Тема 3. Страхування життя і пенсій.

1. Особисте страхування та його місце в системі страхового захисту громадян.

2. Основи визначення тарифів за договорами страхування життя.

3. Таблиця смертності та її значення.

4. Змішане страхування життя та його розвиток.

5. Страхування дітей.

6. Страхування до вступу в шлюб (весільне).

7.Страхування пенсій.

8. Довічне страхування.

1. Особисте страхування є однією з галузей страхування, яке здійснюється з метою надання певних послуг як фізичним особам (окремим громадянам, членам їх сімей), так і юридичним особам (страхування працівників підприємств від нещасних випадків ).Ці послуги передбачають страховий захист страхувальників у разі настання несприятливих подій для їхнього життя і здоров’я.

До підгалузей особистого страхування належать :

• страхування життя;

• страхування від нещасних випадків;

• медичне страхування.

Поділ особистого страхування на вказані підгалузі зумовлюється сукупністю ризиків, які вони об’єднують, тривалістю дії договорів страхування, а також накопиченням страхових сум.

Саме страхування життя характеризується ознакою накопичення страхових сум під час дії договору страхування. Це пов’язане з тим, що сукупність ризиків, які беруть на себе страхові компанії при проведенні

страхування життя, за будь-яких умов передбачають необхідність здійснення

виплати страхувальнику.

На відміну від страхування життя страхування від нещасних випадків та медичне страхування не передбачають поступового накопичення страхової суми під час дїї договору страхування і тому вони називаються ризиковими видами особистого страхування.

На відміну від страхування майна особисте страхування не забезпечує відшкодування матеріальних збитків, а дозволяє одержати грошову допомогу застрахованим громадянам або їхнім сім’ям.

Держава не бере на себе повністю задоволення відповідних соціальних потреб людей лише за рахунок суспільних фондів споживання. Тому необхідне доповнення суспільного страхового захисту певною часткою грошових доходів самих трудящих за допомогою особистого страхування як колективної форми страхового захисту. Інакше кажучи, особисте страхування спрямоване на доповнення соціального страхування.

Особисте страхування пов’язане з перерозподілом індивідуальних грошових доходів і здійснюється державними та недержавними страховими організаціями.

У розвинених країнах світу на страхування життя припадає від 48 – 60 % загального обсягу страхових премій. В Україні ця частка складає 0,5 %.

2. У зв’язку із специфічністю страхових випадків у страхуванні життя розрахунок страхових тарифів спирається на інші принципи, ніж у майновому страхуванні. Найважливіші з них такі:

• широке використання методів демографічної статистики та теорії імовірності;

• застосування довгострокових фінансових обчислень.

Необхідність розрахунку тарифних ставок та резерву внесків зі страхування життя на основі зазначених принципів зумовили виникнення особливої наукової галузі – теорії актуарних розрахунків. Змістом її ї система математичних та статистичних методів, які дозволяють встановити фінансові права та обов’язки сторін у довгостроковому страхування життя.

Структурно повна тарифна ставка складається з двох основних елементів:

• нетто-ставки, що є джерелом забезпечення виплат страхових сум;

• навантаження, якого має вистачити для компенсації витрат на проведення страхових операцій.

Тарифні ставки встановлюються одноразові і річні. Використання перших означає сплату внеску на початку дії договору страхування. Страхові відносини в цьому випадку спираються на так званий принцип нуля, відповідно до якого передбачається рівність фінансових зобов’язань страховика та страхувальника один перед одним.

Нетто-ставка змішаного страхування життя складається з трьох частин: на дожиття, на випадок смерті, на випадок втрати здоров’я.

За своєю природою нетто-ставки на дожиття і до певного строку є основою формування резерву внесків, призначення якого полягає в забезпечення фінансової стійкості страховиків.

Страхові суми на дожиття виплачуються із накопичених резервних страхових внесків. Якщо договір страхування достроково припиняється, страхувальнику повертаються резервні кошти у формі викупної суми.

3. Таблиця смертності – це статистична таблиця, в якій містяться розрахункові показники, що характеризують смертність населення в різному віці і дожиття при переході від однієї вікової групи до іншої.

