Тема 13. Методи організації виробництва.

Лекція 8

План

3. Технологічна форма організації виробництва. Організація предметно-замкнутих дільниць її переваги.

4. Предметно-групова і змішана форми організації не потокового виробництва.

3. Технологічна форма організації виробництва. Організація предметно-замкнутих дільниць її переваги

Технологічна форма організації виробництва. Вона характеризується створенням дільниць, на яких устаткування (робочі місця) спеціалізовані за ознакою їх технологічної однорідності і розмірів. Така форма організації широко поширена на машинобудівних підприємствах, підприємствах легкої та деревообробної промисловості, оскільки забезпечує максимальне заван­таження устаткування в умовах дрібносерійного виробництва і гнучкість до змін технологічних процесів. Так, в ковальсько-штампувальних цехах машинобудівних підприємств можуть бути створені, наприклад, дільниці вільного кування або штампування (гарячого або холодного), горизонталь­но-кувальних машин та ін., які можуть поділятись ще на дільниці великих, середніх і дрібних молотів і пресів. У ливарних цехах можуть створюватись дільниці ручного і машинного формування, кокільного литва, литва в оболонкові форми; дільниці чавунного, стального, кольорового литва і ін. В механообробних цехах можуть бути дільниці, створені за видами метало­різальних верстатів, які поділяються ще на дільниці великих, середніх і малих верстати в кожній групі. В складальних цехах слюсарно-складальні дільниці поділяються за видами виробів, які складаються (складальних одиниць).

Виділення окремих технологічних дільниць не завжди свідчить про їх самостійність як адміністративної одиниці, оскільки одному начальнику (старшому майстрові) може підпорядковуватись декілька споріднених дільниць залежно від їх розмірів (кількості устаткування і числа робітників).

При розміщенні устаткування (робочих місць) за технологічною формою організації виробництва деталь може проходити обробку на декількох тех­нологічних дільницях, а інколи на одну і ту ж дільницю повертатись по декілька разів. Створюється довгий і складний шлях руху деталей, збіль­шується час і витрати на транспортування їх по дільницях, збільшується час на передавання в дільницю (на оформлення документації і очікування початку обробки на наступній за ходом технологічного процесу дільниці). Рух партії деталей, як правило, проходить за послідовним видом. Партія деталей в деяких випадках дробиться, тобто вона неоднакова на різних дільницях. Все це збільшує тривалість виробничого циклу виготовлення партії деталей. З іншого боку, на таких дільницях досягається найбільш повне завантаження в часі і по потужності кожної одиниці устаткування, що обумовлює зниження собівартості виготовлюваної продукції.

Повніше завантаження в часі устаткування дозволить на технологічних (непотокових) дільницях використовувати менше число одиниць устаткування порівняно із потоковими дільницями (лініями), що приведе до економії капітальних вкладень.

Організація предметно-замкнутих дільниць. На предметно-замкнутих дільницях (у технологічному відношенні) повинні виконуватись, як правило, всі (від першої до останньої) чи більшість операцій, необхідних для повної обробки деталей або складання складальних одиниць в даному цеху.

Повністю замкнути процес виготовлення на одній дільниці в деяких випадках неможливо через цілий ряд причин (завантаження устаткування, санітарно-гігієнічні умови, розміри цеху та ін.) . В такому випадку може бути організована кооперація з дільницями даного та інших цехів.

Предметно-замкнуті дільниці не завжди є адміністративно-виробничими і декілька предметно-замкнутих дільниць можна об'єднувати в одну адміністративно-виробничу дільницю.

Номенклатура деталей значно менша, ніж на будь-якій технологічній дільниці. Вся номенклатура деталей, закріплених за цехом, розбивається на декілька предметно-замкнутих дільниць, на кожній із яких обробляється тільки їх деяка частина.

У зв'язку з цим, в основу організації предметно-замкнутих дільниць покладена класифікація деталей і складальних одиниць за певними ознаками і закріплення кожної їх класифікаційної групи за певною групою робочих місць. Наприклад, в машинобудуванні до основних ознак класифікації відносять наступні: 1) вид заготовки; 2) габаритні розміри деталей; 3) конструктивний тип деталей; 4) основний технологічний маршрут обробки.

Для класифікації деталей повинні використовуватись ЕОМ, оскільки число деталей і можливих варіантів їх поділу на класи, підкласи і т.д. дуже велике.

В одиничному і малосерійному виробництві для скорочення трудомісткос­ті розрахунків можливе використання методу вибіркової класифікації деталей.

Представники груп виробів, які вибрані як типові повинні відповідати наступним вимогам: - принципові конструктивно-технологічні властивості виробів даної групи повинні бути чітко окреслені; - програма виробів -представників повинна бути близькою до найбільш характерної для даної групи виробів; - кількість типових представників повинна бути такою, щоб число деталенайменувань, що входить до них і є в основою класифікації, забезпечу­вало необхідну достовірність вибірки.

Необхідно також, щоб була планово-організаційна спільність сукупності деталей за двома ознаками: трудомісткістю і кількістю деталей, які виго­товляються.

Остаточно номенклатуру груп виробів, які підлягають обробці на кон­кретній дільниці (цеху), треба встановлювати після розрахунків заванта­ження устаткування.

При організації складальних дільниць, спеціалізованих по виробах або складальних одиницях, ознаками їх класифікації є: - програма і повторюваність випуску виробів; конструктивна і технологічна однорідність; - габаритні розміри або маса.

При організації предметно-замкнутих дільниць, спеціалізованих по деталях, ознаками класифікації можуть бути: - застосовуваність деталей (оригінальні, уніфіковані, нормалізовані або стандартні); - кількість і повторюваність ви­пуску деталей і виробів (одиничний, серійний і масовий); - вид матеріалу (чорні метали, кольорові метали і т.д.); - метод отримання заготовки (лиття, ку­вання, різання і т.д.); - розміри (маса), точність і шорсткість поверхні обробки;

- конфігурація і технологічні маршрути (однакові, подібні і різні).

Деталі зрізними технологічними маршрутами мають різний склад і різну послідовність виконання операцій (різпонаправлені маршрути). Класифікація деталей за однорідністю технологічних маршрутів має найбільше значення при формуванні предметно-замкнених дільниць.

Не всі з перелічених вище ознак можуть враховуватись при класифікації де­талей дія організації предметно-замкнених дільниць у конкретних виробничих умовах. Іноді необхідна подальша диференціація деталей всередині кожної трупи. При груповій обробці деталей в одну групу включаються деталі оброблювані, при одному налагоджуванні устаткування. Якщо для однієї і тієї ж деталі декілька операцій виконуються при різних трупових налагоджуваннях, годі включення деталі в ту або іншу групу здійснюється по найбільшій трудомісткій операції.

При недостатньому завантаженні робочих місць виготовленням деталей однієї класифікаційної групи за предметно-замкненою дільницею закріп­люються деталі декількох груп з подібними класифікаційними ознаками. Необхідно, насамперед, прагнути до організації предметно-замкнених діль­ниць з однаковими або подібними технологічними маршрутами виготовлення деталей. Предметно-замкнені дільниці є найпростішою формою потокових ліній і мають такі переваги в порівнянні з іншими предметно-замкненими дільнями.