Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
T.5.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
276.48 Кб
Скачать

Особливості проведення штучного дихання у немовлят та дітей:

  1. Вивільнити верхні дихальні шляхи, для цього слід підвести підборіддя і злегка (ні в якому разі цілком!) розігнути голову і відкрити рот.

  2. Необхідно видихати повітря повільно, охопивши одночасно рот і ніс дитини.

  3. Штучне дихання повинно проводитись з дотриманням однакової частоти й сили.

Пам’ятайте!

У дітей об’єм повітря в легенях значно менший (близько 10-100 мл), дихальні шляхи у них набагато вужчі. Частота дихання у немовлят – до 40/хв., у дітей – до 30/хв. В той же час, об’єм ротової порожнини у дорослої людини приблизно 50 мл. Тому видих рятівника при штучній вентиляції легень повинен бути не інтенсивним і не повним, щоб не допустити розриву легені.

Помилки при проведенні штучного дихання:

  1. Недостатньо щільно прикладений рот (потерпілий отримує замало повітря, так як воно втрачається бічним шляхом).

  2. Недостатньо очищена ротова порожнина, що робить штучне дихання неефективним.

  3. Голова потерпілого недостатньо відведена назад, що ускладнює проведення штучної вентиляції легень.

  4. Надто інтенсивне штучне дихання, особливо ротом через рот, може призвести до переповнення повітрям шлунку, що в свою чергу викликає підняття діафрагми і затискання легень та раптове відригування, в результаті чого шлунковий вміст може попасти в дихальні шляхи.

  5. Надто слабка штучна вентиляція легень теж не покращує стан потерпілого, так як в дихальні шляхи попадає мало повітря.

  6. Глибоке і швидке дихання рятівника може призвести до його передчасного виснаження, втоми. Тому, коли у рятівника з’явилось відчуття задишки, мерехтіння в очах, слід зробити короткочасну перерву, не змінюючи положення голови потерпілого або попросити, при можливості, щоб хтось інший продовжував штучне дихання.

B. Дихання та вентиляція:

Проводиться шляхом: спостереження за рухами грудної клітки під час вдиху та видиху; наближення вуха до рота чи носа непритомної людини (тоді можна почути, дихає людина чи ні); прикладання руки до грудної клітки або живота (можна відчути дихальні рухи).

Крім цього рятівником проводиться оцінка стану грудної клітки, легень (забиття, переломи ребер, пневмоторакс).

Ушкодження грудної клітки поділяються на відкриті та закриті.

До закритих ушкоджень грудної клітки відносять:

    • забій;

    • переломи ребер;

    • ушкодження легень з утворенням закритого пневмотораксу.

Пневмоторакс – це патологічний стан, небезпечний для життя потерпілого, який характеризується накопиченням повітря в плевральній порожнині. Пневмоторакс може бути закритим чи відкритим.

Закритий пневмоторакс виникає при пошкодженні легеневої тканини уламками ребер (при їх переломі) чи внаслідок удару вибухової хвилі. В цьому випадку після кожного вдиху в плевральній порожнині скупчується повітря, яке підтискає легеню догори, зміщує органи середостіння, погіршує роботу серця.

Основні прояви:

    • стан потерпілого важкий;

    • біль в грудній клітці, який посилюється під час дихання, неповний (“обірваний”) вдих;

    • задишка, відчуття нестачі повітря, ядуха;

    • кашель, кровохаркання, які пов’язані з порушенням цілісності легені (спостерігається у 45-48% потерпілих);

    • синюшність шкіри та видимих слизових, деформація грудної клітки, відставання ураженої половини грудної клітки в акті дихання;

    • при обмацуванні відмічається локальна болючість в місці удару.

Відкриті ушкодження грудної клітки – їх розпізнання базуються на визначенні загального стану потерпілих, забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок, характеру дихання, а також на результатах огляду грудної клітки та місцевих феноменів у ділянці рани.

Відкриті ушкодження грудної клітки поділяються на проникаючі і непроникаючі поранення.

Однією з найважчих форм відкритих проникаючих ушкоджень грудної клітки є відкритий пневмоторакс, діагностика якого не викликає труднощів. Останній характеризується важким станом потерпілого, наявністю рани, в яку засмоктується повітря під час видиху з подальшим надходженням його в плевральну порожнину і виділенням з рани кров’янистих пухирців. Крім цього, спостерігається асиметрія грудної клітки, відставання ураженої половини в акті дихання, кровохаркання, задишка, відчуття нестачі повітря, “страху смерті”.