Таблиця смертності складається в цілому за населенням і щодо чоловічої та жіночої статі.

Таблиця смертності містить систему вікових показників, які вимірюють частоту смертних випадків в різні періоди життя; частки тих людей, які доживають до кожного віку; тривалість життя.

Таблиця смертності використовується при проведенні актуарних розрахунків. Вона є основою для розрахунку тарифних ставок за договорами довгострокового страхування життя.

Таблиця смертності дає можливість встановити мінімальні тарифні ставки, які є доступними для широкого кола страхувальників. Це дає можливість забезпечити досить значний обсяг страхової відповідальності. Саме за рахунок доступних тарифних ставок створюються умови для найменшого вилучення доходів застрахованого у вигляді страхових внесків і забезпечується оптимальний розмір страхового фонду для виплати відшкодування.

4. Змішане страхування життя дає можливість поєднувати в одному договорі декілька видів страхової відповідальності на випадок настання таких страхових подій:

• дожиття застрахованого до закінчення строку страхування;

• втрати страхувальником здоров’я від нещасного випадку;

• смерті застрахованого.

Договори змішаного страхування життя є довгостроковими і можуть укладатися на різні за тривалістю строки:3, 5, 10, 15, 20 років.

На страхування приймаються особи від 16 років до того віку, який вважається середньою тривалістю життя.

Для укладання договору страхування важливе значення має і стан здоров’я страхувальника. Не укладаються договори з непрацюючими інвалідами І групи.

Для укладання договору страхування особа, яка має намір застрахуватися, подає в страхову компанію заяву встановленої форми. Страхувальнику надається право визначити особу, яка має право одержати страхову суму, якщо застрахований помер.

За угодою сторін договори по змішаному страхуванню життя можуть укладатися на будь-яку суму, яка залежить від матеріальних можливостей застрахованого.

Дія договору страхування починається з того дня, коли страхувальник сплатив перший страховий внесок готівкою або з дня його надходження на поточний рахунок страхової компанії.

При дожитті застрахованого до закінчення дії договору страхування страхова компанія виплачує йому обумовлену в договорі страхову суму.

При втраті страхувальником здоров’я виплата страхової суми залежить від міри його втрати. Відсоток втрати здоров’я визначається за спеціальною таблицею, яка розробляється страховою компанією. Повна страхова сума виплачується за 100-відсоткової втрати загальної працездатності від нещасних випадків.

У випадку смерті застрахованого страхова компанія не несе відповідальності в тих випадках, якщо смерть застрахованої особи є наслідком:

• скоєння зумисного злочину;

• керування автотранспортом у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп’яніння;

• самогубства.

Крім того, страхова компанія не несе відповідальності з виплати страхової суми, якщо смерть застрахованої особи сталася протягом перших шести місяців дії договору страхування від злоякісних пухлин або серцево-судинного захворювання

Для одержання страхової суми страхувальник повинен подати для страхової компанії заяву, страховий поліс та квитанцію про сплату останнього внеску. У разі настання смерті страхувальника спадкоємець подає до страхової компанії копію свідоцтва про смерть страхувальник, посвідчення своєї особи або свідоцтво про спадщину.

Змішане страхування життя мало значний розвиток в період діяльності Держстраху СРСР.

5. Страхування дітей – це один з різновидів страхування життя. Страхувальниками по цьому виду страхування є батьки та родичі дитини, які укладають договір страхування і сплачують страхові внески. Вік та стан здоров’я страхувальника не мають значення.

На страхування приймаються діти віком від дня народження до 15 років. Стан здоров’я дитини при укладенні договору страхування не має значення.

Договором страхування передбачається виплата страхових сум у таких випадках:

• дожиття до закінчення строку дії договору страхування;

• смерть застрахованої дитини;

• втрата здоров’я від нещасних випадків.

Розмір страхової суми встановлюється за домовленістю сторін.

Розмір страхового внеску залежить від страхової суми та тарифної ставки. Страховий внесок може бути сплачений за один раз, або щомісячно, щоквартально, щорічно готівкою або безготівково.

Максимальний строк страхування дорівнює 18 рокам, якщо вік дитини на момент укладення договору становив до 6 місяців. Мінімальний строк страхування – 3 роки.

