Основні результати дослідження висвітлено в таких публікаціях:

Михальчук Н.І. Криза християнської традиції в малій прозі В. Вин­ни­ченка // Слово і час. – 2000. – №7. – С.37–45.

Михальчук Н.І. Тілоцентричність у моделі художнього світу (опові­дання "Момент") // Слово і час. – 2002. – №2. – С.39–43.

Михальчук Н.І. Семантика і функціональна роль архетипів дороги і хати в малій прозі В.К. Винниченка // Сіверянський літопис. – 2000. –№6. – С. 90 – 92.

Михальчук Н.І. Творчість В.Винниченка в контексті метафізичного пошуку // Наукові записки НДПУ. Філологічні науки. – Ніжин. – 2003. – С. 61–76.

Додаткова публікація:

Михальчук Н.І. Духовні пошуки Олексія Плюща // Поетичні голоси Чернігівщини. – Чернігів. – 2003. – С. 77–81.

Анотація

Михальчук Н.І. Мала проза В. Винниченка: від метафізичного до естетичного. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Ніжин, 2005.

У дисертації досліджується характер структурування метафізичного та естетичного в малій прозі В. Винниченка в контексті модерністського перелому в літературі к. ХІХ – поч. ХХ ст. На основі аналізу оповідань В. Винниченка з’ясовується специфіка і новаторство його художнього мислення, просте­жується еволюція картини світу та свідомості героя: від кризи метафізичної моделі культури письменник рухається до естетизованих практик буття.

Аналіз західноєвропейських філософсько-естетичних концепцій – З. Фрой­да, Ф. Ніцше, М. Гайдеґґера, Г. Маркузе та ін. – та спроби В. Винниченка пере­кодувати культуру в руслі "філософії життя" дозволяє стверджувати, що поняття метафізики було для письменника основним у традиції культури, що свідчить про його переорієнтацію на західноєвропейську модель модернізму. Тим самим дослідження долучається до розв’язання проблеми своєрідності національного літературного розвитку в к. ХІХ на п. ХХ ст.

Ключові слова: метафізика, естетичне, краса, потворне, гра, задоволення, тіло, сила, приємне, життя.

Аннотация

Михальчук Н.И. Малая проза В. Винниченко: от метафизического к эстетическому. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 – украинская литература. – Нежинский государст­венный университет имени Мыколы Гоголя, Нежин, 2005.

Во вступительной части исследования отмечены его актуальность, новизна и общее направление. В диссертации исследуется характер структурирования метафизического и эстетического в малой прозе В. Винниченко в контексте идеологии модернистского перелома в литературе к. ХІХ – нач. ХХ века. На основании анализа рассказов писателя определяется специфика и новаторство его художественного мышления, прослеживается эволюция картины мира и сознания героя: от кризиса метафизической модели культуры – к эстети­зированным практикам бытия. Анализ влияния на творчество писателя западно­европейских философских и эстетических концепций – З. Фройда, Ф. Ницше, Г. Маркузе, М. Хайдеггера и др. – и его попытки перекодировать культуру в направлении "философии жизни" позволяет утверждать, что понятие мета­физики было для В. Винниченко ключевым в традиции, что свидетельствует о переориентации писателя на западноевропейскую модель модернизма. Тем самым исследование приобщается к разрешению проблемы своеобразия национального литературного развития в к. ХІХ – нач. ХХ века.

В первом разделе "Мир художественных идей В. Винниченко в контексте метафизического поиска" раскрывается идеология модернистского перелома в литературе к. ХІХ – нач. ХХ века. В работе анализируются два подхода: концеп­ция модерна, предложенная Ю. Габермасом, и принцип деконструкции традиции культуры, впервые в к. ХІХ – нач. ХХ века предложенный Ф. Ницше, опреде­ляется суть терминов "цинизм" и "кинизм" и дается общая характе­ристика моделей "цинического разума" в малой прозе В. Винниченко.

В первой главе второго раздела "Цинический разум как средство трансфор­мации бытийной сферы в малой прозе В. Винниченко" анализируется кризис христианизированной картины мира в творчестве писателя, прослеживается распад традиционного духовно-этического мышления и переориентация героя писателя на "философию жизни". Категория жизни определяется в рассказах В. Винниченко базовой категорией З. Фройда – удовольствием. Поскольку об­щество является главной силой девитализации, герой писателя имеет две цели, определяющиеся киническим и циническим импульсом, – выжить и насла­диться жизнью. Отсюда его аморальная рефлексия, вызванная сопротивлением самой жизни метафизическому идеализму теории, которая не может быть воплощена в реальности. Гносеология "философии жизни" героя В. Винниченко определяется прагматизмом, теория истины и блага стает релятивистской, понимание – способом ориентации в мире. Таким образом актуализируется необходимость в новой герменевтике – "герменевтике человеческого бытия" (Г.-Г. Гадамер).

