ЦІС + І_ірс + І_рм + І_рем , (16.1)

де ОФ - обіговий фонд інструменту, шт.;

Іціс - запас інструменту в центральному інструментальному складі, шт.;

І_ірс - запас інструменту в інструментально-роздавальних складах, шт.;

І_рм - кількість інструменту на робочих місцях, шт.;

Ірем - кількість інструменту, що знаходиться в ремонті, шт.

При розрахунку потреби в оснащенні для діючого виробництва враховуються його витрати для виконання планового обсягу виробництва, а також зміна величини обіго­вого фонду протягом планового періоду:

Іпл = ВІпл + (ОФнк – ОФфп ) (16.2)

Іпл = ВІпл + ОФпл – ОФфп) (16.3)

де Іпл - планова потреба в інструменті, шт.;

ВІпл - витрати інструменту в плановому періоді, шт.;

ОФнк - норматив обігового фонду на кінець планового періоду, шт.;

ОФфк - фактичний обіговий фонд на початок планового періоду, шт.;

ОФпл - планова потреба в обіговому фонді, шт.

Норми витрат інструменту встановлюють залежно від типу виробництва. В основу розрахунків мають бути покладені питомі норми витрат технологічного оснащення на кожну операцію або усереднені норми на одиницю випущеної продукції (або верстато-годину роботи устаткування).

У масовому та великосерійному виробництві витрати інструменту в плановому періоді ( ВІпл ) розраховуються за формулою:

ВІпл = ( КД * НВІ ) / КДн (16.4)

де КД – кількість деталей , що обробляються певним інструментом; шт.

НВІ – норма витрат цього інструменту на 10,100,1000 деталей, шт.;

КДн – кількість оброблюваних деталей, на які була визначена норма витрат (10,100,1000) шт.;

В одиночному та дрібносерійному виробництві витрати інструменту визначаються так:

ВІпл = (ЧРВ * НВІ) / ЧРВн (16.5)

де ЧРВ — час роботи верстатів, який витрачається на обробку даної групи деталей, год.;

НВІ- норма витрат інструменту на 100, 1000 годин роботи верстатів;

ЧРВн - час роботи верстатів, на який розрахована норма витрат (100, 1000), год.