Застрахована дитина або страхувальник мають право на одержання страхової суми після закінчення строку дії договору або протягом 3 років після його закінчення.

Розмір суми, яку страхова компанія виплачує за наслідки нещасного випадку, визначається з урахуванням міри розладу здоров’я.

Відмова у виплаті страхової суми страховою компанією передбачена у таких випадках:

• при отриманні травми або смерті застрахованого віком більше 14 років;

• в разі смерті застрахованого віком більше 14 років у зв’язку із скоєнням ним зумисного злочину;

• у випадку загибелі при керуванні транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп’яніння.

6. Договір страхування до вступу в шлюб може бути укладений з батьками або іншими родичами дитини, а також з опікунами (фізичними особами). Крім цього, договір може бути укладений з підприємствами, організаціями, установами.

Договори можуть укладатися щодо дітей віком від дня народження до 15 років на випадок дожиття застрахованого до закінчення строку страхування і вступу в шлюб або досягнення 21 року. Крім цього, договір передбачає відповідальність страховика у випадках настання смерті застрахованого або втрати здоров’я у зв’язку з нещасним випадком.

Страхова сума встановлюється за бажанням страхувальника. Вона виплачується за винятком таких випадків:

• смерть застрахованого до закінчення 6 місяців з дня набуття чинного договору;

• природжене або важке хронічне захворювання;

• вчинення зумисного злочину;

• смерть застрахованого під час керування автотранспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Особливістю цього виду страхування є те, що в разі смерті страхувальника дія договору не припиняється, а він продовжує діяти без подальшої сплати внесків до кінця строку страхування і дає право застрахованому одержати страхову суму на підставі дожиття.

7. Страхування пенсій – це вид особистого страхування і водночас різновид страхування ренти, при якому страховик бере на себе зобов’язання періодично виплачувати застрахованому пенсію протягом життя або обумовленого строку, а страхувальник –сплачувати страхові внески.

Страхування ренти – це вид особистого страхування за кордоном, за яким страхова компанія зобов’язується сплачувати застрахованій особі у встановлені строки регулярний дохід. Серед багатьох різновидів страхування рент переважає страхування пенсій.

Система страхування додаткової пенсії ґрунтується на таких засадах. Термін страхування визначається як різниця між пенсійним віком та віком страхувальника на момент укладення договору. Для страхувальників, які досягли 60 років (жінки) та 65 років (чоловіки), встановлюється термін страхування 5 років.

Після закінчення терміну договору страхування пенсія виплачується довічно, якщо договір повністю оплачено страховими внесками.

Страхова сума обумовлюється при укладенні договору страхування.

Страхувальник має право сплатити страхові платежі за один раз або періодичними внесками. Розмір страхових платежів залежить від страхової суми, віку та статі страхувальника

Додаткова пенсія може бути виплачена страховиком протягом життя застрахованого або упродовж визначеного періоду, що залежить від змісту договору страхування.

Якщо застрахований не дожив до моменту виплати пенсій, страхова компанія відповідно до умов страхування або виплачує спадкоємцям певну кількість пенсій, або різницю між обумовленою кількістю пенсій і сумою, яка була вже сплачена застрахованому за його життя..

8.Договори довічного страхування укладаються з особами у певних вікових

межах: від 20 до 70 років. Не укладаються договори з особами, які є інвалідами І групи.

Страхова сума встановлюється за домовленістю сторін. Розмір місячного страхового внеску залежить від віку страхувальника, страхової суми. Страховий внесок встановлюється окремо для чоловіків і жінок за таблицею, котра додається до правил страхування.

У разі припинення сплати внесків договір діє довічно, якщо страхувальник сплатив усі внески, або якщо внески сплачені за два і більше років.

У випадку настання смерті страхувальника страхова сума, вказана в договорі, виплачується визначеній ним особі. Не виплачується страхова сума у випадках, якщо страхувальник помер:

• перш, ніж минуло два роки від початку вступу договору в силу;

• від злоякісного утворення або захворювання серцево-судинної системи;

• внаслідок самогубства або в результаті умисного злочину.