Тема 5

РИНОК ГРОШЕЙ ТА ВЗАЄМОДІЯ ЙОГО ЕЛЕМЕНТІВ

Попит породжує пропозицію.

Дж. Кейнс

Ринок грошей привертає все більшу увагу науковців. Особли­вості ринку грошей визначаються процесом формування попиту на гроші з урахуванням трансакційного, безпечного, спекулятив­ного мотивів, а також формуванням пропозиції грошей, яка здій­снюється монетарною владою при використанні емісійних каналів. Як справедливо зазначає А. Гальчинський, "відносна вартість грошей складається взаємодією на монетарному ринку їх попиту та пропозиції" [4, с. 143].

Співвідношення попиту на гроші та їх пропозиції відображає не лише вартість грошей, а й ефективність економічної політики країни. Постійне прагнення до забезпечення збалансованості між цими двома компонентами дає змогу досягнути бажаних економіч­них результатів та добробуту нації.

Мета теми полягає у розкритті впливу різноманітних чинників на формування пропозиції грошей та попиту на них, з'ясуванні принципів встановлення рівноваги на монетарному ринку.

План

1. Сутність, структура та особливості ринку грошей.

2. Попит на гроші та його мотиви.

3. Пропозиція грошей та її чинники.

4. Рівновага на ринку грошей.

5.1. Сутність, структура та особливості ринку грошей

Взаємовідносини, що виникають між економічними суб'єктами стосовно купівлі-продажу спеціального товару — грошових коштів, реалізуються на грошовому ринку. За економічним призначенням ресурсів грошовий ринок поділяється на ринок грошей та ринок капіталів.

Під ринком грошей, як уже наголошувалося у темі 4, вітчизняні науковці розуміють ринок короткострокових кредитних операцій та боргових зобов'язань, оформлених у вигляді цінних паперів, строком до одного року. Особливістю цього ринку є те, що прода­вець, продавши грошові кошти, не втрачає права власності на них; він лише передає право розпоряджатися ними на певний період. Ці кошти здебільшого використовуються позичальником для при­ведення в рух уже накопиченого капіталу, завдяки чому вони швидко вивільнюються з обороту та повертаються кредитору.

Гроші переміщуються від кредитора до позичальника, за що останній сплачує проценти кредитору або фіксовану плату згідно з укладеними угодами. Специфіки ринку грошей додають форми забезпечення, які використовуються при короткостроковому кре­дитуванні; спосіб сплати процентів за користування коштами; види фінансових активів, за допомогою яких здійснюється пере­дача коштів у користування позичальнику, тощо.

Ринок грошей чутливо реагує на зміни, що впливають на еко­номічні процеси. Попит і пропозиція надто мінливі, а процент як ціна грошей часто змінюється. Це дає підстави вважати ринок грошей індикатором кон'юнктури грошового ринку. Тому механізм формування попиту і пропозиції на грошовому ринку розглядаєть­ся лише з огляду ринку грошей.

У вітчизняній науковій та навчально-методичній літературі ринок капіталів асоціюється із частиною фінансового ринку, де здійснюються середньо- і довгострокові кредитні операції строком понад один рік. Ці кошти спрямовуються на розширення діяльності позичальника завдяки вливанню їх в основний та оборотний капі­тал. Переміщення грошових коштів здійснюється відповідно до кредитних угод та через купівлю-продаж цінних паперів (акцій, облігацій, сертифікатів тощо).

Досліджуючи ринок грошей, доцільно розглянути його струк­туру. Так, А. Щетинін вирізняє такі структурні елементи ринку грошей: обліковий ринок, міжбанківський ринок, валютний ринок [14, с. 109]. Обліковий ринок — це ринок, на якому позичальник (господарюючий суб'єкт або банк) отримує гроші, обліковуючи свої короткострокові цінні папери, наприклад, комерційні векселі. Міжбанківський ринок — це ринок, на якому суб'єктами є банки, а суть операції зводиться до того, що одні банки розміщують свої тимчасово вільні кошти, а інші — їх отримують на умовах плат­ності, строковості й повернення, тобто один банк надає коротко­строковий кредит іншому. Валютний ринок — це ринок, на яко­му відбувається купівля-продаж валюти на основі попиту та про­позиції.

Здійснюючи такий поділ, учений не врахував, що учасниками ринку грошей можуть бути не лише банківські установи, а й фі­зичні та юридичні особи, суб'єкти господарської діяльності. Тому доцільно було б вирізняти не міжбанківський ринок, а ринок ко­роткострокового кредитування, який охоплює всі категорії пози­чальників та кредиторів (банки, кредитні спілки, ломбарди тощо).

У структурі ринку грошей І. Михайловська та К. Ларіонова визначають міжбанківський ринок та відкритий. Під відкритим ринком розуміють ринок, на якому "відбувається купівля та про­даж цінних паперів (короткострокових зобов'язань держави) цен­тральним банком" [10, с. 83]. У цій структуризації не надто корект­ним є звуження поняття ринку короткострокових цінних паперів лише до ринку державних цінних паперів. За таких умов до учас­ників ринку грошей належать тільки банки (комерційні та цент­ральний) та органи державної влади.

На думку А. Демківського, "структура ринку грошей складаєть­ся з валютного ринку та ринку короткострокових банківських кредитів, що мають розвинену мережу спеціалізованих фінансово- кредитних інститутів, діяльність яких забезпечує взаємодію по­питу та пропозиції на гроші як специфічний товар" [6, с.121]. У цій класифікації сегментів ринку грошей не враховано ринок цінних паперів та коло потенційних позичальників, якими, згідно з чин­ним законодавством, можуть бути не лише банки, а й інші небан- ківські фінансові посередники.

Отже, на нашу думку, структура ринку грошей має охоплювати: ринок короткострокового кредитування, ринок короткострокових цінних паперів та ринок короткострокових валютних операцій. Ці складові характерні й для ринку капіталів. Відмінність полягає в короткостроковій особливості угод, що визначає спрямування одержаних коштів на збільшення оборотного капіталу, при пере­дачі права розпоряджатися одержаними коштами позичальнику, за умови збереження прав власності на них кредитором.