- •Навчальний посібник
- •Дворецька Галина Власівна
- •Соціологія
- •Навчальний посібник
- •Видання 2-ге, перероблене і доповнене
- •03680, М. Київ, проспект Перемоги, 54/1
- •Переднє слово
- •Розділ і
- •§ 1. Соціологія як наука, її предмет і методи
- •Рівні соціологічного знання
- •§ 2. Основні категорії (поняття) соціології
- •§ 3. Роль соціології в суспільстві, її функції та завдання Роль соціології в суспільстві визначається її предметом, а реалізується функціями.
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ іі
- •§ 4. Протосоціологія: виникнення і розвиток соціального знання
- •§ 5. Виникнення і розвиток соціологічної науки: класична соціологія кінця хіх — початку хх сторіччя
- •§ 6. Емпірична соціологія: основні напрями і школи
- •§ 7. Становлення і розвиток соціологічної науки в Україні
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ ііі
- •§ 8. Поняття про суспільство
- •§ 9. Соціальна система: дії, взаємодії, конфлікти
- •§ 10. Типи суспільства та шляхи його розвитку
- •Характеристики доіндустріального та індустріального типів суспільства
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ IV
- •§ 11. Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу
- •§ 12. Соціальна стратифікація, її системи
- •§ 13. Соціальна нерівність — основа стратифікації
- •§ 14. Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації
- •§ 15. Соціальна мобільність — форма відтворювання соціальної структури суспільства
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ V
- •§ 16. Соціальні інститути, їх види і функції
- •Функції, ролі та ознаки основних соціальних інститутів суспільства
- •§ 17. Економічні інститути
- •§ 18. Соціальні організації, їх внутрішня структура
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ vі
- •§ 19. Сутність соціального контролю, його призначення
- •§ 20. Громадська думка як елемент соціального контролю Соціальний контроль у широкому розумінні охоплює всі види контролю, а у вузькому — контроль силою громадської думки.
- •§ 21. Соціальні норми як обмеження у поведінці людини
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ vіі
- •§ 22. Соціологічна сутність культури
- •§ 23. Форми та види культури Залежно від масштабів і форм взаємодії різних суб’єктів з оточенням розрізняють форми і види культури. Соціологи виокремлюють насамперед дві особливі форми культури:
- •§ 24. Культурна статика та динаміка
- •Розділ viіі
- •§ 25. Соціологічна сутність релігії, її місце і роль у суспільстві
- •§ 26. Історичні типи релігійних вірувань Першими формами релігії, котрі існували ще в первісному суспільстві, були фетишизм, тотемізм і магія.
- •§ 27. Релігія як соціокультурний інститут, його функції
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ IX соціологія освіти
- •§ 28. Освіта як предмет вивчення соціології
- •§ 29. Соціальний інститут освіти, його функції в суспільстві
- •§ 30. Соціологічні дослідження системи освіти в Україні, шляхи її вдосконалення
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ х
- •§ 31. Сім’я, аспекти її соціологічного вивчення
- •Типологія шлюбу
- •§ 32. Сім’я як соціальний інститут. Функції сім’ї
- •§ 33. Типологія і структура сім’ї. Проблеми сучасної сім’ї
- •? Питання для самоперевірки
- •§ 34. Предмет соціології праці
- •Типологізація соціально-трудових відносин
- •§ 35. Праця як вид соціальної діяльності
- •§ 36. Ставлення до праці і проблеми мотивації трудової діяльності
- •§ 37. Трудова поведінка, її форми
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ хіі соціологія управління
- •§ 38. Предмет і становлення соціології управління
- •§ 39. Система соціального управління, його функції і методи
- •§ 40. Соціальне програмування та прогнозування в управлінні
- •§ 41. Соціальне проектування
- •§ 42. Соціальне планування
- •? Питання для самоперевірки
- •§ 43. Організа- ційна структура соціології в Україні
- •Типова структура соціологічної служби промислового підприємства (об’єднання)
- •§ 44. Соціологічне дослідження, його види
- •§ 45. Програма соціологічного дослідження
- •§ 46. Методи збирання соціологічної інформації у соціології використовують різні джерела і методи збирання інформації (див. Табл.).
