6. Організація гнучких автоматизованих виробничих систем

Гнучке інтегроване виробництво вимагає відповідної організаційної структури управління, перерозподілу і уточнення задач кожного рівня управління, підрозділу, відділів і служб підприємства. Збільшення гнучкості приводить до необхідності відмови від старого ієрархічного управління, яке вирішує проблеми послідовно, коли прийняте рішення на верхньому рівні проходить по всій управлінській мережі до об'єкту управління, а всяке рішення, вироблене на нижньому рівні, вимагає ствердження на вищому. По мірі руху до більш низьких рівнів обсяг інформації (сумарний) зростає, при цьому рішення, прийняті на вищому рівні, накладають обмеження на дії та ініціативу більш низького рівня управління. Незалежно від наявності будь-якої схеми координації на кожному наступному рівні суворо ієрархічне управління не буває оптимальним при частих змінах виробничого процесу і обмежує гнучкість виробництва.

Багаторівневе ієрархічне управління, як правило, не забезпечує постійний контроль верхнім рівнем за ситуаціями, що безперервно змінюються на нижньому рівні. Має місце надто великий інтервал часу проходження команд і рапортів про їх виконання. Буває так, що ситуація змінюється швидше, ніж проходять команди. Ієрархічне управління, як правило, створює перепони між організаційними підрозділами і може перешкоджати внутрішнім потокам інформації (по горизонталі).

При паралельному виконанні різних етапів робіт, властивих гнучкому виробництву, будь-яка незначна перешкода в обміні інформацією може звести нанівець всі переваги паралельної організації роботи. Усні і письмові розпорядження можуть запізнюватись, передаватись з помилками і неправильно інтерпретуватись, що зробить практично неможливим швидкі колективні рішення і дії.

Паралельність розв'язку багатьох задач, які раніше розв'язувались послідовно, потребує підсилення координації, тобто, горизонтальних зв'язків.

Інтеграція в гнучкому виробництві дозволяє персоналу, що обслуговує ГВС, обмінюватись інформацією через ценгральні банки даних як по вертикалі, так і по горизонталі. Це забезпечує належну технічну взаємодію і швидке прийняття рішень в межах своєї компетенції, а також краще виконання розпоряджень відповідного вищого рівня управління по кожному вертикальному зв'язку.

Гнучкому виробництву найбільше відповідає матрична система зв'язків в управлінні з ширшими горизонтальними і коротшими вертикальними зв'язками, тобто малорівнева ієрархія управління з вільною горизонтальною координацією.

Децентралізація може бути забезпечена тільки матричною структурою управління з відповідним балансом вертикальних і горизонтальних зв'язків, який залежить від конкретних умов виробництва і етапності впровадження ГВС, тобто, рівня змішаності гнучкого і традиційного виробництва.

Матрична з посиленими горизонтальними зв'язками структура управління підприємством є прогресивною і стає можливою тільки при електронізації управління на базі ЕОМ і мікропроцесорної техніки. Вона забезпечує скорочення багаторівневого ланцюжка управління від директора до робітника (іноді він нараховує понад 10 рівнів), розвантажує верхній ешелон керівництва від багатьох поточних справ, посилює роль трудових колективів в управлінні підприємством, підвищує ступінь відповідальності кожного, колективізує працю, зміцнює і розвиває принцип мотивації праці.

Матрична структура зв'язків управління гнучким виробництвом послаблює функціональну структуру управління, зменшує ступінь функціональної спеціалізації при розподілі праці. За збереження повної відповідальності за функцію на вищих рівнях управління необхідна певна формалізація горизонтальних зв'язків, щоб забезпечити більш ширшу ініціативу в прийняті спільних управлінських рішень персоналом різної функціональної підлеглості.

Управління гнучким виробництвом є не стільки системою механічного типу, як системою органічного типу, орієнтованою на людину, коли основними критеріями ефективності управління стають правильна постановка задач.

В гнучкому виробництві при скороченні кількості рівнів по вертикалі управління, розширення зв'язків по горизонталі не буде значним, оскільки скорочується загальна кількість зайнятих. При цьому первинною організаційною одиницею стає елемент ГВС, а не робоче місце з одним-двома верстатами. До того ж кожна одиниця технологічного устаткування у складі ГВС замінює 10 і більше одиниць устаткування в традиційному виробництві Зростає продуктивність, коефіцієнт завантаження устаткування, коефіцієнт змінності, збільшується число робочих днів на рік за рахунок можливості 'безлюдної" роботи).

Вивільнення робітників та інших виконавців, зайнятих безпосередньо у виробничому процесі, при впровадженні ГВС робить цехи малолюдними, до приводить до скорочення управлінського персоналу, особливо нижніх рівнів (бригадирів, майстрів, начальників змін, дільниць та ін.), або спрощення структури управління, яка була необхідна при "багатолюдних" цехах. Фактично цех замінюється об'єднанням під одним рівнем керування декількох елементів ГВС, зберігаючи цілісність управління підприємством як єдиної системи, в якій елементи ГВС стають її підсистемами, що легко «датуються для виконання прийнятих рішень.

Кожна ГВС стає цілеспрямованою і багатоцільовою системою як з точки юру продукції, так і з точки зору технології. Гнучкість дозволяє обробляти деталі і складати вузли різних виробів на одних і тих самих ГВС. Це потребує також значного посилення горизонтальних зв'язків, тобто координації і узгодження в прийнятті рішень.

Гнучка автоматизація та інтеграція виробництва скорочують, фактично, повністю перший рівень управління (робітник, який керує, технологічним устаткуванням і є безпосереднім учасником робочого циклу, виконує функції встановлення, знімання деталей, пуску верстата, зміни інструмента, керуючих програм тощо).