3. Еволюція товарного виробництва. Властивості товару. Двоїстий характер праці, втіленої в товар.

ТВ – фаза економічного розвитку, при якій продукти виготовляються не лише для задоволення потреб вир-ів, але й з метою обміну, тобто виготовляються в якості товарів, а не споживних вартостей.

ТВ зароджується ще у первісній общині й певного розвитку досягає в рабовласницькому суспільстві. Розвиток суспільства розкривав кордони натурального господарства, втягуючи його в нові економічні зв'язки, які набирали товарної форми. І, в першу чергу, такою умовою було поглиблення суспільного поділу праці, яке вело до зростання ефективності виробництва. Перший МПП – поділ між тваринництвом і землеробством. Другий – відокремлення ремесла від землеробства. Саме 2 ПП привів до виникнення товарного вир-ва.

В рабовласницькому суспільстві виникає таке поняття, як ринок (спочатку як місце, де здійснюються акти купівлі-продажу). Суб’єкти тов відносин – дрібні власники, рабовласники.

З появою класу купців, які займалися лише торгівлею, відбувся третій великий суспільний поділ праці. Товарне виробництво та породжені ним купецький і лихварський капітали виступали лише придатками, обслуговували натуральне в своїй основі рабовласницьке виробниц­тво. Тобто, товарне виробництво було лише придатком до натура­льного, носило підпорядкований, обмежений характер. І причиною того були особливості рабовласницького ладу; а)відносно низький рівень розвитку суспільного поділу праці; б)панування сільського господарства; в)рабовласницька форма власності.

Розпад рабовласницького ладу й перехід суспільства до феодалізму на перших порах дещо загальмували процес витіснення натурального господарства. Воно продовжувало посідати панівне становище. Проте об'єктивні процеси розвитку товарних відносин вже зу­пинити було неможливо. Подальшого розвитку набувають торговий і лихварський капітали, характерною особливістю яких було те, що вони не були пов'язані безпосередньо з виробництвом (бо виконували лише посередницькі функції), а джерелом свого прибутку мали додатковий, іноді необхідний продукт, створений селянами та ремісниками. Значного розвитку при феодалізмі набуває й міжнародна торгівля.

Процеси розвитку продуктивних сил прийшли в протиріччя з існуючим натуральним вир-вом. Виникла суспільна потреба в ліквідації феодальних вир-их відносин і заміні їх новими.

В міру розвитку прод сил, товарне вир-во починає набувати підприємницького характеру. Просте товарне вир-во трансформується в капіталістичне, рисами якого є: велика приватна власність на засоби вир-ва, наймана праця та мета – збагачення. Просте ТВ, розвиваючись в умовах приватної власності, неминуче приводить до виникнення капіталістичного виробництва.

Продукт, вироблений для продажу отримав назву товару. Товар задовольняє будь-яку потребу людини, це має назву споживна вартість. Вона ділиться на 3 види:

Предмети споживання – речі, які задовольняють потреби людей безпосередньо як життєві матеріальні та духовні блага (книги, одяг, взуття).

Засоби виробництва – речі, які задовольняють потреби людей опосередковано, шляхом вик-ня їх для виготовлення необхідних предметів споживання або послуг (будівлі та споруди, машини та обладнання, сировина, паливо).

Послуги – споживна вартість, яка не має речової форми, а має корисний ефект діяльності живої праці.

Властивості товару:

• здатність задовольнити певну потребу людини (споживна вартість).

• Придатність для обміну на інші товари (мінова вартість).

Товар має двоїсту природу: являє собою єдність споживної вартості і вартості. Це обумовлено -

Двоїстим характером праці:

З одного боку, праця – це процес створення певного корисного продукту, що пов’язана з спеціалізацією виробника. Має назву конкретна праця.

З другого – це процес затрат людської робочої сили, фізичної і розумової. Абстрактна праця.