18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ національний МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА екстреної медичної допомоги та МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ

“Затверджую”

Завідуючий кафедрою ЕМД та МК

професор В. Криса

“____”________________ 2011 р.

Методична розробка для студентів

для проведення практичного заняття з предмету

“Медицина надзвичайних ситуацій”

Тема № 8.

“ОрганізаціЙНІ ОСНОВИ санітарно-гігієнічнОГО та протиепідемічнОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ у СИСТЕМІ дЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ”

Підготував доцент кафедри емд та мк Паращук л. Д.

Обговорено на засіданні кафедри “___” ________________ 2011 р.

Протокол №

Івано-Франківськ, 2011

	Навчальна мета	Вивчити питання організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках катастроф, на шляхах і в районах евакуації населення із осередків надзвичайних ситуацій.
	Час	90 хв.
	Місце проведення	Ауд. № 6
	Навчально-матеріальне оснащення

а) Література

1. Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.

2. Дубицкий А.Е., Семенов И.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.

3. Черкасский Б.Л. Особо опасные инфекции. – М.: «Медицина», 1996. – 238с.

4. Организация работы лечебно-профилактических учреждений в бактериологическом очаге. – М.: МЗ СССР, 1987. – 56с.

	Навчальні питання
Вступ
	Поняття про санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в осередках НС
	Організація санітарно-гігієнічних заходів в осередках НС
	Організація протиепідемічних заходів в осередках НС
	Санітарно-епідеміологічна розвідка
	Організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках
	Організація екстреної та імунопрофілактики серед населення в епідемічних осередках

Зміст

Вступ

В районах катастроф і стихійних лих, місцях тичасового розташування евакуйованого населення може виникати насприятлива в санітарно-гігієнічному і епідеміологічному відношенні обстановка, яка сприяє виникененню і поширенню серед різних контингентів масових інфекційних захворювань. В деяких випадках погіршення епідемічної обстановки набуває першочергового значення для населення регіону. В таких ситуаціях необхідне проведення комплексу санітарно-гігієнічних та протиепеідемічних заходів.

!

Надзвичайна ситуація (НС) для санітарно-епідеміологічної служби — це різкі , часто непередбачувані зміни в звичайній обстановці, що виникли в результаті катастрофи і характеризуються численними людськими жертвами, масовими інфекційними захворюваннями і ураженням людей, різким погіршенням санітарно-епідемічної обстановки, вкрай складною епідемічною ситуацією.

Основними причинами погіршення санітарно-епідемічної обстановки та складної епідемічної ситуації є:

1. руйнування комунальних об’єктів (систем водопостачання, каналізаційних, електро- , теплозабезпечення, тощо);

2. різке погіршення санітарно-епідемічного стану території у зв’язку з руйнуванням хімічних, нафтопереробних й інших промислових підприємств;

3. появою великої кількості трупів людей і тварин, гниття продуктів тваринного і рослинного походження;

4. масове розмноження гризунів, виникнення епізоотій серед них ті активізація природних осередків;

5. інтенсивна міграція організованих і неорганізованих контингентів населення;

6. пересування рятувальників, різних сил і засобів, які беруть участь в ліквідації наслідків НС;

7. зміна сприйнятливості потерпілого населення до інфекцій, внаслідок виникнення стресових станів тощо;

8. зниження ефективності роботи санітарно-епілеміологічних і лікувально-профілактичних установ, розташованих у зонах катастрофи.

В епідемічних осередках, які виникають в районах стихійних лих і техногенних катастроф спочатку важко встановити джерело інфекції, тобто перша ланка епідемічного процесу випадає, джерела зараження не виявляються а виникають тільки шляхи передачі. Відбувається «вибух» інфекційних захворювань і тільки після цього випливає так званий «хвіст» епідемії, що надалі обумовлюватиме зараження тих, хто контактував з хворими.

!	У районах НС епідемічним осередком слід вважати територію, на якій у певних межах часу і простору сталося ураження людей збудниками заразних захворювань і набуло масового характеру розповсюдження інфекційних захворювань.

Межі епідемічного осередк5у визначаються наступними чинниками:

• наявність у зонах катастроф неізольованих інфекційних хворих серед потерпілого населення;

• можливість розповсюдження інфекційними хворими збудників заразних захворювань;

• уражені, які потребують госпіталізації, оцінювані з точки зору ризику зараження;

• здорове населення, яке контактувало з інфекційними хворими і потребує обсервації, оцінюване з точки зору ризику зараження;

• зовнішнє середовище, небезпечне для зараження людей.

!	Показником термінів активності епідемічного осередку в зонах НС є максимальний інкубаційний період розповсюдження інфекційної хвороби

Цей показник не завжди є достатнім. У випадку захворювання людей, зі зниженим імунітетом другий пік розповсюдження інфекції може виникнути через 2-3 інкубаційних періоди після першого, за рахунок передачі збудника особами, в яких захворювання перебігало безсимптомно.

Інфекційна хвороба серед різних груп населення в одному і тому ж регіоні лиха розповсюджується неоднаково. На інтенсивність цього процесу впливають комунально-побутові й санітарно-гігієнічні умови:

1. проживання людей у зонах катастроф;

2. проживання людей в місцях розташування евакуйованого населення;

3. проживання і праці членів аварійно-рятувальних команд;

4. особливості сприйнятливості організму людей до кожної окремої хвороби.

Потенційна небезпека зараження людей залежить від комунальної характеристики, яка складається з:

● географічного положення району НС;

● кліматичні умови;

● економічні ресурси;

● соціально-економічний статус;

● рівень дотримання правил гігієни в місцях проживання людей;

● медичний нагляд і профілактика;

● система забезпечення питною водою і продуктами харчування;

● система очищення відходів і каналізації;

● рівень міграції населення;

● контакти із тваринами;

● спалахи інфекцій і епідемічні хвороби.