Во второй главе второго раздела "Метафизика телесного в структуре бытия" прослеживается перекодирование культуры через категорию "тело". Интенция эмпиризма, облеченного в киническую, витальную форму ориен­тирует разум на чувственность. Для героя писателя принцип удовольствия – это разумная основа освобожденной субъективности, разум – средство для удов­летворения инстинктов. Поэтому бунту против культуры и цивилизации сопут­ствует попытка смоделировать "либидозную рацио­нальность" (Г. Маркузе).

В третьем разделе "Эстетизированные проекты бытия: актуализация гедо­нистического" эстетическое измерения существования героя В. Винниченко анализируется на инстинктивном, рефлексивном, идеологическом уровнях. Термин "эстетическое" определяется в рассказах писателя чувственно прият­ным, что принципиально меняет основоположные со времен Канта принципы эстетики. На идеологическом уровне искусство перестает служить истине и определяется категорией силы выражения, которая делает возможным допуск гадкого в сферу искусства и снимает противоречия между формальной эстетикой и эстетикой содержания.

В выводах диссертационного исследования акцентируется мысль о кризисе метафизической модели культуры и ее перекодировании в творчестве В. Винниченко в направлении "философии жизни".

Ключевые слова: метафизика, жизнь, тело, сила, красота, приятное, гадкое, удовольствие, эстетическое, игра.

ANNOTATION

Mykhalchuk N.I. Vynnychenko's stories: from the metaphysical to the aesthetic. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology, speciality 10.01.01 – Ukrainian literature. – Gogol State University of Nizhyn, Nizhyn, 2005.

The thesis focuses on the Vynnychenko's stories in the context of the modernist ideology break in the literature of the 19^th and 20^th centuries. The analysis of Vynnychenko's stories shows the specifity and innovative character of his artistic thinking as well as the movement of his world picture from the crisis of the metaphysic worldview to the aesthesised practices of existence.

The influence of the Western philosophical and aesthetic conceptions of Z. Freud, F. Nietzsche, H. Marcuse, M. Heidegger on Vynnychenko's creative work as well as his attempts to encode culture in the vein of "life philosophy" give grounds to state that for Vynnychenko the main cultural concept was that of metaphysics. It testifies to his acceptence of the West European understanding of modernism.

The dissertation contributes to the solution of the problems of the specifity of the national literary development in the late 19^th and early 20^th centuries as well as determines Vynnychenko's place in it.

Key words: metaphysics, life, body, force, beauty, pleasant, ugly, aesthetic, game.

Підписано до друку 14.02.05 Формат 60х84/16 Папір офсетний

Гарнітура Times Ум.друк.арк. 1,1 Тираж 100

Замовлення №

Видавництво

Ніжинського державного університету

імені Миколи Гоголя.

м. Ніжин, вул.Кропив’янського, 2, к. 217.

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру

суб’єкта видавничої справи ДК №1804 від 25.05.04 р.

8(04631) 2-22-37

E -mail: vidavn@ndpu.net

1 Хархун В.П. З історії вивчення літературної творчості В.Винниченка // Київська старовина. – 2000. – №1. – С.129.

2 Драган О. Моделі вияву філософії Ніцше в українській літературі: наближення та інтерпретація // Українське літературознавство. – 1995. – Вип.61. – С. 92– 107. Качуровський І. Променисті сильвети. Лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. – Мюнхен. – 2002. – С.139. Панченко В. Тінь Заратустри: Ніцшеанський слід у творчості Володимира Винниченка // Всесвіт. – 1998. – №4. – С.163 – 170.

3 Шамрай А. Українська література: Стислий огляд / Вид. 2. – К. – 1928. – С. 133. Мороз Л. "Сто рівноцінних правд": Парадокси драматургії В.Винниченка. – К. – 1994. – С. 171.

4 Винниченкознавчі зошити. – Вип. 1. – Ніжин. – 2003. – 154 с. – С. 3.

5 Гундорова Т. Модернізм як еротика "нового" (В.Винниченко і С.Пшибишевський) // Слово і час. – 2000. – №7. – С. 19.

6 Шумило Н. Під знаком національної самобутності. Українська художня проза і літературна критика кін. ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 2003. – С. 332.

7 Michael Bell. The metaphysics of Modernism // Modernism / edided by Michael Levenson – Cambridge; V.P., 1999. – 246 p.

8 Сиваченко Г. Пророк не своєї Вітчизни. Експатріанський "метароман" В.Винниченка: текст і контекст. – К. – 2003. – 280 с.

1 Винниченко В. Щоденник // Всесвіт. – 1990. – № 11. – С. 171.

1 Адорно Т. Теорія естетики. – К.: Основи. – 2002. – С. 178.