Леонардо да Вінчі

(1452-1519)

художник, філософ, винахідник, природодослідник, геніальний живописець, чудовий анатом

Він представляв нову науку, що народилася не в університетах, де як і раніше вчені викручувались в коментарях до текстів древніх, а в майстернях художників, серед будівельників, інженерів і вина­хідників.

Вищою цінніс­тю є не божественний розум, а, говорячи мовою Леонардо, - «божественна наука живопису». При цьому під живописом розумі­лося не тільки мистецтво відображення світу в художніх образах. «Живопис, – писав Леонардо, – поширюється на філософію природи».

Леонардо да Вінчі тривалий час займався розтином трупів тварин і людей. У анатомічних дослідженнях вбачав шлях проникнення у таємниці людських пристрастей, почуттів і поведінки. Вчений пов’язував анатомічні особливості з різними психічними станами людини. До загальних пристрастей відносив: радість, печаль, фізичні зусилля. Тільки у зв’язку з цими станами, на думку Леонардо, може бути зрозумілим життєве значення різних частин організму (м’язів, кісток, сухожиль), рухами і змінами яких супроводжуються людські пристрасті (печаль, страх, жорстокість).

Вчений цікавився питаннями біомеханіки (будова і робота рухаючих систем організму), але не намагався описати діяльність живих істот у категоріях механіки.

Рух усіх тіл, у тому числі й живих, здійснюється за законами механіки, тому можна механічно моделювати роботу живих організмів.

Леонардо да Вінчі встановив залежність рухових систем від діяльності нервів, спинного та головного мозку.

Він проводив досліди на жабах: видаляючи головний мозок, частина м’язових рухів зберігалася, тоді як при проколі чи руйнуванні спинного мозку зникали й ці рухи.

Леонардо зробив такий висновок: м’язові реакцій визначаються нервовою системою; різні відділи нервової системи відповідають за різні функції.

Вчений вивчав і роботу ока («повелителя усіх інших органів чуття»). Робота ока, на його думку, - реакція-відповідь на світові впливи, а не здібність душі. Він досить близько у своїх дослідженнях підійшов до рефлекторного принципу.

Бернардино Телезіо (1509, Козенца – 02.10.1588, Козенца)

італійський філософ, представник схоластичного аристотемізму

Б.Телезіо закінчив Падуанський університет (1535р.).

Основні праці: «Про природу речей відповідно до їх власних начал» (1565р.).

З метою дослідного вивчення природи на основі її законів заснував академію (Academia Telesiana або Cosentia) в Неаполі.

У своїй науковій діяльності опирався на традиції античного гілозоїзму (здатність відчувати притаманна всій матерії. Матерія не може існувати без духу, а дух – без матерії).

Головними руховими началами всього, які впливають на пасивну матерію, вважав протилежні стихії тепла та холоду.

Тепло – джерело будь-якого органічного життя, тонко матеріального життєвого «Духа» (speritus), притаманного і людині, і тварині. У людини, окрім Духа, є ще й безсмертна душа, вкладена у неї богом.

Телезіо у своїх поглядах на пізнання був прихильником сенсуалізму.

У своєму вченні він орієнтувався на вчення Парменіда та стоїків. На його думку, в основі світу лежить матерія. Вона – пасивна. Для того, щоб вона могла проявитися у всій своїй різноманітності, необхідна взаємодія з нею тепла та холоду, сухості та вологи.

Людина – результат розвитку природи. У неї, як і у всього живого, проявляється психічне та душевне. Душевне – «дух» - захоплена з оточуючого середовища найбільш досконала, розріджена, не видима оку матеріальна речовина, яка знаходиться в мозку, пульсує, рухається від мозку до периферії та назад.

Пульсація – розширення та стискання ефіроподібної речовини чи Духа. Вона складає матеріальну основу психічних процесів і станів.

Пульсація викликається впливом зовнішніх предметів. Вона визначає протікання пізнавальних і спонукальних процесів.

Схема спонукального процесу:

вплив людина відчуває задоволення

зовнішніх → пульсуюча рідина → (позитивний психічний стан, який

об’єктів розширюється зберігає та продовжує життя людини

вплив людина відчуває незадоволення та

зовнішніх → пульсуюча рідина → страждання, які ведуть до скорочення об’єктів

стискається життя людини

Подібні пульсації відбуваються і при розгортанні пізнавальних процесів від відчуттів до мислення включно.

Схема переходу від відчуття до мислення:

Відчуття → пам’ять → думка

асоціації

(особливо за подібністю)

Асоціації ускладнюють психічні процеси (спостерігається вплив поглядів стоїків).

Телезіо допускав існування Бога і вищої безсмертної душі.