- •Навчальний посібник
- •Дворецька Галина Власівна
- •Соціологія
- •Навчальний посібник
- •Видання 2-ге, перероблене і доповнене
- •03680, М. Київ, проспект Перемоги, 54/1
- •Переднє слово
- •Розділ і
- •§ 1. Соціологія як наука, її предмет і методи
- •Рівні соціологічного знання
- •§ 2. Основні категорії (поняття) соціології
- •§ 3. Роль соціології в суспільстві, її функції та завдання Роль соціології в суспільстві визначається її предметом, а реалізується функціями.
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ іі
- •§ 4. Протосоціологія: виникнення і розвиток соціального знання
- •§ 5. Виникнення і розвиток соціологічної науки: класична соціологія кінця хіх — початку хх сторіччя
- •§ 6. Емпірична соціологія: основні напрями і школи
- •§ 7. Становлення і розвиток соціологічної науки в Україні
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ ііі
- •§ 8. Поняття про суспільство
- •§ 9. Соціальна система: дії, взаємодії, конфлікти
- •§ 10. Типи суспільства та шляхи його розвитку
- •Характеристики доіндустріального та індустріального типів суспільства
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ IV
- •§ 11. Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу
- •§ 12. Соціальна стратифікація, її системи
- •§ 13. Соціальна нерівність — основа стратифікації
- •§ 14. Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації
- •§ 15. Соціальна мобільність — форма відтворювання соціальної структури суспільства
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ V
- •§ 16. Соціальні інститути, їх види і функції
- •Функції, ролі та ознаки основних соціальних інститутів суспільства
- •§ 17. Економічні інститути
- •§ 18. Соціальні організації, їх внутрішня структура
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ vі
- •§ 19. Сутність соціального контролю, його призначення
- •§ 20. Громадська думка як елемент соціального контролю Соціальний контроль у широкому розумінні охоплює всі види контролю, а у вузькому — контроль силою громадської думки.
- •§ 21. Соціальні норми як обмеження у поведінці людини
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ vіі
- •§ 22. Соціологічна сутність культури
- •§ 23. Форми та види культури Залежно від масштабів і форм взаємодії різних суб’єктів з оточенням розрізняють форми і види культури. Соціологи виокремлюють насамперед дві особливі форми культури:
- •§ 24. Культурна статика та динаміка
- •Розділ viіі
- •§ 25. Соціологічна сутність релігії, її місце і роль у суспільстві
- •§ 26. Історичні типи релігійних вірувань Першими формами релігії, котрі існували ще в первісному суспільстві, були фетишизм, тотемізм і магія.
- •§ 27. Релігія як соціокультурний інститут, його функції
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ IX соціологія освіти
- •§ 28. Освіта як предмет вивчення соціології
- •§ 29. Соціальний інститут освіти, його функції в суспільстві
- •§ 30. Соціологічні дослідження системи освіти в Україні, шляхи її вдосконалення
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ х
- •§ 31. Сім’я, аспекти її соціологічного вивчення
- •Типологія шлюбу
- •§ 32. Сім’я як соціальний інститут. Функції сім’ї
- •§ 33. Типологія і структура сім’ї. Проблеми сучасної сім’ї
- •? Питання для самоперевірки
- •§ 34. Предмет соціології праці
- •Типологізація соціально-трудових відносин
- •§ 35. Праця як вид соціальної діяльності
- •§ 36. Ставлення до праці і проблеми мотивації трудової діяльності
- •§ 37. Трудова поведінка, її форми
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ хіі соціологія управління
- •§ 38. Предмет і становлення соціології управління
- •§ 39. Система соціального управління, його функції і методи
- •§ 40. Соціальне програмування та прогнозування в управлінні
- •§ 41. Соціальне проектування
- •§ 42. Соціальне планування
- •? Питання для самоперевірки
- •§ 43. Організа- ційна структура соціології в Україні
- •Типова структура соціологічної служби промислового підприємства (об’єднання)
- •§ 44. Соціологічне дослідження, його види
- •§ 45. Програма соціологічного дослідження
- •§ 46. Методи збирання соціологічної інформації у соціології використовують різні джерела і методи збирання інформації (див. Табл.).
