Тема 2. Організаційно-інституційні механізми міжнародної політики в інформаційній сфері (9 год.).

Організаційно-інституційні механізми політики національної безпеки та міжнародної політики України в інформаційній сфері

Доктрина інформаційної безпеки України про національні інтереси України в інформаційній сфері та сучасні міжнародні відносини. Національні інтереси як причина й рушійна сила міжнародних відносин. Національна безпека та національні інтереси. Вплив ІКТ на еволюцію міжнародної політики та їх віртуалізацію, кібернетизацію. Кібердипломатія. Національна безпека як політика, скерована на створення внутрішніх і міжнародних умов, сприятливих для збереження чи зміцнення життєво важливих національних цінностей.

Міжнародні угоди з проблем інформаційної безпеки та міжнародні зобов’язання України. Еволюція змісту документів, правових принципів та норм міжнародної безпеки у ХХ ст. Варіанти визначення загрози (кібер, медіа та психотероризм, інформаційна злочинність тощо).

Основні виклики ІКТ міжнародній безпеці: правовий та організаційно-інституційний аспект. Інформаційна безпека і державний суверенітет України. Чи є суверенним «інформаційний простір». Нормативно-правові основи політики України у сфері національної та міжнародної безпеки на захист національних інтересів.

Механізми взаємодії та взаємовпливу інституцій національної, регіональної й міжнародної безпеки в сфері інформаційної безпеки Міжнародна й національна безпека у контексті боротьби за відвернення загрози війни. Дилема безпеки у контексті засадничих питань забезпечення національної та міжнародної безпеки в інформаційній сфері.

Інституційні механізми національної й міжнародної політики інформаційної безпеки: структурні механізми взаємодії й взаємовпливу (на прикладі взаємодії України з ООН та СОТ).

Міжнародні зобов’язання України перед Світовою організацією торгівлі та проблема боротьби з «інтелектуальним піратством». Негативні рейтинги України як виклик національній безпеці.

Колективна оборона й колективна безпека в інформаційній сфері. Досвід НАТО, ЄС, ОБСЄ, ШОС та інших міжнародних організацій.

Інформаційні війни та геополітичні моделі міжнародної інформаційної безпеки. Модель домінування у світовому інформаційному просторі США як держави – одноосібного лідера та боротьба з інформаційною (комп’ютерною) злочинністю, тероризмом та іншими факторами, які створюють перешкоди на шляху «вільних інформаційних потоків». Модель боротьби країн «Третього світу» за встановлення «нового світового інформаційного порядку» та за знешкодження «інформаційної зброї». Модель протиборства трьох або більше центрів лідерства за домінування в світовому інформаційному просторі. Модель протиборства воєнних блоків та альянсів за оволодіння сучасною «інформаційною зброєю». Модель ситуативних альянсів в локальних та глобальних інформаційних війнах.

Література [1,2,3,5,6,7,10, 29, 31, 33, 38, 40]

Тема 3. Питання міжнародної інформаційної безпеки в теорії й практиці міжнародної політики України у постбіполярному світі (6 год.).

Питання інформаційної безпеки в теорії й практиці міжнародної політики у біполярному та постбіполярному світ.

Типи та елементи безпеки в системі міжнародної політики у біполярному та постбіполярному світі. Феномен «холодної війни». Подібність «холодної війни» у період існування біполярного світоустророю та кібервійн (інформцаіних війн) у період постбіполярного світоустрою. Гельсінська угода 1975 року як зворотний пункт у переході від біполярного до постбіполярного світо устрою. Роль «Гельсінкських спілок» та політико-інформаційного аспекту їх діяльності у руйнування тоталітарних політичних режимів.

Питання міжнародної інформаційної безпеки в теорії й практиці міжнародної політики України у постбіполярному світі. Національні інтереси як причина й рушійна сила міжнародних відносин в інформаційній сфері.

Міжнародне співробітництво, міжнародні угоди та міжнародні організації у сфері міжнародної інформаційної безпеки в умовах формування постбіполярного світоустрою. Еволюція нормотворчої діяльності ООН у сфері міжнародної інформаційної безпеки після закінчення холодної війни: резолюції та проекти резолюцій ГА ООН з проблеми міжнародної інформаційної безпеки ухвалені впродовж останнього 20-ліття. Проблема ухвалення Міжнародної конвенції з інформаційної безпеки.

Аналіз ролі РЄ, ЄС, ОЕСР, ОБСЄ, НАТО, ОДКБ, ШОС та інших міжнародних безпекових організацій в регулюванні міжнародних відносин в інформаційній сфері в умовах постбіполярного світо устрою.

Міжнародна інформаційна безпека як проблема подолання інформаційної нерівності й побудови глобального інформаційного суспільства (2 год.).

Конкуруючі концепції глобального інформаційного суспільства. Глобальне інформаційне суспільство як «суспільства ризику».

Критичний аналіз основні стратегії України у сфері побудови та розвитку інформаційного суспільства.

Основні міжнародні зобов’язання України у сфері побудови та розвитку інформаційного суспільства як питання національної інформаційної безпеки. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства та документи Всесвітнього саміту ООН з питань інформаційного суспільства (WSIS). Женевська Декларація принципів «Побудова інформаційного суспільства: глобальна задача в новому тисячолітті». «Туніське зобов’язання» України щодо подолання нею цифрового розриву до 2015 року. Україна й Туніська програма для інформаційного суспільства.

Інформаційно-безпековий контекст Євро-2012 та інших міжнародних заходів, за проведення яких є відповідальною Україна.