Перша допомога на місці аварії полягає в тому, що після визначення характеру ушкодження потерпілому слід :

    • надати напівсидяче (сидяче) положення;

    • розстебнути одяг;

    • дати доступ повітря;

    • ввести знеболюючі (при можливості);

    • при відкритому пневмотораксі необхідно накласти оклюзійну (герметизуючу) пов’язку. Для цього поверх стерильних серветок накладають шматок клейонки, целофану, внутрішню поверхню прогумованого чохла індивідуального перев’язочного пакету (остання є стерильною). Зверху на цей герметизуючий шар необхідно накласти серветки та кругову пов’язку;

    • грудну клітку при підозрі на перелом ребер не бинтувати;

    • при підозрі на закритий пневмоторакс необхідна термінова евакуація потерпілого до лікарні.

С. Оцінка стану кровообігу:

Кров виконує дуже важливу функцію – це перенесення від легень до клітин організму життєво важливого кисню. Щоб оптимально виконувати це завдання, у дорослого має бути 5-7 л (8% маси тіла) крові, яка постійно циркулює кровоносними судинами.

Двигуном кровообігу є серце, яке виконує роль помпи. Завдяки скороченню і розширенню серцевих м’язів кров, насичена киснем, надходить із легень до органів і, навпаки, – бідна на кисень кров, насичена вуглекислим газом, повертається від органів до легень. Частота серцебиття у дорослого становить 60-90 уд/хв. Серцевий м’яз скорочується самостійно під впливом імпульсів, які виникають в ньому самому. Але серце, як і будь-який інший орган, теж потребує кисню – "джерела енергії". Через вінцеві (коронарні) судини кисень надходить до серця. Це підтримує скорочення міокарду (серцевого м’язу) і викид певного об’єму крові в аорту, що в свою чергу породжує коливальні рухи стінок артерій, які називаються пульсом. Він дорівнює кількості скорочень серця і відчувається на одній з поверхневих артерій, наприклад, на руці, шиї, стегні. При раптовій зупинці серця або недостатній скорочуваності серцевого м’язу кров перестає надходити до аорти і, відповідно, до інших органів та клітин. У цих випадках припиняється доставка життєво важливого кисню та інших поживних речовин до клітин організму.

Пам’ятайте!

Зупинка серця веде до втрати свідомості і зупинки дихання

Для оцінки стану кровообігу найважливішими на долікарняному етапі під час надання першої невідкладної допомоги є визначення:

  1. Наявності або відсутності пульсації на периферичних артеріях: трьома пальцями (великим, вказівним і середнім) шукати пульс лежачого непритомного на зап’ясті. Якщо пульс відчувається, то слід протягом 1 хв. лічити удари, зважаючи при цьому на ритмічність та силу пульсації. У дорослого в стані спокою нараховують 60-90 ударів за хвилину.

Якщо пульс на зап’ясті не відчувається, його слід визначити на шиї (сонній артерії), для цього слід прикласти вказівний та середній пальці до передньо-бокової поверхні шиї і притиснути їх у напрямку до шийного м’язу, там буде відчуватись пульсація названої артерії.

  1. Артеріального тиску, стану шкірних покривів (їх температури, забарвлення).

  2. Наявності кровотечі.

Якщо у потерпілого немає серцевого поштовху, відсутній пульс на сонній артерії, відсутні дихання та свідомість, розширені зіниці – усе це свідчить про те, що серце не скорочується (зупинка серця), – слід розпочати зовнішній масаж серця і штучне дихання.

Пам’ятайте!

Якщо до клітин мозку кисень не надходить більше 5 хвилин, зовнішній масаж серця і проведення штучного дихання обов’язкові. На це є дві важливі причини:

  1. У деяких випадках життя клітин мозку може бути продовжене, так як на холоді потреба мозку й інших тканин в кисні менша. Вік і перенесені захворювання також іноді відіграють неабияку роль.

  2. Згідно з юридичними нормами, тільки лікар має право припинити масаж серця і цим констатувати смерть людини.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]