- •Види спостереження в різних типах дослідження
- •Вимоги до оформлення анкети
- •Види тестів, їх призначення в соціологічних дослідженнях
- •§ 47. Опрацю- вання та аналіз первинної соціологічної інформації
- •Основні індекси соціологічного вимірювання
- •? Питання для самоперевірки
- •Додаток 4 протосоціологія
- •Додаток 5
- •Додаток 6 основні теоретичні концепції американської індустріальної соціології
- •Додаток 7
- •Новітня українська соціологія
- •Додаток 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3 Характеристика рівнів і галузей соціологічного знання
- •Оцінка категоріального апарата соціології
- •Завдання 10 Визначення суті соціальної системи
- •Завдання 11 Визначення соціальної системи людини
- •Завдання 12
- •Завдання 17 Оцінка категорії «цінність» у соціології
- •Завдання 18 Визначення співвідношення понять «цінності» і «потреби»
- •II. Дослідна діяльність
- •III. Наукові дискусії та полеміка
- •IV. Наукові публікації
- •V. Респонденти та обстежувані
- •1. Загальні положення
- •2. Мета і завдання
- •3. Члени Асоціації, їхні права і обов’язки
- •4. Структура і керівні органи Асоціації
- •6. Юридичний статус Асоціації
- •7. Кошти та майно Асоціації
- •8. Порядок припинення діяльності Асоціації
? Питання для самоперевірки
1. Дайте визначення поняття «соціальний інститут».
2. Види соціальних інститутів.
3. Явні та латентні функції інститутів, у чому їх відмінності?
4. Перелічіть умови успішного функціонування інститутів.
5. Охарактеризуйте відмінності інститутів за характером цільових функцій.
6. Сутність процесу інституалізації, її основні ознаки.
7. Обґрунтуйте актуальність сучасних економічних інститутів.
8. Які функції виконують соціальні інститути економіки?
9. Складові і значення економічної культури для функціонування інститутів економіки.
10. Назвіть суб’єкти соціальної структури сучасної економіки. Які ролі вони виконують?
11. Дайте визначення поняття «соціальна організація».
12. Організація як соціальна група.
13. Чим репрезентована соціальна структура організації?
14. Які чинники зумовлюють ефективність функціонування організації?
Теми рефератів
1. Соціальна організація і суспільне життя.
2. Кожна соціальна інституція — організація, не кожна соціальна організація — інституція.
3. Інституалізація організації як стимул підвищення продуктивності праці.
Використана і рекомендована література
Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Вебер М. Избранные произведения. — М., 1990.
Войтович С. О. Соціальні інститути суспільства: рід, влада, власність — К., 1998.
Гидденс Э. Социология // Социс. — 1994. — № 2.
Давыдов Ю. К. История теоретической социологии. Введение // Социс. — 1991. — № 11.
Оссовський В. Соціальна організація та соціальна інституція // Соціологія: теорія, метод, маркетинг. — 1998. — № 3.
Смелзер Н. Социология. — М., 1997.
Розділ vі
СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
§ 19. Сутність соціального контролю, його призначення
Соціальний контроль — це нагляд, здійснюваний цілим колективом (сім’єю, друзями, установами чи спеціальними інститутами) за соціальними діями окремих індивідів. Він допомагає зберігати і передавати нащадкам моральні закони, норми і правила поведінки, традиції і звичаї, які становлять зміст культури і без яких не можлива практика соціальних відносин, життєдіяльність суспільства. Соціальний контроль складається із соціальних норм, приписів щодо поведінки в суспільстві та санкцій — засобів заохочення й покарання, що стимулюють людей додержуватись таких норм і приписів.
Соціальні приписи — це заборони чи дозволи чогось, звернуті до індивіда чи групи в будь-якій формі — усній чи письмовій, формальній чи неформальній. Приписи поширюються на все те, що так чи інакше цінує суспільство. Це може бути честь і гідність, повага до старших, символи країни (герб, прапор, гімн) і багато іншого, що згуртовує людей, суспільство, а тому й ціну- ється.
Систему норм і приписів кожен соціальний інститут має свою. Її дотримання забезпечує порядок діяльності кожного члена інституту, а отже, сприяє стійкості соціальної структури суспільства.
