Додаток 5

Учений, роки життя, країна

Ідеї

О. Конт (1798—1857), Франція

• Запровадив термін «соціологія», обґрунтував необхід­ність виокремлення цієї науки в самостійну галузь знання, визначив її предмет (закони розвитку суспільства), струк­туру і методи

• Уважав, що поділ праці:

— є витоком існуючої підлеглості;

— призводить до однобокої професіоналізації, спотворюючи особистість;

— руйнує солідарність і злагоду в суспільстві

Г. Спенсер (1820—1903) Англія

• Суспільство подібне біологічному організму, кожний елемент його структури виконує свої функції.

• Виробничі і розподільні інститути у взаємодії з іншими соціальними інститутами утворюють соціальну організацію — суспільство.

• В індустріальному суспільстві індивіди існують за рахунок праці та інших видів діяльності, в яких виявляється їх підпри- ємливість

Ф. Райцель (1844—1904) Німеччина

• Географічне середовище має визначальний вплив на людину. Землеробам притаманна слабкість, брак мужності та завзятості; просторова залежність народу породжує традиціоналізм; степи формують дух економії

Г. Бокль (1821—1862) Англія

• Природні явища впливають на розвиток людини, особливості її тілесної концепції, своєрідність мислення та духовності, рівень національного багатства країни. Спостерігається залежність між ландшафтом країни та інтелектуальними і психічними якостями народу. Особливості природних умов зумовлюють підкорення людини природі в одних регіонах і природи — людині в інших. Вони впливають на зростання «розумового» фактора і розподіл «розумової» діяльності

У. Самнер (1840—1910) США

• Усезагальність природного відбору і боротьби за існування.

• Автоматичний і незаперечний характер соціальної рево- люції

У. Беджгот (1826—1877) Англія

• Достеменно принцип природного відбору панує на ранній стадії розвитку людства, що виявляється в намаганні одних націй панувати над іншими

Учений, роки життя, країна

Ідеї

М. Гумплович (1838—1909) Австрія

• Соціологія — наука про соціальні групи та відносини між ними.

• Основна характеристика міжгрупових відносин — безперервна боротьба.

• Підставою для міжгрупових конфліктів є прагнення до задоволення матеріальних потреб

Г. Тард (1843—1904) Франція

• Суспільні процеси пояснюються дією механізму наслідування, на якому ґрунтуються людські стосунки.

• Непоборне прагнення людей до наслідування є рушійною силою розвитку суспільства.

• Усі явища в суспільстві відбуваються під впливом сили прикладу і наслідування звичаю, моди, покарання, навчання, виховання тощо

Г. Зіммель (1858—1918) Німеччина

• Предметом вивчення соціології є «чисті форми» (ідеальне, цінності), що фіксують у соціальних явищах найбільш стійкі, універсальні риси, а не емпіричне розмаїття соціальних фактів (формальна соціологія).

• Соціологія насамперед є соціологічним дослідженням, вона не може вивчати все те, що підпадає під визначення «соці- альне».

• На соціальну реальність, людську культуру надзвичайний вплив мають грошові відносини і поділ праці.

• Відчуження праці

Ф. Тьонніс (1855—1936) Німеччина

• Представив соціологію як багаторівневу науку.

• Науково обґрунтував поняття «прикладна соціологія»

Е. Дюркгейм (1858—1917) Франція

• Суспільство — соціальна реальність, що складається із сукупності соціальних фактів.

• Соціологія має вивчати реальні соціальні явища (аномію, суїцид тощо), а не уявлення про них.

• Головним у теорії суспільства є «соціологізм» (пояснення соціального виходячи із самого соціального).

• Праця — соціальний процес інтеграції суспільства.

• Економічний процес поділу праці має не лише соціальні наслідки, а й сам зумовлений соціальним станом суспільства

М. Вебер (1864—1920) Німеччина

• Соціологія має бути «розуміючою», вивчати сенс, який вкладає у свої дії суб’єкт.

• Соціологія — наука не тільки про розуміння поведінки, а й про соціальну дію.

• Поділ праці — спосіб соціально-економічної взаємодії суб’єктів;

• У поділі праці переплітаються чотири фундаментальні чинники — технічний, економічний, соціальний та історичний

Учений, роки життя, країна

Ідеї

К. Маркс (1864—1920) Німеччина

• Завдання вчених — не лише розтлумачити соціальну дійсність, а й змінити її революційним шляхом.

• Економічні відносини — основа всіх інших відносин (політичних, правових, соціальних).

• Концепція відчуження праці.

• Розробка анкети

В. Парето (1848—1923) Італія

• Соціологія та економіка — точні науки, з них необхідно виключати елементи ідеології і політики. В їхній основі мають бути методи природничих наук і математики