2. Зміст і предмет організації виробництва

Слово "організація " походить від латинського organize що означає творити спільно, належне упорядкування, налагодження, влаштування, об'єднання тощо. Організація розглядається як процес і як явище.

Як процес вона представляє собою сукупність дій, які ведуть до утворення і удосконалення взаємозв'язків між частинами окремого цілого, наприклад, процес створення працездатного колективу підрозділу чи підприємства. Організація як процес регулюється трудовим законодавством. Як явище вона уособлює фізичне об'єднання реальних елементів для виконання поставленого завдання або досягнення відповідної мети.

Що стосується слова "виробництво ", то воно також використовується в різних аспектах. Під його змістовним навантаженням розуміють суспільний процес створення матеріальних благ, виробничий процес на підприємстві, до складу якого входять основні і допоміжні процеси, підприємство як виробничу одиницю і т.д.

У зв'язку з тим суть організації виробництва полягає в об'єднанні та забезпеченні взаємодії речових елементів виробничого процесу на підприємстві, встановленні необхідних зв'язків і узгоджених дій всіх учасників виробництва, створення належних умов для реалізації економічних інтересів суспільства, виробничого колективу та кожного його працівника.

Основне завдання організації виробництва як науки полягає в становленні причинно-наслідкових зв'язків, пізнанні законів і закономірностей властивих організації виробництва з метою визначення і здійснення на практиці ефек­тивних форм, методів та умов виробничої діяльності.

Предметом науки орга­нізація виробництва є вивчення і узагальнення організаційних відносин у сфері безпосереднього виробництва матеріальних благ. Суть організаційних відносин зводиться до відносин, які забезпечують узгоджену взаємодію елементів виробничого процесу з метою випуску якісної і конкурентоспроможної продукції з оптимальними трудовими і матеріальними затратами.

Тема 10. Організаційні основи виробництва.

Лекція 2

План

3. Системна концепція організації виробництва.

4. Процес організації виробництва схема класифікації структур виробництва.

3. Системна концепція організації виробництва

Одним із головних положень системного підходу є використання категорії системи при досліджені об'єктивних явищ і процесів. Системою називають сукупність елементів, що перебувають у від­ношеннях і взаємозв'язках між: собою і утворюють певну цілісність і єдність.

Існування і функціонування системи обумовлено багатьма закономірностями: цілісності, комунікативності, інтегративності, ієрархічності тощо. Система - це поняття масштабне, дуже широке і обов'язково характеризу­ється основними складовими частинами: * процесом, *структурою і * організованістю.

Головне завдання теорії систем полягає в тому, щоби, спираючись на сутнісне розуміння системи як сукупності взаємозв'язаних елементів, знайти адекватну сукупність законів, які зможуть пояснити поведінку, функціонування і розвиток систем різних класів. Виходячи із цієї позиції, матеріальне виробництво - це таж система, складно побудована і наповнена елементами та відносинами, яку можна представити у вигляді системно-структурної схеми (рис. 10.4.)

Процес Структура Форма

Рис. 10.4. Системно-структурна схема організації виробництва

Діяльність виробничої системи є:

• неоднорідною і поліструктурною;

• об'єднує різні процеси різної природи, які мають свій темп протікання;

такою, яка характеризується різними зв'язками і відносинами.

Системний підхід дозволяє зв'язати усі компоненти і процеси в єдину цілісну системну діяльності виробничої системи.

Виробнича система виникла і відособилась в результаті суспільного поділу праці і спроможна самостійно чи у взаємодії з іншими аналогічними системами задовольняти потреби потенційних споживачів за допомогою здатності ви­робляти товари чи послуги. Виникнення виробничої системи зумовлене ви­никненням чи формуванням на ринку попиту на продукцію, яка відповідає запитам споживачу. Всяка виробнича система має орієнтуватися на тривале існування і тривале задоволення споживчого попиту.

Складного проблемою, зв'язаною з використанням виробничої системи, є проблема виділення її елементів.

Елементи системи - це відносно відокремлені частини системи, які не будучи системами даного типу, при їх безпосередній взаємодії створюють систему певного функціонального призначення.

До елементів виробничої системи належить :

• робоча ста,

• предмети праці та

• засоби праці.

Головні ознаки виробничої системи: цілісність і стійкість.

Цілісність - це найзагальніша категорія, яка інтегровано відображає властивості системи. Всі елементи взаємозв'язані в цілісному блоці орга­нізації виробничої системи.

Стійкість трактується - як стійкість властивостей елементів і їх відносин, що виражається через період їх незмінності.

Склад виробничої системи:

• технічні ресурси (особливості виробничого устаткування, інвентаря, основних і допоміжних матеріалів тощо);

• технологічні ресурси (динамічність методів технології, наявність

конкурентоспроможних ідей і т. д.);

• кадрові ресурси (кваліфікований склад працівників, який здатний до

адаптації);

• просторові ресурси (виробничі приміщення, території, комунікації тощо);

• ресурси організаційної структури системи управління (характер і гнучкість керуючої системи і т. д.);

• інформаційні ресурси (система і характер інформації);

• фінансові ресурси (стан активів, ліквідність, наявність кредитних ліній і т.д.);

• підприємницькі здібності як особливий вид людського ресурсу, який

приводить в рух і організовує взаємодію всіх інших видів ресурсів виробничої систем.

Великі складові частини системи часто самі виступають системами і можуть складатися із дрібних підсистем, побудованих за ієрархічною або фун­кціональною ознакою. Підсистема - це сукупність взаємозв'язаних елементів, які реалізують певну групу функцій системи. Належність підсис­теми до відповідного рівня системи зумовлює сукупність певних властивостей. Окремі рівні системи реалізують певні функції, а цілісне функціонування системи є результатом взаємодії її елементів усіх ієрархічних рівнів.

Таким чином, виробниче підприємство - це складна економічна система, що складається із багатьох зв'язаних між: собою елементів, які взаємодіють і постійно розвиваються.

Підприємство наділене рисами, які характеризують його як систему, яка тісно взаємодіє із зовнішнім середовищем.