- •Види спостереження в різних типах дослідження
- •Вимоги до оформлення анкети
- •Види тестів, їх призначення в соціологічних дослідженнях
- •§ 47. Опрацю- вання та аналіз первинної соціологічної інформації
- •Основні індекси соціологічного вимірювання
- •? Питання для самоперевірки
- •Додаток 4 протосоціологія
- •Додаток 5
- •Додаток 6 основні теоретичні концепції американської індустріальної соціології
- •Додаток 7
- •Новітня українська соціологія
- •Додаток 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3 Характеристика рівнів і галузей соціологічного знання
- •Оцінка категоріального апарата соціології
- •Завдання 10 Визначення суті соціальної системи
- •Завдання 11 Визначення соціальної системи людини
- •Завдання 12
- •Завдання 17 Оцінка категорії «цінність» у соціології
- •Завдання 18 Визначення співвідношення понять «цінності» і «потреби»
- •II. Дослідна діяльність
- •III. Наукові дискусії та полеміка
- •IV. Наукові публікації
- •V. Респонденти та обстежувані
- •1. Загальні положення
- •2. Мета і завдання
- •3. Члени Асоціації, їхні права і обов’язки
- •4. Структура і керівні органи Асоціації
- •6. Юридичний статус Асоціації
- •7. Кошти та майно Асоціації
- •8. Порядок припинення діяльності Асоціації
§ 41. Соціальне проектування
Соціальний проект
— це сукупність документів, що в них
викладено цілі, засоби й етапи реалізації
передбаченої програми соціальних змін.
Дієвість соціального проектування
залежить як від його методів, так і від
урахування в ньому економічних проблем
та екологічних вимог регіону, майбутніх
змін у техніці й технології тощо. В
основі соціального управління, на думку
Ф. Енгельса,
лежить необхідність навчитися виявляти
«непрямі», більш віддалені в часі
суспільні наслідки людської діяльності,
а отже, отримувати «можливість
підпорядковувати людському опануванню
і регулюванню також і ці наслідки».
Ще К. Маркс указував на особливості дій людини, порівнюючи з діями бджоли. На відміну від останньої, перш ніж щось зробити, людина обміркує свої дії, порівняє кілька варіантів виконання і, вибравши найліпший, складатиме остаточний проект.
Проектуванням охоплено всі сфери життєдіяльності людини і суспільства. Воно тісно взаємодіє з усіма функціями управління і як форма розробки та прийняття рішення є важливим елементом циклу управління, що забезпечує реалізацію інших його функцій. У конкретній формі проектування — вираз прогностичної функції управління. Воно є попереднім відтворенням дійсності, створюючи за допомогою специфічних методів прототип передбачуваного об’єкта, явища чи процесу. Проектування застосовується як для розробки різних варіантів розв’язання нових соціальних проблем, так і для складання соціальних планів та програм з регулювання видозмінених, хоч і вже відомих, соціальних процесів та явищ.
Проектування — це складна, творча діяльність, яку спрямовано на вибір найліпшого варіанта майбутніх дій для досягнення основної мети. Воно конструює модель соціальної системи, яка будується, визначає її соціальні характеристики.
До проектування, як правило, залучається велика кількість найкваліфікованіших фахівців, бо в цьому процесі багато що залежить від особистості проектанта, його здатності грамотно й нестандартно мислити.
Об’єктами проектування можуть бути соціальні інститути, явища, процеси. Проектування може бути зв’язане з удосконаленням функцій таких соціальних інститутів, як економіка, політика, освіта тощо, зі створенням умов для ефективної діяльності в будь-якій сфері, у тім числі трудовій.
Отже, соціальне проектування обслуговує всі види діяльності людини, проте лише за системного підходу можливе оптимальне проектування суспільних явищ і процесів. У цьому й полягає особливість соціального проектування, що воно охоплює всі види суспільної життєдіяльності на різних її рівнях: організація, район, місто, область, країна в цілому.
Соціальне проектування має орієнтуватися не на суб’єктивні бажання, а на знання об’єктивних законів соціального розвитку, на наукові методи — використання матриці ідей, уходження в роль, методи аналогій, асоціацій, повної реорганізації тощо.
Матриця ідей (сукупність ідей, поданих у вигляді таблиці) використовується за обмежених можливостей, коли розробка проекту залежить від складності й першочерговості поставлених завдань, від термінів, у межах яких потрібно реалізовувати задум, від трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.
Уходження в роль (програвання ролі, репрезентуючи й характеризуючи стандарти і цінності відповідної соціальної групи) — це намагання зрозуміти, що саме необхідно зробити для реалізації проекту. Проектувальник вивчає умови, в яких відбуваються процеси, реалізуються інтереси і потреби людей.
Застосування аналогій у соціальному проектуванні доцільне тоді, коли є позитивний досвід ефективного розв’язання соціальних проблем — робочого місця, організації, міста, окремих соціальних груп населення. Знані підходи до вирішення соціальних проблем можуть бути взірцем, еталоном, добрим прикладом. Соціальний проект, розроблений за аналогією, не обов’язково має повністю повторювати те, що вже відомо. У ньому можуть використовуватися й цілком нові елементи.