Соціальні санкції сприяють дотриманню соціальних норм. Це розгалужена система покарань за відхилення від норм і заохочень за їх виконання. Отже, за своїм спрямуванням санкції бувають позитивні й негативні, а за характером — формальні й неформальні (див. рис.).
Класифікація соціальних санкцій
Формальні негативні санкції — це покарання, передбачені законами, урядовими постановами, приписами (арешт, тюремне ув’язнення, звільнення з роботи, штраф тощо).
Неформальні негативні санкції — це покарання, що здійснюються поза офіційними інстанціями (громадський осуд, бойкот тощо).
Формальні позитивні санкції — це схвалення з боку офіційних організацій (державні премії, почесні звання, ордени тощо).
Неформальні позитивні санкції — це неофіційне схвалення (компліменти, аплодисменти, повага тощо).
Кожній нормі відповідає своя санкція. Саме за допомогою санкцій норма спроможна регулювати поведінку людини. Норма без санкцій не може стати елементом соціального контролю.
Соціальний контроль виконує охоронну функцію, стабілізує суспільство, бо якби такого не було, люди робили б усе, чого заманеться. За таких умов виникали б конфлікти, у суспільстві запанував би хаос.
Будь-які вчинки чи дії, що відхиляються від соціальних норм і не збігаються із суспільними цінностями, називаються девіантною поведінкою. Відхилення можуть бути не лише негативними (проституція, наркоманія, гомосексуалізм, психопатія), а й позитивними (прояви таланту, високі творчі досягнення). На кожну з цих груп (позитивні й негативні відхилення) припадає 10—15% населення, решта — це люди з «несуттєвими відхиленнями». Абсолютно нормальних і законослухняних людей майже немає. Проїзд «зайцем» у міському транспорті, куріння в заборонених місцях, несправедливий розподіл обов’язків між подружжям — це теж приклади девіантної поведінки.
Отже, будь-яка поведінка, що не схвалюється громадською думкою, є девіантною, а оскільки діапазон її дуже великий, то соціологи користуються двома термінами: «девіантна» (така, що відхиляється від норми) та «делінквентна» (злочинна) поведінка. Алкоголізм — девіант, бандитизм — делінквент.
Групи населення, які більше ніж інші схильні до девіантної чи делінквентної поведінки, називаються групами ризику.
Соціальний контроль поділяється на внутрішній (самоконтроль), в основі якого лежать цінності, норми, ролеві очікування, звичаї, традиції, інтералізовані в процесі соціалізації, та зовнішній, який базується на заохоченнях або обмеженнях та примусі, що становлять систему санкцій.
За внутрішнього контролю людина самостійно узгоджує свою поведінку з існуючими нормами. Це відбувається, коли індивід у процесі соціалізації глибоко засвоює норми, а порушення таких породжує в нього відчуття провини, те, що часто називають «тортурами сумління».
Совість і є виявом внутрішнього контролю. Приблизно 70% соціального контролю здійснюється за рахунок внутрішнього контролю. Що більше розвинуто внутрішній контроль, то меншою є потреба в зовнішньому контролі.
Зовнішній контроль здійснюється сукупністю інститутів і механізмів, що гарантують дотримання загальних норм і законів поведінки. Він поділяється на:
формальний (інституціональний), заснований на постановах, законах, інструкціях державних інститутів: армії, міліції, служби безпеки, судів тощо;
неформальний (внутрішньогруповий), заснований на схваленні чи осуді з боку родичів, друзів, колег, а також з боку громадської думки.
Для здійснення соціального контролю необхідна певна міра кооперації і солідарності. Соціальний контроль неможливий у групі, в якій індивіди діють окремо. Наприклад, неможливо контролювати поведінку людей в безладному натовпі, що утворився біля виходу з будинку, в якому спалахнула пожежа. Навпаки, легко контролювати діяльність трудового колективу, бо дії його членів чітко зкоординовані. Отже, для групи, що розвивається, необхідна солідарність, ідентифікація кожного її члена з колективом. Тільки за таких умов формуються межі соціального контролю.
Відсутній соціальний контроль у соціальних класах, прошарках, стратах; незначний — у натовпах, глядацьких аудиторіях; досить відчутний — у неорганізованих групах, творчих колективах; сильний — у малих групах, сім’ях і т. ін.