Застосування асоціації в розробці проекту можливе, якщо необхідно прийняти абсолютно нове рішення, але його можна конструювати за аналогією дій в іншій ситуації. Інакше кажучи, принцип розв’язання проблем в одній сфері підказує шлях до їх розв’язання в іншій.
Метод асоціації може використовуватись через модифікацію, коли з урахуванням нагромаджених знань розробляються підходи, що уможливлюють видозміни об’єкта, тобто стосуються не тільки його форми, а й суттєво змінюють зміст.
Метод асоціації може полягати й у цілковитій відмові від відомих принципів функціонування якогось об’єкта та заміні їх новими вихідними положеннями, що і є суттю повної реорганізації. Отже, метод асоціації ніби поєднує в собі адаптацію, моделювання й повну реорганізацію.
У житті трапляються ситуації, які висувають проблеми взагалі не схожі на інші. Тоді для проектування дій щодо їх розв’язання можна користуватися методом мозкового штурму або його різновидом — методом синектики.
Процес соціального проектування складається з логічно послідовних дій. Розпочинається він зі з’ясування наявності і сутності суспільної потреби в розробці проекту. Паралельно визначається час, потрібний для його виконання.
На наступному етапі формується мета розробки соціального проекту. Характеризується той стан, якого бажалося б до- сягти.
Після цього збирається інформація з різних джерел, у тім числі й за допомогою спеціальних наукових досліджень.
На основі одержаної інформації складається завдання на проектування і визначається те, яким параметрам воно має відповідати. Саме на цьому етапі важливе значення мають принципово нові ідеї.
Формулювання завдання розглядається як частина концепції, яка може включати різні варіанти. Ліпше, коли ці варіанти подаються у вигляді матриці, що передбачає відбір найоптимальніших рішень з урахуванням значення різних перемінних. Концепція проекту може перевірятися як теоретичним аналізом, так і за допомогою експерименту.
На етапі завершення приймається рішення, тобто конкретна програма дій, яка в заданих параметрах передбачає засоби досягнення поставленої мети за наявності певних обмежень. Передбачаються варіанти рішень, терміни, етапи й послідовність операцій з їх виконання.
У вітчизняній практиці визначилося два види соціального проектування: нових виробництв і нових міст. Тривалий час соціальні аспекти під час проектування нових виробництв не враховувалися, що призводило до пізніших ускладнень.
Для виробництва дуже важливим є відповідний трудовий колектив, тому проектування передбачає розробку засобів комплектування й закріплення кадрів, мотивації їхньої виробничої поведінки тощо.
Необхідно також передбачати врахування інтересів статево-вікових груп, підвищення змістовності праці, забезпечення комплексної реалізації потреб кожного працівника і членів його сім’ї щодо самореалізації і самоствердження на службі, у житті, у відпочинку тощо.
Проектування нових виробництв має врахувати наявність таких соціальних процесів, як первинна та вторинна адаптація, успішність яких залежить від попередньої поінформованості щодо особливостей організації виробничого процесу, можливості підвищення кваліфікації, перекваліфікації тощо. Адже запровадження технологій нових виробництв супроводжується вивільненням одних професій і появою нових, зміною змісту праці тощо.
Особлива увага в соціальному проектуванні нових виробництв має приділятися поліпшенню виробничих умов: зменшенню загазованості, шуму, вібрації тощо.
Отже, соціальне проектування нових виробництв — це процес розробки одного з варіантів соціальної організації діяльності працівників у нових виробничих умовах.
Проектування нових міст тривалий час розглядалося лише в межах архітектури, хоч у ньому були наявні й соціальні елементи. З розвитком урбанізації соціальним проблемам, зв’язаним з побудовою нових міст, почали надавати більшої уваги.
Одною з вимог до соціального проектування нових міст є раціональне розміщення промислової і житлової зон. Зокрема в Києві цю вимогу довгий час ігнорували. Доказом цього є забудова Дарниці, де впритул до підприємств промислової хімії, інших шкідливих для здоров’я людини виробництв розташували житлові масиви.
Нині, готуючи проекти нових забудов, уважніше ставляться до розв’язання соціальних проблем хоча б тому, що на кожному новому масиві передбачається будівництво установ соціального призначення.
Отже, соціальні проекти будівництва нових міст, з одного боку, сприяють розв’язанню загальних соціальних проблем, а з другого — організують це розв’язання в комплексі з технічними, економічними та іншими проблемами.